Захист сімейних прав та інтересів як проблемне питання сімейного права України - Реферат

Крім того, сімейне право, як і будь - яка інша галузь права має свій метод, який характерний лише їй, він обумовлюється правовим статусом субєктів сімейних правовідносин. Саме наявність самостійного обєкту, предмету та методу правового регулювання визначає необхідність аналізу сімейного права як галузі. Поряд з цим, до загальних положень сімейного права необхідно віднести також його основні засади(принципи), поняття сімейних правовідносин, законодавство України, яке їх регулює, здійснення сімейних прав та виконання обовязків, способи захисту сімейних прав та інтересів. Згідно з поставленою метою зроблено спробу виконати такі завдання: - проаналізувати становлення сімейного права України; Також мною використовується метод логічного аналізу при дослідженні сімейного права; системний метод за допомогою якого місце та роль сімейного права досліджується в системі національного права України.Особливо тяжким було становище жінки на околицях Російської імперії, де вона була обєктом торгівлі, рабинею в сімї. Так, згідно із законами шаріату чоловік міг піддати свою дружину тілесним покаранням, позбавити свободи (обовязок одягати і носити чадру був ознакою закріпачення жінки). Відповідно до Зводу законів дружина перебувала у повній залежності від чоловіка як глави сімї, а тому він був фактичним господарем майна дружини. Декрет «Про громадянський шлюб, дітей і про введення книг актів громадянського стану» проголосив шлюб вільним союзом двох рівноправних громадян, повязав виникнення взаємних прав та обовязків подружжя лише з громадянським шлюбом, тобто шлюбом, зареєстрованим в органах ЗАГСУ. Декрет урівняв позашлюбних дітей із шлюбними не тільки в майнових, але й особистих правах, допускаючи можливість судового встановлення батьківства і стягнення з особи, визнаної батьком, аліментів; закріпив принцип моногамії як один з основних принципів сімейного права - він містив положення, згідно з яким ЗАГС не міг прийняти заяву про вступ у шлюб від осіб, одна з яких перебуває в іншому шлюбі.Найвищу юридичну силу в нашій державі має Конституція України, норми якої є нормами прямої дії (ст. Особливе значення для врегулювання сімейних відносин мають норми другого розділу Конституції, де зафіксовано права, свободи та обовязки людини і громадянина. 51 шлюб ґрунтується на вільній згоді жінки і чоловіка; кожен із подружжя має рівні права і обовязки у шлюбі та сімї, батьки зобовязані утримувати своїх дітей до їх повноліття, а повнолітні діти - піклуватися про своїх непрацездатних батьків; сімя, дитинство, материнство і батьківство охороняються державою. Стаття 52 (частини 1 і 2) передбачає рівність прав дітей незалежно від їх походження, від того, народжені вони у шлюбі чи поза ним, а також переслідування за законом будь-якого насильства над дитиною та її експлуатації. 26 Конституції, згідно з якою іноземці та особи без громадянства, котрі перебувають в Україні на законних підставах, користуються тими самими правами і свободами, а також несуть такі самі обовязки, як і громадяни нашої держави.Норми сімейного права регулюють різні види сімейних відносин, унаслідок чого останні набувають якостей правовідносин, тобто відносин, які врегульовані нормами сімейного права. Воно включає: а) правовідносини між членами сімї (внутрішні сімейні правовідносини); б) правовідносини, які визнаються сімейними, хоча вони виникають за межами сімї (зовнішні сімейні правовідносини) Залежно від обєктів, з приводу яких особи вступають у сімейні правовідносини, вони поділяються на: 1) особисті немайнові правовідносини сімї (щодо визначення прізвища, імені та по батькові, виховання дитини, спілкування дитини з іншими родичами тощо); 2) майнові правовідносини членів сімї (щодо володіння, користування та розпорядження спільним та особистим (роздільним) майном членами сімї, щодо взаємного утримання між членами сімї), які залежно від способу реалізації інтересів управомоченої особи поділяються на: 1. За субєктним складом сімейні правовідносини поділяються на: 1) відносини між подружжям (особами, які проживають у конкубінаті);Учасники сімейних правовідносин мають різноманітні особисті та майнові права й обовязки. 14 СК, якщо дитина або особа, дієздатність якої обмежена, не може самостійно здійснювати свої права, ці права здійснюють батьки, опікун або самі ці особи за допомогою батьків чи піклувальника. Якщо, наприклад, один із батьків не виконує свого обовязку щодо-утримання дитини, право дитини на аліменти може бути здійснене в примусовому порядку шляхом звернення до суду другого з батьків або іншої особи в порядку, встановленому Цивільним процесуальним кодексом України. Хоча неповнолітні батьки мають такі ж права та обовязки щодо дитини, як і повнолітні батьки, і можуть їх здійснювати самостійно (ч. Учасники сімейних правовідносин здійснюють свої сімейні права вільно, на власний розсуд, не порушуючи при цьому права, свободи та інтереси інших осіб і, в першу чергу, інших учасників сімейних правовідносин.В разі порушення, невизнання або оспорювання особа має право на

План

Вступ

Розділ.1. Етапи розвитку сімейного права України

1.1 Перші декрети Радянської влади з питань сімї та шлюбу

1.2 Перші сімейні кодекси України 1919, 2002 року

Розділ 2. Сімейне законодавство України

2.1 Поняття та види сімейних правовідносин

2.2 Здійснення сімейних прав та виконання сімейних обовязків

Розділ 3. Захист сімейних прав та інтересів як проблемне питання сімейного права України

Висновки

Список використаної літератури