Аналіз факторів впливу на ефективність використання засобів захисту. Використання інженерного захисту для захисту населення від небезпек, що виникають під час ведення військових дій. Сутність і класифікація захисних споруд. Вимоги до сховищ та укриттів.
Аннотация к работе
Для захисту населення від вражаючих факторів у надзвичайних ситуаціях у мирний час і воєнний період, рятувальників під час ліквідації надзвичайних ситуацій і працівників від небезпечних і шкідливих виробничих факторів широко застосовуються колективні й індивідуальні засоби захисту. Ефективність використання засобів захисту залежить від багатьох факторів, і в першу чергу від раціонального вибору і грамотного застосування конкретних засобів захисту з урахуванням специфічних особливостей умов праці, виробничого процесу, типу вражаючих факторів джерел надзвичайних ситуацій і сучасної зброї.У сучасних умовах в системі заходів цивільного захисту укриття людей в захисних спорудах, як спосіб захисту від небезпек, що виникають у воєнний час, в поєднанні з евакуацією із зон ураження (забруднення) і використанням засобів індивідуального захисту, підвищує надійність захисту населення, а в умовах, коли з ряду причин можуть бути утруднені евакуаційні заходи з великих міст в короткі терміни, цей спосіб захисту стає єдино можливим і ефективним [1]. Захисна інженерна споруда цивільного захисту - це інженерна споруда, призначена для укриття людей, техніки і майна від небезпек, що виникають в результаті наслідків аварій чи катастроф на потенційно небезпечних обєктах, або стихійних лих в районах розміщення цих обєктів, а також від впливів сучасних засобів ураження [2]. До таких споруд належать сховища і протирадіаційні укриття. В останні роки в результаті реалізації планів інженерно-технічних заходів цивільної оборони на обєктах економіки, в містах і населених пунктах створено певний фонд захисних споруд цивільної оборони.Найпотужніші з них будуються для органів державного і військового управління і розраховані, як правило, на тривалий автономне перебування. Захисні споруди медичних установ призначені для укриття у воєнний час тяжкохворих, яких не можна перевезти в загрозливий період в заміську зону. Для захисту робітників і службовців споруди будуються на території підприємств, а для населення - в місцях проживання. У захисних спорудах, що розміщуються при атомних електростанціях та інших особливо небезпечних обєктах, тривалість автономного перебування зазвичай доводиться до 5 діб. До захисних споруд закритого типу з колективним захистом від небезпечних речовин (небезпечних хімічних речовин), радіоактивних речовин і бактеріологічних засобів належать сховища, у яких захист забезпечується подачею у приміщення очищеного зовнішнього повітря за допомогою фільтровентиляційних установок або регенерацією внутрішнього повітря.Сховище - це захисна споруда герметичного типу, що забезпечує захист людей, які перебувають у ньому, від усіх вражаючих факторів ядерного вибуху, а також від отруйних речовин, бактеріальних засобів, високих температур і шкідливих димів [7]. Сховища забезпечують найбільш надійний захист людей від ударної хвилі, світлового випромінювання, проникаючої радіації і радіоактивного зараження при ядерних вибухах, від отруйних речовин і бактеріальних засобів, а також від високих температур і шкідливих газів у зонах пожеж. Сучасні сховища - складні у технічному відношенні споруди, обладнані комплексом різних інженерних систем і вимірювальних приладів, які повинні забезпечити необхідні нормативні умови життєзабезпечення людей протягом розрахункового часу. Сховища повинні: - забезпечувати захист людей від усіх вражаючих факторів;До основних приміщень належать: приміщення для укриття (відсіки), пункти управління, медпункти. До допоміжних належать: фільтровентиляційні приміщення, санвузли, захищені дизельні електростанції (ДЕС), електрощитові, приміщення для зберігання продовольства, станція перекачки, балонна, тамбур-шлюз, тамбури [9]. Приміщення великої площі розбивається на відсіки місткістю 50-75 чоловік, кожен обладнується дво-або триярусними нарами: при висоті приміщення від 2,15 до 2,9 м - двоярусними, а при висоті приміщення 2,9 і більше триярусними нарами. Кількість входів у сховище визначається з розрахунку один вхід розміром 80 х 180 см на 200 чол.; але й для сховищ малої місткості бажано мати 2 входи. Аварійний вихід робиться у вигляді підземної галереї розміром у поперечнику 90x130 см з виходом на територію, яка не завалюється, через вертикальну шахту, що закінчується оголівям (оголівя - верхня частина шахти аварійного виходу або системи повітропостачання; для запобігання потрапляння в шахту атмосферних опадів і сторонніх предметів обладнується козирком).Протирадіаційне укриття - це спорудження, що забезпечує захист людей від іонізуючих випромінювань при радіоактивному зараженні місцевості, від світлового випромінювання, проникаючої радіації (у тому числі і від нейтронного потоку) і частково від ударної хвилі, а також від безпосереднього попадання на шкіру і одяг радіоактивних, отруйних речовин і бактеріальних засобів. Розміщують протирадіаційні сховища в приміщеннях, розташованих у підвальних і цокольних поверхах будинків, на перших поверхах цегляних будівель, а також погребів, підпілля й інших придатних для цієї
План
Зміст
Вступ
1. Поняття і сутність захисних споруд
2. Класифікація захисних споруд
3. Вимоги до сховищ
4. Будова сховища
5. Протирадіаційні укриття
6. Найпростіші укриття
Висновок
Список використаної літератури сховище укриття захисний інженерний