Ботанічний опис і розповсюдження звіробою звичайного (Hypericum perforatum). Лікарські форми і застосування. Вивчення зовнішніх факторів, які впливають на ріст звіробою. Групи хіміотерапевтичних сполук. Хімічний склад та біологічна дія ефірних олій.
Серед них значне місце належить звіробою - рослині, використання якої не припиняється протягом більш як двох тисячоліть: із часів Гіппократа і до наших днів. Звіробій застосовують при найрізноманітніших захворювання, він входить в компоненти різних препаратів, також його застосовують у різних сферах діяльності що показує його всебічність і унікальність як рослини. Жодна рослина не має такої кількості застосування як звіробій що ще раз підтверджує його багатогранність. Найбільший рід - звіробій (Hypericum), в якому нараховується біля 350 видів, більша частина яких зустрічається в Середземноморї. Більшість видів звіробою сконцентрована в чотирьох великих областях що вважаються центрами сучасного географічного розповсюдження роду Hypericum: перший - у Південній і Тропічній Африці; другий - у Східній та Південно-Східній Азії, Австралії та на островах Індійського океану; третій - в Америці; четвертий - у Середземноморї (Південна Європа, Північно-Західна Африка), на островах серед земної Атлантики та на Близькому Сході (аж до Ірану).Крім цього виду в народній медицині деяких країн використовують й інші види, наприклад, в тибетській медицині використовуються H. ascyron H. attenuatum. Одними з найбільш ранніх праць, які були присвячені вивченню антимікробних властивостей звіробою продірявленого, являються дослідження H. perforatum L., який росте в Україні. Нейвальд та Хагенстром досліджували антибактеріальну активність масла звіробою, яке було виготовлене згідно з правил німецької фармакопеї ДАВ-6, а також екстрактів, які були отримані з допомогою органічних розчинників із рослин, що цвіли та зрілих коробочок звіробою продірявленого, та виявили, що досліджувані речовини неактивні по відношенню до тифозної та кишкової палички, але все ж вони, за винятком масла звіробою, так чи інакше зменшують ріст золотистого стафілокока. Ці препарати були призначені для різних цілей: в якості лікувальних засобів в медицині, консервантів при виготовленні харчових продуктів та ін. антимікробні препарати отримували головним чином із звіробою звичайного, але також досліджувались й інші види роду Guttiferae. Вже згадувалось, що в народній медицині використовувались та використовуються в наш час водні настої та відвари із звіробою звичайного, в гомеопатії - лікарські есенції, в офіційній медицині - водні настої та екстракти трави звіробою.Родина звіробійні (Hyperiaceae) включає 47 родів, серед яких найбільшим є рід звіробій. Звіробій належить до родини звіробійних - Hypericaceae Juss. і налічує близько 400 видів. Родову назву Hypericum утворено від двох грецьких слів: «hypo» - під і «erike» - ерес. Звіробій звичайний (Hypericum perforatum L.) - багаторічна травниста рослина, заввишки 30-100 см, має тонке гіллясте кореневище з коренями які відходять від нього.
План
Зміст ботанічний звіробій хіміотерапевтичний
Вступ
Розділ 1. Загальна характеристика родини звіробійні (Hyperiaceae)
1.1 Біологічна характеристика родини Звіробійні (Hyperiaceae)
1.2 Поширення представників роду звіробій (Hypericum)
1.3 Ботанічний опис і розповсюдження звіробою звичайного (Hypericum perforatum)
Розділ 2. Морфологічні особливості звіробою звичайного (Hypericum perforatum)
2.1 Зовнішні фактори, які впливають на ріст звіробою звичайного (Hypericum perforatum)
2.2 Біологічно активні речовини звіробою звичайного (Hypericum perforatum)
2.3 Антимікробні властивості звіробою звичайного (Hypericum perforatum) та його застосування
Висновки
Список використаних джерел
Вывод
1. Родина звіробійні (Hyperiaceae) включає 47 родів, серед яких найбільшим є рід звіробій. Звіробій належить до родини звіробійних - Hypericaceae Juss. і налічує близько 400 видів. Родову назву Hypericum утворено від двох грецьких слів: «hypo» - під і «erike» - ерес.
2. Звіробій звичайний (Hypericum perforatum L.) - багаторічна травниста рослина, заввишки 30-100 см, має тонке гіллясте кореневище з коренями які відходять від нього. Стебла прямі, циліндричні, гладенькі з двома гранями, зверху гіллясті. Листки супротивні, сидячі, довгасті чи овальні, з просвітчастими крапчастими залозками, до 3 см завдовжки і 1,5 см завширшки. Квіти численні, золотисто-жовті, з 5 ланцентними чашолистками та 5 довгастими або довгасто-еліптичними пелюстками. Зібрані квіти в широкі волотисті, майже щиткоподібні суцвіття, плоди тригнізді довгасто яйцеподібні багатонасінні коробочки. Цвіте в червні - серпні.
3. Звіробій звичайний (Hypericum perforatum L.) поширений на сухих луках, пагорбках, сонячних галявинах, узліссях, на кучугурах, серед чагарників, у світлих і змішаних лісах. Зустріти його можна практично повсюдно - в Середній Європі, на Балканах, горах Кавказу, у Західному Сибіру, Гімалаях, Середній Азії, Казахстані, Японії, Китаї, Монголії.
4. До групи основних діючих речовин звіробою звичайного відносяться конденсовані похідні антрацену - гіперецин та псевдогіперецин, а також протогіперецин, прото псевдогіперицин, гіперикодегідродантрон, дубильні речовини, ефірна олія, сапоніни, вітаміни С, Е, РР, каротин, кантони, катехіни, фенол карбонові кислоти, кумарини, алкалоїди, стероїди, антибіотики гіперфорин.
5. Звіробій звичайний застосовують як стерилізуючий, дезінфікуючий, діуретичний, стимулюючий, кровоспинний, ранозагоювальний, протизапальний та для попередження та лікування гострих катарів верхніх дихальних шляхів, ринітів, фарингітів, гайморитів, бронхітів, пневмоній, абсцесів легень, гнійних плевритів, туберкульозу легень, туберкульозних ларингітів, ангін, тонзилітів, хронічних і гострих отитів, запальних процесів шкіри та підшкірної клітковини.
Список литературы
1. Айзенман Б.Е. Антимикробные препараты из звіробоя / Б.Е. Айзенман, Н.А. Дербенцева - К.: Наук. думка, 2000. - 174с.
2. Айзенман Б.Е. Антимикробные лечебные препараты из зверобоя пронзеннолистного / Б.Е Айзенман - Киев.: Наукова думка, 2000. -56 с.
9. Зевакова В.А. Исследование химического состава сухого экстракта зверобоя / В.А. Зевакова, В.И. Глызин, Т.Д. Даргаева // Состояние и перспективы создания новых готовых лекарственных средств и фитохимических препаратов: Тез. докл. Всесоз. науч.-техн. конф., 3-5 октября 1990 г. - Харьков, 1999. - С. 14.
10. Кархут В.В., Ліки навколо нас / В.В. Кархут - К.: Здоровя, 2003. - 448 с.
11. Китанов Г.М., Химичен состав, фармакология и приложение на видове от рода Hypericum L / Г.М. Китанов // Биологично-активни вещества от раст. произход. - София, 1999. - С. 58-68.
12. Комендар В.І. Лікарські рослини Карпат / В.І. Комендар // Ужгород: Карпати, 2001. - 246 с.
13. Маковецькая О.Ю. Содержание дубильных веществ в надземной части культивируемого на Украине Hypericum perforatum L. в зависимости от освещенности // Раст. Ресурсы. - 1999. - Вып. 3. - С. 67-71.
14. Маковецька О.Ю. Вміст флавоноїдних сполук у дикорослих видів роду звіробій флори України / О.Ю. Маковецька, А.Л. Марковський, А.П. Лебеда // Фармац. журн. - 2000. - № 4. - С. 70-75.
18. Павленко Л.О. Цілющі скарби землі. / Л.О. Павленко - К.: Наукова думка, 1984. - 99 с.
19. Ражинскайте Д. К. Биология некоторых видов звіробоя. / Д.К. Ражинскайте // Труды АН ЛИТССР. Серия В. - 2000. - № 2 (49). - С. 55 - 64.
20. Ражинскайте Д.К. Действующие вещества зверобоя обыкновеннго (І. Динамика содержание дубильных веществ) / Д.К. Ражинскайте // Тр. АН ЛИТССР. Серия В. - 1999. - Т. 51, № 1. - С. 47-53.
21. Ражинскайте Д.К. Действующие вещества зверобоя обыкновеннго (2 Флавоноиды и динамика их содержаня) / Д.К. Ражинскайте // Тр. АН ЛИТССР. Серия В. - 2000. - Т. 54, № 1. - С. 89-98.
22. Харченко М.С. Лікарські рослини і їх застосування. / М.С. Харченко, А.М. Карамишев, В.І. Сила, Л.Й. Володарський. // К.: Здоровя, 2001. - 232 с.
Размещено на .ru
Вы можете ЗАГРУЗИТЬ и ПОВЫСИТЬ уникальность своей работы
