Поняття та основні види господарських зобовязань, визначення підстав для їх виникнення. Аналіз особливостей та ознак господарського договору, його нормативно-правове регулювання. Специфіка відповідальності за неналежне виконання договірних зобовязань.
Курсова робота Предмет: Господарське право Тема: Загальна характеристика господарських зобов’язань План Вступ 1. Поняття та ознаки господарського договору 3 Види господарських договорів, їх характеристика 4. Відповідальність за невиконання, неналежне виконання договірних зобов’язань Висновки Список використаних джерел та літератури Вступ Створення гармонійної та ефективної системи господарського законодавства України є одним з найважливіших напрямів розвитку української правової системи в умовах становлення соціальне орієнтованої ринкової економіки. Оскільки одним з головних завдань господарського законодавства є координація дій субєктів господарювання, то нормам, що регулюють договірні відносини у сфері господарювання, має належати чільне місце в системі господарського права. В умовах ринкової економіки господарський договір є основним засобом організації відносин між субєктами господарювання і важливим інструментом правової організації господарського життя суспільства в цілому. Проте розроблення доктринального поняття господарського договору, видів та способів його укладання, а також використання теоретичних здобутків у процесі правотворення є надзвичайно важливими, оскільки від того, наскільки чітко окреслено межі договорів, які мають назву господарських, залежать якість та адекватність правового регулювання господарської діяльності, ефективність застосування норм права юрисдикційними органами. Внаслідок цього в Україні існує недооцінка публічно-правових засад регулювання господарської діяльності, хоча досвід країн з розвинутою економікою свідчить про існування детальної регламентації з боку держави тих господарських правовідносин, які зачіпають інтереси суспільства в цілому. Хоча за роки незалежності в Україні прийнято чимало законодавчих актів, які певною мірою регулюють і договірні відносини у сфері господарювання, проте господарське законодавство в цій частині потребує подальшого удосконалення. О.А. Підопригора, О.О. Підопригора, А.С. Довгерт, Д.В. Боборова, В.А. Кройтор, Р.Б. Шишка, Я. М. Шевченко, С.О. Сліпченко та ін. Види господарських зобов’язань Зобовязання в загальному вигляді являє собою взаємовідносини учасників економічного обігу (товарообміну), урегульованої нормами зобовязального права, тобто е одним із різновидів господарських правовідносин. На відміну від цивільно-правового господарське зобовязання має такі специфічні риси: по-перше, відрізняється субєктний склад, оскільки цивільне зобовязання припускає участь субєктів, які характеризуються юридичною рівністю та автономією волі, а в господарських відносинах автономія волі ослаблена впливом держави, що захищає публічні інтереси; по-друге, на умови господарських зобовязань має більший вплив «ділова практика», що певним чином уніфікує ці умови, а також міжнародне приватне право; по-третє, держава стимулює певні дії підприємців через введення економічних пільг, квот тощо; по-четверте, на дії господарюючих субєктів має вплив введення ліцензування, митного та валютного контролю тощо. Таким чином, господарське зобовязання - це правовідносини, через які один субєкт (зобовязана сторона, у тому числі боржник) зобовязаний чинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого субєкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо) або утриматися від певних дій, а інший субєкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобовязаної сторони виконання її обовязку. Майново-господарські зобовязання - це цивільно-правові зобовязання, що виникають між учасниками господарських відносин при здійсненні господарської діяльності, в силу яких зобовязана сторона повинна вчинити певну господарську дію на користь другої сторони або утриматися від певної дії, а управнена сторона має право вимагати від зобовязаної сторони виконання її обовязку. Майнові зобовязання, які виникають між учасниками господарських відносин, регулюються Цивільним кодексом України з урахуванням особливостей, передбачених Господарським Кодексом. Субєктами майново-господарських зобовязань можуть бути: а) субєкти господарювання, зазначені у ст. 55 ГК; б) негосподарюючі субєкти - юридичні особи; в) органи державної влади і органи місцевого самоврядування, наділені господарською компетенцією. Йому притаманні особливий субєктний склад, специфіка діяльності субєктів господарювання, мета, для досягнення якої укладається цей договір. Наприклад, договір поставки підприємством продукції чи договір підряду на капітальне будівництво - з одного боку; договір купівлі-продажу підприємством меблів для офісу, канцелярських товарів тощо - з іншого.
Вы можете ЗАГРУЗИТЬ и ПОВЫСИТЬ уникальность своей работы
