Закарпаття та вплив угорського фактора на його політичний розвиток між двома світовими війнами (1918–1939 рр.) - Автореферат

Официальные правительства стран, на территории которых проживают ирриденты, зачастую относятся к ним как к потенциальным предателям («пятая колонна»), готовым в любое время переметнуться на сторону противника, особенно в период войн, межгосударственных КОНФЛИКОФІЦІЙНІ уряди країн, на території яких проживають іредентські групи, найчастіше ставляться до них як до потенційних зрадників (звідси поняття "пята колона"), які готові у будь-який час перекинутися на бік противника, особливо в період воєн чи міждержавних конфліктів. Він хоч і не має практичного втілення в сьогоденні, однак його характер вказує на десятилітні корені територіальних претензій сусідніх держав щодо такого Карпатського регіону, як Закарпаття. Утверджуючи в краї власну політику до початку ХХ ст., втративши після Першої світової війни свої східні землі в Карпатах, упродовж міжвоєнного періоду минулого століття Угорщина робила все, щоб завдяки внутрішніх і зовнішніх чинників повернути Закарпаття до свого складу. Дослідники розглядають виникнення трьох нових держав, а саме Угорщини, Чехословацької Республіки і Західно-Української Народної Республіки. І хоча міжвоєнний період в історії Закарпаття вже досить добре вивчений і висвітлений, нами, однак, обрано малодосліджену тему про діяльність угорської іреденти на Закарпатті в міжвоєнний час, про вплив Угорщини на суспільно-політичний розвиток краю.У першому підрозділі - "Аналіз джерел досліджуваної проблеми" - здійснена характеристика архівних джерел (в т.ч. опублікованих), прискіпливе опрацювання яких сприяло виявленню значної кількості свідчень іредентистської діяльності угорських представників владних інститутів, політичних партій та громадських організацій, духовенства, простих жителів тогочасного Закарпаття (Підкарпатської Русі), а також іноземних громадян (німців, англійців, угорців, поляків та ін.). Значний пласт архівних матеріалів Державного архіву Закарпатської області (ДАЗО) сприяє можливості по-новому оцінити чимало питань досліджуваного комплексу проблем, зокрема повязаних як з умовами суспільно-політичного розвитку такого історичного регіону, як Закарпаття, так і конкретно з українсько-угорськими відносинами, впливом угорської іреденти на суспільні процеси. Тут знаходимо чисельну вибірку цінних документів, зібраних урядовцями про діяльність угорських партій на Закарпатті, інформацій про засідання партійних конгресів, збори осередків угорських та русофільських політичних організацій. Про небезпеку діяльності угорської іреденти свідчать і матеріали, де знаходимо відгуки на загрозливі тенденції реалізації політики англійського лорда Ротермера, покликаної задовольнити реваншистські апетити післявоєнної Угорщини й знайти опору щодо її здійснення в колі крайових політиків. У другому розділі - "Формування угорської іреденти та її плани щодо Закарпаття" - проаналізовано початки організованої діяльності угорської іреденти в Закарпатті спрямованої на вирішення ключового питання - вираження невдоволення місцевими жителями умов розвитку у складі Чехословаччини й бажання повернутися до складу Угорщини.

ОСНОВНИЙ ЗМІСТ ДИСЕРТАЦІЇ