Загальна характеристика психічного і особистісного розвитку дитини у підлітковому віці - Курсовая работа

План Вступ Розділ I. Психологічна характеристика розвитку дитини на всіх етапах дошкільного дитинства 1.1 Основні поняття, рушійні сили та етапи розвитку дитини Розділ II. Формування дитини за теорією Я-концепції 2.1 Я-реальне і Я-перспективне 2.2 Образ тіла і Я-концепція 2.3 Структура і розвиток самооцінки дитини 2.4 Вплив шкільного навчання на розвиток самооцінки дитини 2.5 Корекції самооцінки дитини Розділ III. Загальна характеристика психічного і особистісного розвитку дитини у підлітковому віці 3.1 Соціальна ситуація розвитку підлітка 3.2 Провідна діяльність підлітка 3.3 Психологічні новоутворення підліткового віку 3.5 Розвиток спонукальної (мотиваційної) сфери підлітка Висновок Список літератури Вступ Проблема вивчення самосвідомості є одним із ключових в психології. Вивчення структури самосвідомості, динаміки його розвитку представляє великий інтерес, як у теоретичному, і у практичному плані, оскільки це дозволяє наблизитися до розуміння механізмів формування особистості онтогенезі. У межах дослідження самосвідомості самооцінці відводиться провідна роль - вона характеризується як головний чинник цього процесу, показник індивідуального рівня її розвитку, включене у процес самосвідомості. Правильно сформована самооцінка виступає непросто як знання себе, не як сума окремих характеристик, але, як певне ставлення себе, передбачає усвідомлення особистості ролі деякого стійкого обєкта. Самооцінка є ланкою довільної саморегуляції, визначає напрям і культурний рівень активності людини, його ставлення до світу, до людей, перед самим собою. Він включений у безліч звязків і стосунків з усіма психічними утвореннями особи і виступає важливою детермінантою всіх форм і деяких видів її й спілкування. Витоки вміння оцінювати себе закладаються в ранньому дитинстві, а розвиток і удосконалювання його надається протягом усього життя людини. Нині дедалі очевидніше вплив самооцінки дошкільника його поведінки, міжособистісні контакти. Психологічна характеристика розвитку дитини на всіх етапах дошкільного дитинства 1.1 Основні поняття, рушійні сили та етапи розвитку дитини Психологічний розвиток, анатомо-фізіологічний розвиток, вікові періоди, кризи, сенситивний період, сенсорний розвиток, пізнавальна активність, пізнавальні процеси, ведуча діяльність, мовленнєва діяльність, ігрова діяльність, самосвідомість, саморефлексія, співпраця, спілкування, соподчинение мотивів, психологічна готовність до навчання. Для кожної із цих стадій психологічного розвитку характерні свої особливості, які опираються на методологічні положення: 1) розвиток психіки дитини з самого початку є соціальний процес; 2) розвиток психіки здійснюється у процесі активної діяльності самої дитини; 3) діяльність дитини завжди опосередкована відносинами (стосунками) дитини і дорослих. У процесі свого розвитку дитина вступає в особливі, специфічні стосунки з оточуючими її світом предметів, явищ, що створили попередні покоління людей. Дитина активно привласнює собі досягнення людства, оволодіває ними. Це перша найпростіша форма взаємодії дитини з оточуючим світом. Комплекс оживления складають наступні компоненти: 1) виділення дитиною із оточуючого середовища дорослу людину (замирання); 2) мімічне (посмішка) і специфічне голосове (гуління) спілкування з дорослою людиною; 3) активне прилучення дорослого до спілкування (рух кінцівок і тіла). За даними М.І. Лисиної, систематичне емоційно-словесний вплив дорослого, починаючи з 2,5 місяців, здійснює позитивний вплив на підвищення загальної активності дитини, суттєво впливає на розвиток її пізнавальної діяльності, яка спрямована на ознайомлення з предметами. На перших порах діяльність дитини злита з діяльністю дорослого. На основі організуємої дорослими діяльності у дитини до кінця не мовленнєвого періоду складається первісне уявлення про оточуючий світ, виникають елементарні форми сприймання і мислення, що забезпечують йому орієнтировку в цьому світі і складають необхідну передумову для переходу до засвоєння суспільного досвіду в ранньому дитинстві. На першому ступіні дитина може виконувати з предметом будь-яку відому йому дію, на другому - предмет вживається тільки за призначенням, а на третьому ступіні, знаючи основну функцію предмета, дитина може вільно вживати предмет в різних призначеннях. Удосконалюється розуміння мови, і формується власна активність мовлення дитини. Зміни можливостей дитини породжують і нові потреби. Прагнення до збереження позитивних відносин з дорослими, з одного боку, і до спільної діяльності з ровесниками, встановленню позитивних контактів з ними - з іншого, - один з головних мотивів поведінки дошкільника. Я-реальне може бути більшою чи меншою мірою реалістичним. Наприклад, у хлопчика в спілкуванні з привабливою для нього дівчинкою актуалізується Я-образ уважного та ввічливого товариша, що дозволяє привернути до себе її увагу. Те, що розвиток Я-образу у дитини молодшого шкільного віку відбувається при більш активному спілкуванні з однолітками (у порівнянні з попереднім віковим етапом), допома