Основні поняття щодо захисту програмного забезпечення. Класифікація засобів дослідження програмного коду: відладчики, дизасемблери, діскомпілятори, трасировщики та слідкуючі системи. Способи вбудовування захисних механізмів в програмне забезпечення.
Вступ Безпека програмного забезпечення в широкому змісті є властивістю даного програмного забезпечення функціонувати без прояву різноманітних негативних наслідків для конкретної компютерної системи. Причини, що призводять до функціонально непридатного результату, можуть бути різними: збої компютерних систем, помилки програмістів й операторів, дефекти в програмах. При дослідженні проблем захисту ПЗ від навмисних дефектів неминуча постановка наступних питань: хто потенційно може здійснити практичне впровадження програмних дефектів деструктивного впливу в програмний код? які можливі мотиви дій субєкта, що здійснює розробку таких дефектів? як можна ідентифікувати наявність програмного дефекту? як можна відрізнити навмисний програмний дефект від програмної помилки? які найбільш імовірні наслідки активізації деструктивних програмних засобів при експлуатації компютерних систем?. При відповіді на перше питання слід зазначити, що це - безпосередні розроблювачі алгоритмів і програм для компютерних систем. Існує широкий спектр загроз, віднесених до несанкціонованого копіювання, незаконному одержанню, поширенню й використанню програмних продуктів. Наприклад до групи технічних методів захисту ПЗ можуть бути віднесені: захист ПЗ засобами ОС; перевірка і забезпечення цілісності ПЗ; забезпечення стійкості до цілеспрямованих і випадкових дестабілізуючих впливів; ідентифікація користувача та/або середовища виконання; захист від відновлення та/або вивчення вихідного програмного коду та алгоритмів функціонування ПЗ. 2. Крім цих двох основних інструментів дослідження, можна використовувати: · «Діскомпілятори», програми, які генерують з виконуваного коду програму на мові високого рівня; · «Трасировщики», спочатку запамятовують кожну інструкцію, що проходить через процесор, а потім переводять набір інструкцій у форму, зручну для статичного дослідження, автоматично виділяючи цикли, підпрограми тощо; · «Слідкуючі системи», запамятовують і аналізують трасу вже не інструкції, а інших характеристик, наприклад викликаних програмою переривань. 2.2 Методи захисту ПЗ від дослідження Для захисту програм від дослідження необхідно застосовувати методи захисту від дослідження файлу з виконуваним кодом програми, що зберігається на зовнішньому носії, а також методи захисту виконуваного коду, який завантажується в оперативну память для виконання цієї програми.
Вы можете ЗАГРУЗИТЬ и ПОВЫСИТЬ уникальность своей работы
