Закони України щодо захисту населення в надзвичайних ситуаціях. Загальна евакуація, біологічний, радіаційний та хімічний захист. Укриття в захисних спорудах. Державна стандартизація та експертиза. Декларування безпеки об’єктів підвищеної небезпеки.
ВСТУП Актуальність проблеми природно-техногенної безпеки населення і територій обумовлена тенденціями зростання втрат людей і шкоди територіям у результаті небезпечних природних явищ і катастроф. Ризик надзвичайних ситуацій техногенного і природного характеру постійно зростає. Основними завданнями захисту населення і території від надзвичайних ситуацій техногенного і природного характеру є: - здійснення комплексу заходів щодо запобігання і реагування на надзвичайні ситуації техногенного і природного характеру; - забезпечення готовності і контролю за станом готовності до дій і взаємодії органів управління в цій сфері, сил і засобів, призначених для запобігання надзвичайних ситуацій техногенного і природного характеру і реагування на них. 1. ЗАКОНИ УКРАЇНИ ЩОДО ЗАХИСТУ НАСЕЛЕННЯ В НАДЗВИЧАЙНИХ СИТУАЦІЯХ Захист населення організовується і здійснюється відповідно до вимог Конституції України (1996 р.), законів України: - «Про Цивільну оборону України» (1999 р.); - «Про захист людини від впливу іонізуючих випромінювань» (1998р.); - «Про захист населення і територій від надзвичайних ситуацій техногенного і природного характеру» (2000 р.); - «Про правовий режим надзвичайного стану»; - Концепції «Про захист населення і територій при загрозі і виникненні надзвичайної ситуації», схваленої Наказом Президента України від 26.03.1999 року № 234/99 та інших нормативно-правових актів по захисту населення в надзвичайних ситуаціях.
Вы можете ЗАГРУЗИТЬ и ПОВЫСИТЬ уникальность своей работы
