Заходи щодо профілактики та ліквідації трансмісивного гастроентериту свиней» в господарстві "ПП Качура" Каховського району Херсонської області - Курсовая работа
Клінічні ознаки та перебіг хвороби, патологоанатомічні зміни. Ветеринарно-санітарна оцінка продуктів забою при трансмісивному гастроентериті свиней. Акт епізоотологічного обстеження господарства. Календарний план щодо профілактики та ліквідації хвороби.
При низкой оригинальности работы "Заходи щодо профілактики та ліквідації трансмісивного гастроентериту свиней» в господарстві "ПП Качура" Каховського району Херсонської області", Вы можете повысить уникальность этой работы до 80-100%
Особливої уваги потребує профілактика та боротьба з інфекційними хворобами, які відзначаються значним поширенням, високим рівнем захворюваності та загибелі тварин, тривалим порушенням виробничої діяльності господарств. При цьому тваринництво зазнає великих економічних збитків, зумовлених витратами на ліквідацію інфекції, лікування тварин, реалізацію карантинних обмежень, проведення заходів з профілактики та боротьби з інфекцією. Епізоотична ситуація в Україні характеризується наявністю різних заразних хвороб, у тому числі й таких, що підлягають обовязковому обліку за списком Міжнародною епізоотичного бюро, - сказу, сибірки, лептоспірозу, хвороби Ауєскі, туберкульозу, бруцельозу, лейкозу, інфекційного ринотрахеїту великої рогатої худоби, класичної чуми свиней, сальмонельозу, трансмісивного гастроентериту свиней, інфекційної анемії, грипу коней, хвороби Ньюкасла, інфекційного ларинготрахеїту, пастерельозу, віспи, хвороби Гамборо, хвороби Марека, віспи птиці, міксоматозу й геморагічної хвороби кролів, американського та європейського гнильцю бджіл. Трансмісивний гастроентерит свиней (Transmissiblegastroenteritissuum, вірусний гастроентерит, хвороба Дойля і Хатчінгса, і ТГС) - гостре висококонтагіозне захворювання свиней, що характеризується ознаками катарально-геморагічного гастроентериту (виснажлива діарея, блювання, дегідратація організму) та високою летальністю поросят перших 10 днів життя. Вперше хворобу описав Херт у 1935 р., вірусну етіологію встановили американські дослідники Дойль і Хатчінгс у 1946 р.№ П/П Найменування заходів Строки виконання Відповідальний за виконання (посада, прізвище, ініціали) Хто здійснює контроль (посада, прізвище, ініціали) Примітка 2016 Керівник «ПП Качура» Качура У. М. Гол. Керівник «ПП Качура» Качура У. М. Організувати роздільні опороси основних і ремонтних свиноматок 12.03 2016 - 20.03 2016 Гол. Керівник «ПП Качура» Качура У. М.
План
Календарний план заходів щодо профілактики та ліквідації хвороби
Список литературы
1. Альохін Р.М., Вакулов А.І., Ведерников В.А. та ін Керівництво по загальній епізоотології. - М.: Колос, - 1979.-424 с
2.Бакулов И. А., Ведерников В. А., Семенихин А. Л. Эпизоотология с микробиологией (учебник и практикум). - М. - Колос. - 1997.- 472 с.
3. Бондаренко Д. І. Практикум із загальної епізоотології. - Біла Церква. -
Білоцерківський аграрний університет. - 1999. - 167 с.
4. Ветеринарне законодавство, Т4. Положення, вказівки, інструкції, настанови, правила з ветеринарного справі. / Під загальною ред. А.Д. Третьякова. - М. / Агропромиздат, 1988.-671 с.
5. Ганнушкин М. С. Общаяэпизоотология. - Изд. 3-е, доп. и испр. - М. -
Государственноеиздательство с. -х. литературы . - 1954. - 336 с.
6. Законодавство України про ветеринарну медицину. - Київ.- Урожай. -
1999. - 592 с.
7.Каришева А.Ф., Панікар І.І. Практикум із загальної та спеціальної епізоотології (інфекційні хвороби тварин). - Донецьк. - 2007. - 531 с.
8. Карышева А. Ф. Спеціальна епізоотологія: Підручник. - К.: Вища освіта, 2002. - 703 с.
9. Карышева А. Ф., Спатарь Ф. В., Натензон Б. Н. Методическиеуказания к лабораторным и практическимзанятиям по ”Общейэпизоотологии” для студентов специальности-1507 - “Ветеринария”. - Кишинев. - 1988. - 79 с.
9. КОНОПАТКИНАА. АЭПИЗООТОЛОГИЯ и инфекционныеболезниживотных. - Учебникпод ред.А. А. Конопаткина. - М. - Колос. - 1984. - 544 с.
10. Конопаткін А.А., І.А. Бакуля, Нуйкін Я.В. та ін Епізоотологія та інфекційні хвороби сільськогосподарських тварин. Під ред. Конопаткіна А.А.. - М.: Колос, 1984 р-544 с.
11.Литвин В. П., Ярчук Б. М. Загальна епізоотологія. - К. - Урожай. - 1995.-254 с.
12. Лукашов І. І. “Загальна і спеціальна епізоотологія”. - К., “Урожай”: - 1981. -196 с
13. Максимович В.В. Диференціальна діагностика класичної чуми свіней.-Мозир: КПУП "Колор", 2001.-100 с.
14. Сюрін В.М. та ін Діагностика вірусних хвороб тварин. -М.: Агропромиздат. -1991.-528 с.
15. Урбан В. П. Практикум по эпизоотологии и инфекционнымболезням с ветеринарнойсанитарией. - Л. - Агропромиздат. - 1987. - 272 с.
16. Ярчук Б. М., Вербицький В. І., Литвин В. П., Корнієнко Л. Є., ДОМБРОВСЬКИЙО. Б., Тирсін Р. В., Корнієнко Л. М. Загальна епізоотологія. - Біла Церква. - 2002. - 653 с.
17.Ярчук Б. М., Паска М. М., Корнієнко Л. Є., Заярнюк В. П., Домбровський
О.Б., Сімоненко М. В., Корнієнко Л. М, Тирсін Р.В., Шульга П. Г., Бондаренко Д. І. Практикум із загальної епізоотолоії. - Біла Церква. -
Білоцерківський аграрний університет. - 1999. - 167 с.
Вы можете ЗАГРУЗИТЬ и ПОВЫСИТЬ уникальность своей работы
