Використання у журналістикознавстві загальнонаукових методів дослідження, які забезпечують зв’язок між філософією та фундаментальними теоретико-методологічними положеннями спеціальних наук. Основна класифікація загальнонаукових методів пізнання.
При цьому, слідпамятати, що розчленування предмету повинно мати розумну межу, за якою дослідник переходить до дослідження предмету іншого характеру за своєю суттю і властивостями. У журналістикознавстві, як і в інших науках, аналіз присутній практично у будь-яких дослідженнях, адже без нього неможливо скільки-небудь серйозно заглибитися в дослідження предмету чи явища. Що стосується періодизації, то вона є необхідною при дослідженні як історії самого предмету, так і історії його дослідження. За допомогою періодизації науковець виділяє найважливіші етапи розвитку предмету, зясовує, як він виник, розвився, на якому життєвому етапі перебуває в момент дослідження; хто і коли вже досліджував цей предмет, яка буде послідовність дій при дослідженні цього предмету тощо. Залежно від характеру дослідження предмету і глибини проникнення в його сутність виділяють наступні види аналізу і синтезу: емпіричний аналіз і синтез (застосовується, як правило, на стадії поверхневого ознайомлення з предметом дослідження і дає можливість пізнати його як явище); елементарно-теоретичний аналіз і синтез (використовується для встановлення причинно-наслідкових звязків і виявлення закономірностей); структурно-генетичний аналіз і синтез (дозволяє найбільше глибоко проникнути в сутність предмету дослідження і вичленовування в ньому найбільш головне і сутнісне).
2. Гейзенберг В. Шаги за горизонт. М.: «Мысль», 1987.
3. Эйнштейн А. Физика и реальность. М.: «Наука», 1965.
4. Бройль Луи де. По тропам науки. М.: Издательство иностранной литературы, 1962.
5. Черняков Б.І. Методи дослідження ранньої зображальної журналістики / Київський ун-т ім. Тараса Шевченка. Інститут журналістики. К.: Центр вільної преси, 1998.
Размещено на .ru
Вы можете ЗАГРУЗИТЬ и ПОВЫСИТЬ уникальность своей работы
