Значення заголовків у періодичних виданнях, їх типологія та функції. Особливості сприймання читачем, ефект посиленого та обманутого очікування. Підзаголовок як різновид заголовка, його видові різновиди. Застосування способів залучення уваги читачів.
При низкой оригинальности работы "Заголовок в сучасних періодичних виданнях на прикладі газети Дзеркало тижня", Вы можете повысить уникальность этой работы до 80-100%
Заголовок в сучасних періодичних виданнях на прикладі газети «Дзеркало тижня» Вступ Заголовок - один з найзначиміших елементів тексту. Він допомагає читачеві ознайомитися з номером, швидко отримати інформацію про даний матеріал, виділити в ньому основне і другорядне. Часто під сенсаційним, крикливим заголовком нічого цікавого не приховано, в результаті - читач розчарований не лише у статті, а й в усьому виданні. Важливість газетних заголовків підкреслював В. Різун: «Заголовки - це спеціальні засоби, які являють собою опорні точки, що показують найбільш важливу текстову інформацію. Саме ці елементи тексту служать опорою для читача в розумінні змісту» [32, 83]. Це, зокрема, В. Іванов, М. Тимошик, В. Жадько, В. Різун, В. Садівничий, В. Здоровега, З. Партико, І. Михайлин, С. Лазаренко, В. Шевченко, Л. Солодка та ін. Також багато уваги приділялось науковцями дослідженню фразеологізмів у заголовках, лексико-семантичні особливості газетних назв, особливості шрифтового оформлення. Та залишається поза увагою проблема реалізації функцій газетних заголовків, також практично не досліджено способи залучення уваги читачів в газетних назвах. Заголовок відбиває суть матеріалу, анонсує його зміст. Сучасні видання практикують також надзаголовок чи підзаголовок, які доповнюють зміст матеріалу настільки, що читач легко може визначити, чи цікава для нього публікація і чи варто її читати. Отже, ефективний заголовок у газеті - це концентроване відбиття головної ідеї твору, основної думки автора, але відображення максимально стисле, лаконічне, чітке, конкретне. Філолог К. Лазарева дослідила та експериментально довела два ефекти в читацькому сприйманні заголовків: «ефект посиленого очікування, що з’являється в читача тоді, коли назва неясна, але привертає увагу, та ефект ошуканого очікування, коли заголовок за змістом не збігається з текстом. В обох випадках перші знаки тексту виконують експресивну функцію за рахунок інформативання, але в ошуканих чи здивованих читачів може бути непередбачена реакція на текст - від захопленого читання до відмови читати текст і негативної оцінки автора чи редакції» [23, 46]. Заголовки різних рівнів є опорою для читача в розумінні змісту. Робота над заголовком надає широке поле для творчості журналіста. Наприклад: «Ситуацію в Україні розглянуть на саміті ЄС 20-21 березня» («ДТ», №9, 2014).
Вы можете ЗАГРУЗИТЬ и ПОВЫСИТЬ уникальность своей работы
