Загальні засади призначення покарання - Реферат

Кримінальне покарання - захід державного примусу, що застосовується від імені держави за вироком суду до особи, яка вчинила злочин, і полягає в передбаченому кримінальним законом обмеженні прав і свобод засудженого. Коли до засудженого застосовується покарання, то обовязковою складовою є кара. При вчиненні злочину особою, вона завдає шкоди суспільству, тому це викликає справедливе обурення. Доказом цього служать численні випадки вчинення злочинів під час відбування покарання у вигляді позбавлення волі, а також збільшення випадків повторного вчинення злочинів особами, що вже відбули покарання за вчинений злочин, а також зростання рецидивної злочинності. Суд, караючи злочинця, спричиняє виховну дію на суспільство, вирок суду організує громадську думку на активну боротьбу зі злочинами і разом з тим є попередженням для окремих небезпечних членів суспільства.Проблема призначення покарання протягом усієї історії розвитку суспільства й держави досліджувалася не тільки юристами, але й філософами, соціологами, кримінологами. Унаслідок історичної мінливості самого розуміння справедливості, сутності й змісту покарання, правила його призначення зазнавали істотних змін. Починаючи говорити про призначення покарання, слід вказати, що чинний Кримінальний Кодекс України (далі - КК України) не дає визначення терміну "призначення покарання", однак таке визначення можна вивести на основі передбачених у ст.65 КК України (див. Тому видається більш обґрунтованим визначення загальних засад призначення по карання як передбачену в кримінальному законі систему загальних правил, що ґрунтуються на принципах призначення покарання і є обовязковими для суду в кожному конкретному випадку призначення покарання винному у вчиненні злочину для досягнення мети покарання. Слід розуміти, що необхідною передумовою призначення покарання є скоєння особою кримінального правопорушення (злочину або проступку), прямо передбаченого в законі про кримінальну відповідальність, і лише тоді, коли в ході досудового розслідування повністю доведено, що підозрюваний є винним в інкримінованому йому злочині або кримінальному проступку, коли цьому правопорушенню вироком суду надана правильна кваліфікація, створюються законні підстави для вчинення дії - призначення особі покарання.У ст.65 КК України виокремлено положення, що характеризують загальні засади призначення покарання, які можна розуміти як систему встановлення істотних правил, а також основних критеріїв і положень, які передбачені кримінальним законом та якими повинен керуватися суд під час його призначення. Отже ст.65 КК України передбачає наступні загальні засади призначення покарання, згідно з якими суд його призначає: · у межах, установлених у санкції статті (санкції частини статті) Особливої частини КК України, що передбачає відповідальність за вчинений злочин, за вийнятком випадків, передбачених ч.2 ст.53 КК України; Крім вищезазначених критеріїв, у ст.65 КК України (а саме ч.2,3,4 та 5 ст.65 КК України) визначено ще ряд практичних правил та засад призначення покарання, а саме: · особі, яка вчинила злочин, має бути призначене покарання, необхідне й достатнє для її виправлення та попередження нових злочинів. Розглядаючи визначені у КК України загальні засади призначення покарання, звернемо увагу на кожну з них більш детально: · суд призначає покарання в межах, встановлених у санкції Особливої частини КК, що передбачає відповідальність за вчинений злочин - така вимога до призначення покарання встановлює, що суд може призначити покарання лише в межах санкції статті КК, відповідно якої було кваліфіковано злочинне діяння особи. · суд призначає покарання відповідно до положень Загальної частини КК України - ця засада визначає, що суд має обовязок при призначенні покарання керуватися положеннями, які передбачені у Загальній частині КК України, якими можуть бути, зокрема, умови та порядок призначення покарання за незакінчений злочин або злочин, вчинений у співучасті, які передбачені ст.68 КК України (див.Виходячи з наведених ознак, під правовими принципами слід розуміти вихідні, загальнообовязкові ідеї, визначені в правовій науці й покладені в основу змісту норм (інститутів) права та правозастосовчої практики. Ці принципи закріплюються насамперед у Конституції України, а також знаходять відбиття в інших законах. Галузеві принципи, базуючись на загальних і міжгалузевих, виражають специфічні основні положення, ідеї конкретної галузі права, визначають суть і соціальну зумовленість її норм, а тому за своїм змістом багатші (ширші) за загальні та міжгалузеві. Він вважає, що ці принципи являють собою "найбільш загальні, закріплені кримінальним законом положення, які визначають структуру кримінального права і дають уявлення про його метод, виступають у вигляді нормативної основи регулювання кримінально - правових відносин і відбивають рівень громадської правосвідомості". За такого розуміння цих принципів втрачається основна їх функція - визначати зміст норм кримінального права.Загальні засади приз

Зміст

Вступ

Розділ 1. Поняття призначення покарання

Розділ 2. Загальні засади призначення покарання

Розділ 3. Принципи призначення покарання

Висновок

Список використаних джерел

Додаток 1