Аналіз факторів впливу на ефективність використання засобів захисту. Використання інженерного захисту для захисту населення від небезпек, що виникають під час ведення військових дій. Сутність і класифікація захисних споруд. Вимоги до сховищ та укриттів.
При низкой оригинальности работы "Захисні споруди: сховища протирадіаційне укриття, найпростіші укриття, їх призначення. Вимоги до них", Вы можете повысить уникальность этой работы до 80-100%
Для захисту населення від вражаючих факторів у надзвичайних ситуаціях у мирний час і воєнний період, рятувальників під час ліквідації надзвичайних ситуацій і працівників від небезпечних і шкідливих виробничих факторів широко застосовуються колективні й індивідуальні засоби захисту. Ефективність використання засобів захисту залежить від багатьох факторів, і в першу чергу від раціонального вибору і грамотного застосування конкретних засобів захисту з урахуванням специфічних особливостей умов праці, виробничого процесу, типу вражаючих факторів джерел надзвичайних ситуацій і сучасної зброї.У сучасних умовах в системі заходів цивільного захисту укриття людей в захисних спорудах, як спосіб захисту від небезпек, що виникають у воєнний час, в поєднанні з евакуацією із зон ураження (забруднення) і використанням засобів індивідуального захисту, підвищує надійність захисту населення, а в умовах, коли з ряду причин можуть бути утруднені евакуаційні заходи з великих міст в короткі терміни, цей спосіб захисту стає єдино можливим і ефективним [1]. Захисна інженерна споруда цивільного захисту - це інженерна споруда, призначена для укриття людей, техніки і майна від небезпек, що виникають в результаті наслідків аварій чи катастроф на потенційно небезпечних обєктах, або стихійних лих в районах розміщення цих обєктів, а також від впливів сучасних засобів ураження [2]. До таких споруд належать сховища і протирадіаційні укриття. В останні роки в результаті реалізації планів інженерно-технічних заходів цивільної оборони на обєктах економіки, в містах і населених пунктах створено певний фонд захисних споруд цивільної оборони.Найпотужніші з них будуються для органів державного і військового управління і розраховані, як правило, на тривалий автономне перебування. Захисні споруди медичних установ призначені для укриття у воєнний час тяжкохворих, яких не можна перевезти в загрозливий період в заміську зону. Для захисту робітників і службовців споруди будуються на території підприємств, а для населення - в місцях проживання. У захисних спорудах, що розміщуються при атомних електростанціях та інших особливо небезпечних обєктах, тривалість автономного перебування зазвичай доводиться до 5 діб. До захисних споруд закритого типу з колективним захистом від небезпечних речовин (небезпечних хімічних речовин), радіоактивних речовин і бактеріологічних засобів належать сховища, у яких захист забезпечується подачею у приміщення очищеного зовнішнього повітря за допомогою фільтровентиляційних установок або регенерацією внутрішнього повітря.Сховище - це захисна споруда герметичного типу, що забезпечує захист людей, які перебувають у ньому, від усіх вражаючих факторів ядерного вибуху, а також від отруйних речовин, бактеріальних засобів, високих температур і шкідливих димів [7]. Сховища забезпечують найбільш надійний захист людей від ударної хвилі, світлового випромінювання, проникаючої радіації і радіоактивного зараження при ядерних вибухах, від отруйних речовин і бактеріальних засобів, а також від високих температур і шкідливих газів у зонах пожеж. Сучасні сховища - складні у технічному відношенні споруди, обладнані комплексом різних інженерних систем і вимірювальних приладів, які повинні забезпечити необхідні нормативні умови життєзабезпечення людей протягом розрахункового часу. Сховища повинні: - забезпечувати захист людей від усіх вражаючих факторів;До основних приміщень належать: приміщення для укриття (відсіки), пункти управління, медпункти. До допоміжних належать: фільтровентиляційні приміщення, санвузли, захищені дизельні електростанції (ДЕС), електрощитові, приміщення для зберігання продовольства, станція перекачки, балонна, тамбур-шлюз, тамбури [9]. Приміщення великої площі розбивається на відсіки місткістю 50-75 чоловік, кожен обладнується дво-або триярусними нарами: при висоті приміщення від 2,15 до 2,9 м - двоярусними, а при висоті приміщення 2,9 і більше триярусними нарами. Кількість входів у сховище визначається з розрахунку один вхід розміром 80 х 180 см на 200 чол.; але й для сховищ малої місткості бажано мати 2 входи. Аварійний вихід робиться у вигляді підземної галереї розміром у поперечнику 90x130 см з виходом на територію, яка не завалюється, через вертикальну шахту, що закінчується оголівям (оголівя - верхня частина шахти аварійного виходу або системи повітропостачання; для запобігання потрапляння в шахту атмосферних опадів і сторонніх предметів обладнується козирком).Протирадіаційне укриття - це спорудження, що забезпечує захист людей від іонізуючих випромінювань при радіоактивному зараженні місцевості, від світлового випромінювання, проникаючої радіації (у тому числі і від нейтронного потоку) і частково від ударної хвилі, а також від безпосереднього попадання на шкіру і одяг радіоактивних, отруйних речовин і бактеріальних засобів. Розміщують протирадіаційні сховища в приміщеннях, розташованих у підвальних і цокольних поверхах будинків, на перших поверхах цегляних будівель, а також погребів, підпілля й інших придатних для цієї
План
Зміст
Вступ
1. Поняття і сутність захисних споруд
2. Класифікація захисних споруд
3. Вимоги до сховищ
4. Будова сховища
5. Протирадіаційні укриття
6. Найпростіші укриття
Висновок
Список використаної літератури сховище укриття захисний інженерний
Вы можете ЗАГРУЗИТЬ и ПОВЫСИТЬ уникальность своей работы