Західна парадигма освіти на початку ХХІ століття - Автореферат

Ретельний аналіз освіти як обєкта філософського осмислення західноєвропейськими та північноамериканськими науковцями, обєктивізація змісту освіти, виявлення її сутнісних характеристик, структуризація взаємовідносин з іншими соціальними явищами, оформлення сфери її ціннісних здобутків становить помітний інтерес, що підтверджує значущість наукової зацікавленості в систематизації поглядів на освіту й обумовлює обрану тему - «Західна парадигма освіти на початку ХХІ століття (соціально-філософський аналіз)». Соціально-філософський аналіз процесу освіти дозволяє теоретично реконструювати в ньому стійкі схеми освітньої практики, що називаються парадигмами освіти, дозволяє простежити певні сутнісні характеристики феномену освіти в її історичному становленні, надає можливість проаналізувати освітні парадигми в їхньому соціально-філософському та історичному розвитку, щоб зрозуміти, які зміни історичної ситуації ведуть до зміни вигляду освіти, обумовлюють той або інший її історичний тип, специфіку структурних елементів і властивостей, а також як ці особливості впливають на стійкість і ефективність всієї освіти як соціального інституту; кардинальною трансформацією під впливом процесів глобалізації всіх сфер суспільного життя, що потребує вдосконалення освіти, особливо вищої, щоб вона відповідала сучасним вимогам суспільства і особистості, а також актуальним ціннісним орієнтаціям світової спільноти, необхідністю створити модель освіти, засновану на нових поглядах на світ, на нових ціннісних орієнтаціях - відповідальності за загальнозначущі цінності, вільному ціннісному самовизначенні, толерантності, компетентності, освіченості, професіоналізмі, орієнтації на сталий світовий розвиток, умінні аналізувати соціокультурну ситуацію, формуванні за допомогою освіти нового типу раціональності та ноосферного мислення, ознайомленні в процесі освіти з новою картиною світу, та введенням в освітній процес принципу проблемної орієнтації; Все це визначає той факт, що соціально-філософське дослідження освіти набуває зараз великого значення не тільки для всієї світової спільноти в цілому, але й для України зокрема, особливо у звязку з тим, що країна знаходиться зараз на перехідному етапі своєї історії, переживаючи період соціально-економічних і культурних перетворень. до пятої групи відносяться роботи, які розглядають освіту з точки зору суміжних наук, тобто освіта на стику з соціологією (Е.ставиться проблема, визначається обєкт і предмет дослідження, мета і завдання; формулюється наукова новизна, теоретична й практична значимість виконаної роботи;Розкрито, що вже за часів Стародавньої Греції починають складатися соціально-філософські концепції освіти - поняття «освіта», яке розуміється як процес створення справжньої людини, сягає до знаменитої давньогрецької пайдейї (???????). Доведено, що відомими європейськими та американськими вченими - філософами, соціологами, теоретиками освіти - освіта трактується як: - один з оптимальних та інтенсивних способів входження людини в світ науки і культури; У підрозділі 1.2 «Еволюція західних парадигм освіти: історико-філософський ракурс» представлено соціально-філософський аналіз сутності західних парадигм освіти, розглянуті умови, в яких відбувалося теоретичне осмислення і практична реалізація феномена освіти в західній філософії з найдавніших часів по теперішній час, теоретично реконструйовані та проаналізовані стійкі схеми освітньої практики - парадигми освіти - у їхньому історичному розвитку. Аналіз поглядів на освіту змусив дисертантку в рамках даного розділу більш детально зупинитися на деяких світоглядних підходах до освіти, ґрунтуючись на тому факті, що логіка міркувань про освіту, її цілі та задачі виростають з більш фундаментальних філософських поглядів на світ. Обґрунтовано, що протягом часу ставлення до освіти та погляди на її зміст, цілі, принципи, засоби й методи, аксіологічну складову еволюціонували, змінювались, але основні функції освіти в суспільстві - всебічний гармонічний розвиток особистості, передача культурних традицій від покоління до покоління з метою навчити людей правильно жити - залишалися незмінними.Під освітою розуміється складне багатопланове явище, що представляє собою єдність чотирьох аспектних характеристик: цінність, система, процес, результат, таким чином, поняття освіта доповнюється аксіологічним і системним змістом. Освіта сприймається як певного роду «інтенсифікатор» розвитку інтелекту окремої особи, і відтворювання суспільного інтелекту, під яким розуміється єдність культури, науки, освіти, сукупний розум суспільства, управління майбутнім збоку суспільства. Сучасна західна парадигма освіти сформувалася як сукупність характерних ознак та форм у процесі закономірного розвитку та трансформації освітніх парадигм у історичному дискурсі, що випливає з уявлень про теорію освіти як практичну площину філософії, а освіту як соціальний інститут. Прогресивно-гуманістична освітня парадигма пропонує нові орієнтири освіти, які тісно повязані з особистісними смислами, життєвим

. ОСНОВНИЙ ЗМІСТ ДОСЛІДЖЕННЯ