Загальнообов’язкове державне пенсійне страхування в системі соціальної політики - Автореферат

Досягненню цього сприятиме виважена і збалансована соціальна політика, спрямована на соціальний прогрес, тобто на подолання бідності, зменшення майнового розшарування населення, поліпшення добробуту, посилення соціальної стабільності та одночасного перетворення соціальних чинників на важливий інструмент прискорення економічного розвитку. Особлива роль при цьому належить обовязковому пенсійному страхуванню як основі гарантованості майбутнього достойного життя пенсіонерів. Узагальнення наукових здобутків свідчить про недостатню визначеність категоріального апарату з досліджуваної проблематики та необхідність подальшого удосконалення прикладних основ функціонування механізму загальнообовязкового державного пенсійного страхування як інституту і механізму соціального захисту працюючого та непрацездатного населення. Особисто автором обґрунтовано інституційні засади загальнообовязкової державної страхової пенсійної системи та адаптовано до вітчизняної законодавчої бази, запропоновану Світовим банком багаторівневу модель реформування пенсійної системи, яка забезпечить більш адекватний сучасним умовам підхід щодо управління захистом різних категорій пенсіонерів. адаптовано до вітчизняної законодавчої бази, запропоновану Світовим банком багаторівневу модель реформування пенсійної системи, що базується на пяти елементах (страхових: обовязкова солідарна, обовязкова накопичувальна, недержавне пенсійне забезпечення і не страхових: соціальна сітка мінімального рівня соціального захисту, підтримка людей похилого віку всередині родини або іншими поколіннями), яка забезпечить більш адекватний підхід щодо управління захистом різних категорій пенсіонерів;У розділі 1 „Теоретико-методологічні основи загальнообовязкового державного пенсійного страхування в системі соціальної політики держави” міститься наукове обґрунтування соціально-економічної сутності загальнообовязкового державного пенсійного страхування та його значення в системі соціальної політики держави. Теоретико-методологічним підґрунтям для визначення сутності загальнообовязкового державного пенсійного страхування стало поглиблення основних категорій та понять, що використовуються в системі соціальної політики і складають її теоретичні основи, а саме, “соціальний захист”, “соціальне забезпечення”, „соціальна допомога”, “державне пенсійне страхування”. Як правило така система фінансується за рахунок відрахувань працівників і роботодавців, а право на отримання виплат, в залежності від внеску, мають лише ті громадяни, які проводили відрахування, або за яких це здійснювали роботодавці. Пенсії встановлюються лише законами на загальнодержавному рівні; підстави надання та перелік їх є вичерпними; метою надання є заміщення втраченого основного джерела існування; вони належать до довгострокових виплат; підставою призначення є постійна чи довгострокова непрацездатність тих, хто вже або ще не працює; розраховані в основному на непрацюючих. Дослідження обєктивної природи соціальних ризиків, як визнаних суспільством подій в житті працездатної людини, настання яких приводить до постійної чи тимчасової втрати її здатності до праці або до скорочення попиту на її працю, і, відповідно, до повної чи часткової втрати доходу, який є джерелом засобів існування, дало можливість запропонувати класифікацію видів соціальних ризиків в залежності від факторів виникнення ризиків і наслідків настання ризикової ситуації.В дисертації проведено теоретичні узагальнення і запропоновано розвязання наукового завдання щодо удосконалення методологічних і практичних основ запровадження загальнообовязкового державного пенсійного страхування в системі соціальної політики. На сучасному етапі соціально-економічного розвитку принципово важливого значення набуває формування та запровадження організаційно-економічних і нормативно-правових механізмів, що забезпечують побудову практично нової за принципами обовязкової державної страхової складової пенсійної системи України. За своєю структурою та змістом остання являє собою складний комплекс інститутів, відносин і механізмів соціально-політичного характеру щодо помякшення впливу чи компенсації соціальних ризиків шляхом створення інституційних страхових механізмів соціального захисту та інших суспільних заходів, які сприяють вирішенню різних проблем на протязі всього життя людини. Воно виступає як сукупність особливих замкнених перерозподільчих відносин між його учасниками з питань формування за рахунок грошових внесків цільового пенсійного фонду для надання грошової допомоги громадянам, які вийшли на пенсію. Україна має коефіцієнт демографічної залежності пенсійної системи один з найвищих у світі, а вік виходу на пенсію чи не найнижчий у світі і середню очікувану тривалість життя чоловіків при досягненні 60-річного віку 14,5 років, а жінок при досягненні 55 років - 23,2 роки.

2. Основний зміст роботи

В дисертації проведено теоретичні узагальнення і запропоновано розвязання наукового завдання щодо удосконалення методологічних і практичних основ запровадження загальнообовязкового державного пенсійного страхування в системі соціальної політики. Загальні висновки, отримані в ході дослідження, полягають в наступному: 1. На сучасному етапі соціально-економічного розвитку принципово важливого значення набуває формування та запровадження організаційно-економічних і нормативно-правових механізмів, що забезпечують побудову практично нової за принципами обовязкової державної страхової складової пенсійної системи України. За своєю структурою та змістом остання являє собою складний комплекс інститутів, відносин і механізмів соціально-політичного характеру щодо помякшення впливу чи компенсації соціальних ризиків шляхом створення інституційних страхових механізмів соціального захисту та інших суспільних заходів, які сприяють вирішенню різних проблем на протязі всього життя людини.

2. Дослідження теоретичних засад загальнообовязкового державного пенсійного страхування в соціально-політичному вимірі дало можливість визначити його як один із інституційних механізмів в системі соціальної політики. Сама ж соціальна політика спрямована на розвиток і гармонізацію соціальних відносин, перш за все соціально-трудових, між соціальними групами, соціальними прошарками суспільства, у центрі яких - людина, її добробут і соціальний захист. В вузькому розумінні соціальна політика виступає як соціальний захист, спрямований на забезпечення життя, здоровя і добробуту населення за конкретних економічних умов. Обєктивна необхідність соціального захисту витікає з наявності соціальних ризиків як визнаних суспільством подій в житті людини, настання яких містить ймовірність втрати або обмеження економічної самостійності та соціального благополуччя людини.

3. Державне пенсійне страхування є однією з основних гарантій соціального захисту, завданням якого є підтримка матеріального добробуту громадян та їхніх сімей у випадку виходу на пенсію за віком, за інвалідністю чи у разі втрати годувальника. Воно виступає як сукупність особливих замкнених перерозподільчих відносин між його учасниками з питань формування за рахунок грошових внесків цільового пенсійного фонду для надання грошової допомоги громадянам, які вийшли на пенсію. Його нормативна база входить до переліку основних прав людини і є одним з найважливіших засобів досягнення соціальної злагоди в суспільстві, сприяючи тим самим зростанню участі в житті суспільства представників всіх соціальних груп населення. В системі державного пенсійного страхування основними є дві моделі: розподільча (солідарна) і накопичувальна. Для України поєднання солідарної й накопичувальної систем є найоптимальнішим варіантом нової пенсійної системи, оскільки дає змогу диверсифікувати різні типи ризиків.

4. Сучасний стан пенсійного забезпечення і захист непрацездатного населення в Україні залежать від рівня економічного розвитку держави, а також розвитку його інститутів. Якщо перше впливає на розмір пенсій (мінімальної і середньої), то інституційні елементи, відповідно, - на інформаційно-правові та організаційно-функціональні і фінансові аспекти-системи пенсійного забезпечення. До цього слід додати наявність украй високої та невиправданої диференціації в системі заробітної плати і доходів населення в різних секторах економіки, яка при цьому неповязана з розмірами страхових відрахувань і системою соціального захисту, і є гальмом розвитку системи пенсійного страхування.

5. Аналізуючи можливості і проблеми запровадження обовязкового накопичувального рівня в пенсійній системі виявлено, що соціально-трудова сфера впливаючи на розвиток суспільства і його соціальну політику, залишається проблемним фундаментальним ключовим фактором в досягненні суспільно прийнятного рівня, структури та диференціації трудових доходів. За таких умов принципового значення у проведенні пенсійної реформи на страхових засадах набуває розроблення організаційно-економічного механізму зростання доходів від трудової діяльності та поліпшення рівня життя працюючих. Проте спрямованість на досягнення високих соціальних стандартів вимагає узгодженості та гармонійного поєднання як заходів соціальної політики, наприклад, введення єдиної тарифної сітки розрядів і коефіцієнтів з оплати праці працівників закладів і організацій окремих галузей бюджетної сфери, так і всіх елементів механізму державного господарювання в податковій, ціновій, інвестиційній та інших економічних сферах. До того ж це потребує формування економіки інноваційного розвитку, в якій основну частку займатимуть високопродуктивні, конкурентоспроможні робочі місця, що можуть гарантувати зайнятим на них працівникам стабільну та високооплачувану зайнятість і відповідно високі ставки страхових пенсійних відрахувань.

6. Запровадження накопичувальної системи є нагальним завданням при реформуванні державного пенсійного страхування, яку, як засвідчив аналіз, супроводжуватимуть цілий ряд ризиків в процесі функціонування на ринках капіталів задля отримання інвестиційного доходу і отримання прибутку на користь застрахованих осіб. До таких ризиків відносяться системні, агентські, портфельні, фінансові, інвестиційні, політичні, демографічні і моральні ризики. Обмеження різних видів ризиків може відбуватись як через встановлення державою регуляторних правил поведінки для пенсійних фондів і інших субєктів фінансового ринку, так і шляхом забезпечення державних гарантій, особливо в умовах початку пенсійної реформи, щоб підтримати довіру до нововведень.

7. Діюча солідарна пенсійна система достатньо залежна і від демографічних ризиків. Україна має коефіцієнт демографічної залежності пенсійної системи один з найвищих у світі, а вік виходу на пенсію чи не найнижчий у світі і середню очікувану тривалість життя чоловіків при досягненні 60-річного віку 14,5 років, а жінок при досягненні 55 років - 23,2 роки. Все це наштовхує на думку про необхідність підвищення пенсійного віку для жінок до 60 років.

8. Окрім проблем, які повязані з демографічними факторами, нова пенсійна система заснована на засадах страхування, зіткнулася з проблемами гендерного характеру, що багато в чому повязано з тим, що середня заробітна плата жінок не перевищує 70% середньої заробітної плати чоловіків. Протягом останніх років гендерний дисбаланс в оплаті праці на користь чоловіків посилюється і тим самим негативно впливає як на сучасний фінансовий стан жінки, так і не сприяє в повній мірі використанню трудового потенціалу жінок.

9. Вдосконалення пенсійної системи має відбуватися шляхом переосмислення структури та змісту моделей її реформування. Вдосконалення існуючої вітчизняної трирівневої моделі, на нашу думку, має відбуватися шляхом розмежування страхових і не страхових елементів пенсійного забезпечення, тобто за аналогією, що запропонована Світовим Банком. За його рекомендацією пятирівнева модель включає солідарний, накопичувальний (обовязковий та добровільний), а також рівень, що базується виключно на бюджетних коштах за рахунок податків, і рівень, який передбачає фінансову підтримку людей похилого віку всередині родини або іншими поколіннями.

10. Нагальною потребою і важливим завданням щодо подальшого розвитку пенсійної системи є запровадження цілісної системи звітності, фінансового обліку та державного контролю в сфері соціального страхування. На його вирішення і направлений законопроект “Про єдиний соціальний внесок і адміністрування збору і обліку єдиного соціального внеску”, який дасть можливість вирішити проблемні питання, повязані з ухиленням від сплати страхових внесків до пенсійного та інших соціальних страхових фондів.

11. Системним заходом удосконалення пенсійного забезпечення є звільнення солідарної системи від пільгових категорій пенсіонерів шляхом запровадження професійної пенсійної системи, скорочення чисельності пенсіонерів за рахунок підвищення пенсійного віку, збільшення чисельності платників внесків через поступову ліквідацію зайнятості в тіньовому секторі. Для досягнення позитивних результатів при запроваджені загальнообовязкового державного пенсійного страхування важливу роль має відігравати розяснювальна робота серед населення.

12. Реформування пенсійної системи в Україні відбувається шляхом поєднання досвіду інших країн з урахуванням вітчизняної специфіки. Враховуючи досвід розвинених країн та ближнього зарубіжжя, пенсійні виплати громадян нашої держави мають складатися з базової страхової та накопичувальної частин. Проте, проблемним питанням для України в майбутньому, враховуючи досвід Казахстану і Росії, залишається інвестиційна діяльність, розпорядження та управління пенсійними активами. В інвестиційній стратегії має бути враховано більш широкий спектр можливостей щодо капіталізації пенсійних коштів, як у вітчизняній економіці, так і за рубежем. На перших порах запровадження обовязкової накопичувальної системи інвестування пенсійних внесків буде більш стабільним в зарубіжні компанії або в спільні з іноземними компаніями проекти. Однак, якщо Україна затримуватиме впровадження другого рівня, то це негативно вплине на пенсії громадян і відповідно на їх соціальний захист, а значить і на рівень соціальності держави в цілому.

1. Соціальна безпека: теорія та українська практика: Монографія / І.Ф. Гнибіденко, А.М. Колот, О.Ф. Новікова та ін.; За ред. І.Ф. Гнибіденка, А.М. Колота, В.В. Рогового. - К.: КНЕУ, 2006. - 292с. (Особисто автору - 0,6 д.а., підрозділ 3.4. Гендерна політика)

2. Стожок Л.Г. Страхування: Навч. посіб. для дистанц. навчання / За ред. Г.Г. Старостенко. - К.: Ун-т „Україна”, 2005. - 163 с. (6,5 д.а.)

3. Стожок Л.Г. Недержавне пенсійне забезпечення як елемент соціального захисту населення // Вісник Технологічного університету Поділля, №4, 2003, Ч.1, Т.2. - Хмельницький, 2003 - С. 46-50. (0,4 д.а.)

4. Стожок Л.Г. Необхідність та проблеми реформування пенсійної системи в Україні // Социально-экономические аспекты промышленной политики. Экономика и социология труда, менеджмент персонала: Сб. науч.тр. - Т4, ЧІІ. НАН Украины. Ин-т экономики пром-сти; Редкол.: Амоша А.И. (отв.ред.) и др. - Донецк, 2003. - С. 327-333. (0,4 д.а.)

5. Стожок Л.Г. Соціальні ризики як передумова запровадження пенсійного страхування // Формування ринкової економіки: Зб. наук. праць. Спец. вип. до 100-річчя Київського національного економічного університету та 40-річчя кафедри управління персоналом. Управління людськими ресурсами: проблеми теорії та практики. Т.2. Управління персоналом в організаціях. - К.: КНЕУ, 2005. - С. 325-333. (0,6 д.а.)

6. Стожок Л. Напрями вдосконалення системи державного пенсійного страхування в Україні // Україна: аспекти праці. - 2006. - №1. - С. 13-19. (0,5д.а.)

7. Гриненко А.М., Стожок Л.Г. Розвиток обовязкового пенсійного страхування в європейському вимірі // Вісник Національного університету водного господарства та природокористування. Збірник наукових праць. Економіка. Частина 1 Механізми відтворення людських і матеріальних ресурсів. - Рівне, 2006. - Випуск 4 (36). - С. 29-36. - 0,4 д.а. (Особистий внесок: висвітлено основні типи моделей пенсійного забезпечення у колишніх країнах соціалістичного табору, автору належить 0,2 д.а.)

8. Стожок Л.Г. Соціально-демографічні та гендерні аспекти запровадження державного пенсійного страхування // Социально-экономические аспекты промышленной политики. Управление человеческими ресурсами: государство, регион, предприятие: Сб.науч.тр. В 3т. - Т.1 / НАН Украины. Ин-т экономики прм-сти; Редкол.: Амоша А.И. (отв.ред) и др. - Донецк, 2006. - С.286-292. (0,4д.а.)

9. Гриненко А.М. Стожок Л.Г. Зарубіжний досвід створення та функціонування пенсійних систем на засадах страхування // Міжнародна науково-практична конференція. Збірник тез доповідей. Управління інноваційним процесом в Україні: проблеми, перспективи, ризики. - Львів, 2006. - С. 487-489. - 0,2 д.а. (Особистий внесок: висвітлено основні рівні пенсійного забезпечення зарубіжних країн, автору належить 0,1 д.а.)

10. Гриненко А.М. Стожок Л.Г. Накопичувальна пенсійна система та ризики її впровадження в Україні // Управління розвитком Міжнародна науково-практична конференція „Перспективи та пріоритети розвитку людського капіталу в умовах глобалізації” 19-20 травня 2006 р. Збірник наукових статей. - Харків, ХНЕУ, 2006. - С. 192-196. - 0,6 д.а. (Особистий внесок: розкрито основні ризики, що притаманні інвестиційній діяльності Накопичувального пенсійного фонду, автору належить 0,3 д.а.)

11. Стожок Л.Г. Проблеми пенсійного забезпечення та напрямки його реформування в Україні // Матеріали міжнародної науково-практичної конференції „Прикладна соціальна політика: проблеми використання та розповсюдження” ІІ том, Донецький державний університет економіки і торгівлі ім. М. Туган-Барановського. - Донецьк, 2002 - С. 118-122. (0,2 д.а.)

12. Гриненко А.М. Стожок Л.Г. Загальнообовязкове державне пенсійне страхування в соціально-політичному вимірі // Научное обеспечение процессов реформирования экономических отношений в условиях рыночной экономики. Материалы VII научно- практической конференции. - Симферополь: КИБ, 2006. - С. 25-28. - 0,2 д.а. (Особистий внесок: обґрунтовано важливість запровадження обовязкового пенсійного страхування як одного з етапів розвитку соціальної політики і посилення соціального захисту населення, автору належить 0,1 д.а.).

Размещено на .ru