Особливості кримінальної відповідальності та покарання неповнолітніх осіб, які не досягли 18-річного віку. Норми Кримінального кодексу України, які забезпечують посилений кримінально-правовий захист прав і законних інтересів дитини від злочинних посягань.
24 Міжнародного пакту про громадянські і політичні права 1966 р. стверджується, що кожна дитина без будь-якої дискримінації за ознакою раси, кольору шкіри, статі, мови, релігії, національного чи соціального походження, майнового стану або народження має право на такі заходи захисту, які є необхідними в її становищі як малолітньої, з боку її сімї, суспільства і держави. Конвенція про права дитини 1989 р. вважає завданням кожної держави надати дитині такий захист і піклування, які необхідні для її благополуччя, захистити дитину від усіх форм дискримінації або покарання, фізичного та психологічного насильства, образи чи зловживань, недбалого і брутального поводження та експлуатації, забезпечити їй здоровий розвиток тощо. Захист прав дитини в Україні забезпечується кримінально-правовими засобами, до яких належать, по-перше, диференціація та індивідуалізація кримінальної відповідальності і покарання осіб, які не досягли повноліття, по-друге, застосування більш суворих санкцій до осіб, які вчинили злочин проти дитини. Фахівці підкреслюють, що „Кримінальний кодекс виключає можливість притягнення до кримінальної відповідальності, починаючи з 14 років, за злочини, вчинені з необережності, тому що відсутність життєвого досвіду і особливості розвитку мислення не дозволяють підліткам передбачити однакові з дорослими особами заходи перестороги. Норми цього розділу „1) встановлюють більш широкі, ніж щодо повнолітніх, умови звільнення від кримінальної відповідальності, зокрема із застосуванням примусових заходів виховного характеру; 2) містять обмеження щодо суворості видів і розмірів кримінальних покарань та інших заходів кримінально-правового характеру; 3) передбачають більш мякі вимоги (умови) для звільнення від кримінального покарання; 4) регламентують вимоги щодо погашення і зняття судимості неповнолітніх” [7, с.
Список литературы
1. Конституція України від 28.06.1996 р. // Відомості Верховної Ради України. - 1996. - № 30.
2. Закон України „Про громадянство України” // Відомості Верховної Ради України. - 2001. - № 13. - Ст. 65.
3. Кримінальний кодекс України. Офіційний текст. - К. : Право, 2003. - 176 с.
4. Сімейний кодекс України від 10.01.2002 р. - К. : Велес, 2003. - 75 с.
5. Тацій В. Новий Кримінальний кодекс України / Тацій В., Сташис В. // Право України. - 2001. - № 7. - С. 3-9.
6. Науково-практичний коментар Кримінального кодексу України від 05.04.2001 р. : [за ред. М. І. Мельника, М. І. Хавронюка]. - К. : Каннон ; А.С.К., 2003. - 1104 с.
7. Мороз В. Про юридичну оцінку суспільно небезпечних вчинків, скоєних підлітками віком від 11 до 14 років / Мороз В. // Право України. - 1999. - № 9. - С. 72-75.
8. Мартинюк М. Ріст злочинності серед неповнолітніх турбує владу / Мартинюк М. // Соціальна робота в Україні : Теорія і практика : Науково-методичний журнал. - 2006. - №1. - С. 4-11.
9. Косенко І. Захист неповнолітніх потерпілих від статевих злочинів / Косенко І. // Право України. - 2003. - № 2. - С. 35-37.
10. Киренко С. Кримінально-правова охорона неповнолітніх : новий КК - старі проблеми / Киренко С. // Право України. - 2002. - № 6. - С. 39-41.
11. Лисенко І. Кримінально-правовий захист дітей від експлуатації / Лисенко І. // Право України. - 2002. - № 4. - С. 65-69.
Размещено на .ur
Вы можете ЗАГРУЗИТЬ и ПОВЫСИТЬ уникальность своей работы
