Розгляд умов розвитку товарного господарства: суспільний поділ праці, економічне відокремлення виробників одне від одного як власників. Банки як це фінансово-кредитні установи, що регулюють рух грошової маси. Аналіз функцій держави в ринковій економіці.
У процесі тривалої еволюції у всіх країнах світу утвердилося панування ринкової економіки як основної і найефективнішої форми ведення господарства. Її основу становить товарне виробництво. Під ним розуміється виробництво продуктів окремими, частками, відособленими виробниками, кожний з який спеціалізується на виробленні одного якого-небудь продукту, тому для задоволення суспільних потреб необхідна купівля-продаж продуктів на ринку, їхній обмін.
Історія розвитку суспільства від нижчих стадій до вищих свідчить, що суспільне господарство на різних етапах розвитку продуктивних сил і виробничих відносин змінювало свої економічні форми.
Первинною, вихідною формою було натуральне господарство. Історичний досвід його розвитку дає підстави припускати про величезне різноманіття моделей натуральної форми господарювання: первісна спільнота, азіатська спільнота, німецька, словянська й ін. При спільності основних ознак кожна з моделей мала свої особливості, обумовлені специфікою середовища існування.
Натуральна форма господарства історично ґрунтувалася на земельній власності, що була фундаментом усіх соціально-економічних відносин. Ця форма господарювання була характерна для всіх докапіталістичних способів виробництва. Вона виникла як наслідок нерозвиненості суспільного поділу праці і примітивності матеріальних умов господарювання.
Натуральне виробництво це така форма господарства, при якій матеріальні блага і послуги створюються для власного споживання, для споживання усередині окремої господарської одиниці. Зовнішні звязки тут не розвинуті. Натуральна форма панувала в замкнутій первісній громаді. Тут кожна господарська одиниця робить усі види робіт, починаючи від добування різних видів сировини і кінчаючи повною підготовкою продуктів праці до споживання. В основному натуральними минулому патріархальне селянське господарство, феодальні маєтки. Обмежені примітивні потреби збігалися з настільки ж примітивним виробництвом.
У рамках такого замкнутого господарства відтворювалося для власних потреб практично усе: їжу, одяг, робітник і продуктивну худобу, добрива, примітивний інвентар. Виробничі відносини при такій формі господарювання виступали у своєму безпосередньому вигляді, як відносини між людьми (рабовласник і раб, поміщик і селянин), а не як відносини через продукти їхньої праці. Натуральна форма виробництва жорстко замикає всі економічні процеси в рамки локальних одиниць, не допускає відкриття каналів для звязків у поза. Робоча сила настільки ж жорстко закріплюється за даним господарським цілим і позбавлена мобільності. Звідси і консерватизм натурального господарства. Його елементи збереглися і донині, а в слаборозвинених країнах існують у масових масштабах.
Товарна форма господарства зароджувалася як протилежність натуральному господарству, спочатку у відносинах між громадами, а потім проникла й усередину, поступово перетворюючи натуральне господарство в другорядний елемент економічного життя, що відмирає.
Товарне виробництво є певним способом організації суспільного виробництва, при якій економічні відносини між людьми виявляються через ринок, через купівлю-продаж продуктів їхньої праці.
Для розвитку товарного господарства необхідні були дві умови: 1.Суспільний поділ праці, при якому кожен виробник спеціалізується на виробленні певного виду продукції. Спеціалізація виявилася основною умовою для росту продуктивності праці, а в наслідку і для технологічних революцій. Це стало передумовою для створення надлишків продукції понад потрібну для споживання усередині громади.
Економічне відокремлення виробників одне від одного як власників, через що виникла необхідність в обміні результатами праці. Суспільний поділ праці скоріше є умовою виникнення товарного виробництва, а економічне відокремлення товаровиробників - причиною. Необхідно розрізняти два види товарного господарства: просте і розвинуте капіталістичне. Просте товарне виробництво - це господарство ремісників і селян. Воно засноване на особистій праці, а звязок з ринком підтримується через продаж надлишків (понад своє споживання) виробленої продукції. Капіталістичне товарне виробництво засноване на найманій праці і повною мірою повязане з ринком. Поєднує їх приватна власність на матеріальні засоби господарської діяльності.
У тривалій економічній еволюції "створення" ринку відбулося внаслідок пошуку людьми вирішення споконвічної економічної дилеми: "рідкісні, обмежені ресурси - необмежені потреби людини в різноманітних благах". Напевно точніше було б сказати, що вихід на ринок був визначений самим економічним середовищем. Обмеженість ресурсів виступила однієї з причин суспільного поділу праці, спеціалізації галузей і видів людської діяльності. Сама сучасна економічна система є своєрідним продуктом зростаючих масштабів поділу праці і поглиблення спеціалізації. Однак успіхів у пошуках вирішення проблеми "потреби-можливості" удалося домогтися далеко не усім.
Вы можете ЗАГРУЗИТЬ и ПОВЫСИТЬ уникальность своей работы
