Використання у журналістикознавстві загальнонаукових методів дослідження, які забезпечують зв’язок між філософією та фундаментальними теоретико-методологічними положеннями спеціальних наук. Основна класифікація загальнонаукових методів пізнання.
Аннотация к работе
При цьому, слідпамятати, що розчленування предмету повинно мати розумну межу, за якою дослідник переходить до дослідження предмету іншого характеру за своєю суттю і властивостями. У журналістикознавстві, як і в інших науках, аналіз присутній практично у будь-яких дослідженнях, адже без нього неможливо скільки-небудь серйозно заглибитися в дослідження предмету чи явища. Що стосується періодизації, то вона є необхідною при дослідженні як історії самого предмету, так і історії його дослідження. За допомогою періодизації науковець виділяє найважливіші етапи розвитку предмету, зясовує, як він виник, розвився, на якому життєвому етапі перебуває в момент дослідження; хто і коли вже досліджував цей предмет, яка буде послідовність дій при дослідженні цього предмету тощо. Залежно від характеру дослідження предмету і глибини проникнення в його сутність виділяють наступні види аналізу і синтезу: емпіричний аналіз і синтез (застосовується, як правило, на стадії поверхневого ознайомлення з предметом дослідження і дає можливість пізнати його як явище); елементарно-теоретичний аналіз і синтез (використовується для встановлення причинно-наслідкових звязків і виявлення закономірностей); структурно-генетичний аналіз і синтез (дозволяє найбільше глибоко проникнути в сутність предмету дослідження і вичленовування в ньому найбільш головне і сутнісне).
2. Гейзенберг В. Шаги за горизонт. М.: «Мысль», 1987.
3. Эйнштейн А. Физика и реальность. М.: «Наука», 1965.
4. Бройль Луи де. По тропам науки. М.: Издательство иностранной литературы, 1962.
5. Черняков Б.І. Методи дослідження ранньої зображальної журналістики / Київський ун-т ім. Тараса Шевченка. Інститут журналістики. К.: Центр вільної преси, 1998.