Захист авторських прав у правовідносинах, які виникають у зв’язку із рекламою - Автореферат

Незважаючи на те, що чинне законодавство містить достатньо ефективні механізми захисту від незаконного позадоговірного використання творів авторського права, посилюється боротьба з інтелектуальним піратством як сукупністю способів нелегального використання обєктів інтелектуальної власності, іншого порушення авторських прав, не завжди ці механізми реалізуються на практиці. Одним із напрямів використання обєктів авторського права, який активно розвивається, є використання обєктів авторського права в рекламі. Наявність творчого елементу актуалізує питання про захист прав автора реклами, а також осіб, яким належать авторські права на обєкти авторського права, що використовуються у рекламі. Потребують уточнення та гармонізації також положення чинного законодавства у сфері визначення прав інтелектуальної власності на обєкти авторського права, а також договорів щодо розпорядження правами інтелектуальної власності на обєкти авторського права. Метою дослідження є комплексний аналіз цивілістичних проблем захисту авторських прав у правовідносинах, які виникають у звязку з рекламою, для обґрунтування нових теоретичних концепцій, виявлення прогалин, колізій та формулювання пропозицій щодо їх усунення шляхом внесення змін та доповнень до законодавства, рекомендацій щодо практичного застосування норм чинного законодавства при здійсненні та захисті авторських прав у правовідносинах, які виникають у звязку з рекламою.Визначається, що окрім загальних ознак, притаманних всім правовідносинам, правовідносини, які виникають у звязку з рекламою, мають специфічні риси, до яких слід віднести: наявність великої кількості нормативних актів, в яких містяться вимоги до реклами, виділення законодавцем із кола учасників цивільного обігу спеціальних субєктів правовідносин (рекламодавця, виробника, розповсюджувача та споживача реклами), наділення зазначених субєктів спеціальними правами та обовязками. Залежно від субєктного складу правовідносини, які виникають у звязку з рекламою, можуть бути поділені на: рекламні правовідносини, що виникають з приводу виготовлення, розповсюдження та споживання реклами, та правовідносини, які виникають з приводу здійснення контролю за дотриманням законодавства про рекламу, захисту прав субєктів від порушень недобросовісною рекламою тощо. У другому розділі «Захист прав на рекламу як обєкт авторського права», який складається з трьох підрозділів, досліджується поняття та ознаки реклами як обєкта авторського права, субєкти авторського права на рекламу, загальні положення захисту авторських прав. Як самостійний обєкт авторського права, реклама розглядається у двох значеннях: у вузькому значенні, як твору, в якому втілена призначена для розповсюдження рекламна інформація; в широкому значенні, як обєктивно вираженого, нового результату інтелектуальної творчої діяльності автора, в якому рекламна інформація виражається у формі музичних, художніх, аудіовізуальних, літературних творів тощо, які охороняються законодавством про авторське право. Обґрунтовується, що в рекламі використовуються, окрім обєктів авторського права, й інші обєкти права інтелектуальної власності, а сама реклама чи її частини можуть охоронятись як обєкти права промислової власності (промислові зразки, торговельні марки), у звязку з чим пропонується статтю 4 Закону України «Про рекламу» викласти в наступній редакції: «Права інтелектуальної власності в рекламі 1.Використання в рекламі обєктів права інтелектуальної власності здійснюється відповідно до законодавства України про право інтелектуальної власності».У Висновках викладаються найбільш важливі теоретичні положення дисертаційного дослідження, формулюються пропозиції щодо удосконалення правового забезпечення захисту авторських прав у правовідносинах, які виникають у звязку з рекламою, основними з яких є такі: 1. Правовідносини, які виникають у звязку з рекламою - це правовідносини, що виникають між рекламодавцем, виробником, розповсюджувачем, споживачами реклами, а також органами державної влади та іншими субєктами з приводу виготовлення, розповсюдження та споживання реклами. Специфіка правовідносин, які виникають у звязку з рекламою, полягає в наявності великої кількості нормативних актів, в яких містяться вимоги до реклами, виділенні законодавцем із кола учасників цивільного обігу спеціальних субєктів правовідносин (рекламодавця, виробника, розповсюджувача та споживача реклами), наділенні зазначених субєктів спеціальними правами та обовязками. З метою захисту прав субєктів правовідносин, які виникають у звязку з рекламою, запропоновано рекламу визначати як інформацію, призначену для розповсюдження, а не розповсюджену, як передбачено у визначенні, закріпленому в Законі України «Про рекламу». Як обєкт авторського права реклама визначається у двох значеннях: у вузькому значенні, як твору, в якому втілена призначена для розповсюдження рекламна інформація; в широкому значенні, як обєктивно вираженого, нового результату інтелектуальної творчої діяльності автора, в якому рекламна інформація виражає

Основний зміст роботи