Сутність форми держави як соціального явища та категорії теоретико-правової науки. Структура форми держави, місце й роль її системних елементів. Причинно-наслідковий зв’язок між державою і формою держави, історичні типи зазначених державно-правових явищ.
Якщо для одних молодих держав найбільш складним було питання про форму політичного режиму, для інших - про форму державно-територіального устрою, то для України найактуальнішим стало питання про форму державного правління. На необхідність наукового осмислення теорії і практики форм організації державної влади вказує і стан розробки проблеми форми державного правління. Але вироблений ними в контексті такої широкої проблеми досить багатий і важливий державно-правовий науковий матеріал є розрізненим і потребує узагальнення в межах системного й комплексного дослідження. держава форма правовий Вибір форми правління сучасної держави як теми курсової роботи зумовлений: по-перше, відсутністю у вітчизняній юридичній науці спеціальних досліджень, присвячених формі державного правління; по-друге, потребами соціальної практики початку ХХІ ст. у нових підходах щодо осмислення феномену держави та її форми; по-третє, практичною значимістю проблеми “оформлення” держави на сучасному етапі та необхідністю її розвязання за допомогою системних теоретико-правових розробок; по-четверте, доцільністю вивчення сучасного світового досвіду організації державної влади та творчого його використання в державному будівництві України. Для досягнення мети дослідження поставлені такі дослідницькі завдання: - розкрити сутність форми держави як соціального явища та категорії теоретико-правової науки;З давніх давен найбільш відомою класифікацією форм держави була та, яку дав Арістотель. Друга ознака була критерієм розподілу форм держави на правильні - правління здійснюється в інтересах усіх і неправильні - правління здійснюється в інтересах тільки тих, хто править. Він на основі цього визначив такі форми держави: республіканська - форма держави, в якій організацію і здійснення державної влади визначають такі якості, як доброчесність і рівність; Руссо розумів форму держави як структурну організацію вищих державних органів і на основі цього виділяв такі форми держави: монархію - форму держави, в якій владу здійснює одна особа; Наукою вироблена певна універсальна система, що виражена в понятті форми держави для характеристики способів організації влади будь-якої держави, якщо держава - організація політичної влади, то форма держави розкривається через спосіб організації, існування.Форма державного правління дає можливість усвідомити: як створюються вищі органи держави і який їх устрій; як будуються взаємини між вищими й іншими державними органами; якою мірою організація вищих органів держави дозволяє забезпечувати права і волі людей; як будуються взаємини між верховною державною владою і населенням країни. В міру розпаду феодалізму та з переходом до індустріального ладу, що супроводжувався послабленням влади монархів, появою та зміцненням народного представництва, форми правління стали збагачуватися: найбільшої значимості набуло не те, спадкоємний чи виборний глава держави в країні, а те, як саме зорганізуються відносини між главою держави, парламентом, урядом, як взаємо врівноважаться їхні повноваження, - словом, як влаштований розподіл влади. Монархія - це така форма правління, при якій верховна влада здійснюється одноосібно і переходить, як правило, у спадщину, де верховна влада в державі цілком або частково здійснюється однією особою, що належить до пануючої династії. Перехід до індустріального ладу нерідко супроводжувався ліквідацією монархії, оскільки монарх сам був найбільшим феодалом, і становленням республіканської форми правління. У парламентській республіці глава держави (президент) не може впливати на склад і політику уряду, який формується виключно парламентом і підзвітний тільки йому.Президент обирається парламентом; уряд формується з представників партій, що одержали більшість у парламенті; уряд підзвітний парламенту; парламент може висловити уряду недовіру, що тягне за собою його відставку.У децентралізованих унітарних державах існує конституційний розподіл повноважень між центральною владою і територіальними одиницями вищого рівня. Розходження ж з централізованими державами полягає в тому, що вони (централізовані) - є державами, у яких немає місцевої автономії взагалі, а функції влади, на місцях, здійснюють тільки призначені „згори” адміністратори. Складна держава - це така держава, яка обєдналась з окремих державних утворень, що мали всі ознаки держави, в тому числі і суверенітет, але певну частину своїх суверенних прав, як правило, добровільно передали вищому центральному органу союзної держави. Проявами складної форми держави виступають: федерація та конфедерація. Як правило, до відання загально-федеральних органів влади відноситься зовнішня політика, оборона країни, економічна, соціальна та ідеологічна політика, прийняття загально-федерального законодавства; у компетенцію органів влади, субєктів федерації, входить вирішення питань про формування органів влади на своїй території, прийняття свого законодавства, іноді податкова політика.Другий компонент змісту поняття "політичний режим" має кілька вимірів, обумовлених
План
ЗМІСТ
ВСТУП
РОЗДІЛ 1. ЗАГАЛЬНОТЕОРЕТИЧНА ХАРАКТЕРИСТИКА ФОРМИ ДЕРЖАВИ
1.1 Історико-правові аспекти розвитку форми держави
РОЗДІЛ 2. ФОРМА ДЕРЖАВИ ЯК СОЦІАЛЬНЕ ЯВИЩЕ ТА КАТЕГОРІЯ ТЕОРЕТИКО-ПРАВОВОЇ НАУКИ
2.1 Форма державного правління
2.2 Форми державного устрою
2.3 Форми політичних режимів
ВИСНОВКИ
СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ
Вы можете ЗАГРУЗИТЬ и ПОВЫСИТЬ уникальность своей работы