Загальні вимоги до організації роботи та процесуальної діяльності адвоката - Научная работа

Досвід багатьох успішних адвокатів дозволяє визначити також стандарти організації роботи адвоката. Адже добре налаштована система роботи адвоката, включаючи співпрацю з технічним персоналом, дає можливість не просто поліпшити умови праці, а присвятити необхідні час та увагу кожному клієнтові, кожному питанню. Відповідальне ставлення адвокатів до організаційних питань - показник, у першу чергу, відповідального ставлення адвоката до своїх професійних обовязків, що зумовлює високу результативність роботи адвоката, а отже, - вищий ступінь захищеності прав та інтересів його клієнтів.

Важливе місце в організації роботи адвоката посідають питання, повязані з плануванням адвокатської діяльності. Звичайно, специфіка надання правової допомоги не дозволяє абсолютно точно розпланувати й перспективно визначити роботу адвоката, водночас, адвокат може і повинен приділяти особливу увагу плануванню своїх обовязків і завдань. Значно зменшити навантаження адвокат може, заздалегідь виробивши план дій при представленні інтересів клієнтів по різноманітних категоріях справ. Визначення переліку питань, документів, які є обовязковими та визначними по тій чи іншій категорії справ, дасть можливість адвокатові не розгубитись і не заплутатись за необхідності надання правової допомоги у таких справах навіть в умовах дефіциту часу.

У цілому, завдання професійної юридичної діяльності формулюються на основі аналізу та зясування проблемних ситуацій і становлять окремі алгоритми діяльності, що включають: а) уявлення про мету, що має бути досягнена;

б) засоби досягнення мети;

в) умови реалізації цих завдань.

Безсумнівно, що без визначення мети діяльності адвоката не можна вести мову про її ефективність. Адже мета - ідеальна модель майбутнього результату. Мета та її досягнення - один із головних критеріїв ефективності діяльності. Мета адвокатської діяльності спрямовує її, надає їй свідомого і обміркованого характеру. Вона є основою для своєрідного програмування цієї діяльності. Складну діяльність адвоката не можна спланувати, реалізувати, якщо вона не має конкретної мети.

У рамках психології та філософії мету розуміють як ідеальне, розумове уявлення наперед результату (образу), на досягнення якого спрямована діяльність людини, та шляхи його досягнення за допомогою певних засобів. Мету формує і множинність інших, підпорядкованих їй, цілей. "Мета ніби розгортається в систему окремих завдань, кожне з яких реалізується шляхом виконання окремої дії. Мета з кожним таким "кроком" трансформується, виступаючи кожного разу як конкретне завдання".

Діалектичним є і співвідношення мети і завдань. Мета стосовно компонентів системи, підпорядкованої їй, є завданням стосовно компонентів системи, що підпорядковує її. Інакше кажучи, мета - це мета і завдання одночасно - залежно від умов і рівня системи діяльності. Мета конкретизується у завданнях, тобто "завдання - це і є мета у певних умовах"[1]. Щоб досягти певної мети, ми ставимо перед собою завдання, які утворюють систему дій. Виконання цих дій, по суті, є засобами досягнення поставленої мети. Кожне окреме завдання також може утворити систему нових завдань, виконання яких необхідне для реалізації первинного завдання. І всі ці дії будуть засобами досягнення поставленої мети.

Як субєкт людина здійснює цілеспрямовану свідому діяльність, що реалізується відповідно до загальних законів функціональних систем і складається з чотирьох основних етапів (блоків) перероблення інформації. Кожен з цих блоків являє собою комплекс певних операцій[2]: 1) збирання та оцінка інформації, що надходить (аферентний синтез). Інформація оцінюється на підставі притаманної субєкту мотивації, його професійного досвіду;

2) постановка мети, прийняття і розроблення програм діяльності. При цьому формується випереджальне уявлення бажаного результату (прогнозування, екстраполяція);

3) практичні дії з досягнення мети, вирішення конкретних завдань;

4) контроль виконання та оцінка одержаних результатів на підставі їх зіставлення з поставленою метою (акцептор дії).

З таких самих позицій адвокат повинен підійти до підготовки по кожній конкретній справі. Робота адвоката має починатися з планування своїх дій для ефективного захисту прав та інтересів клієнта. Можна визначити таку послідовність дій адвоката при прийнятті доручення на ведення справи: 1) знайомство з клієнтом (представлення, встановлення психологічного контакту, зясування обставин по справі, розяснення прав та обовязків клієнта); 2) вивчення матеріалів справи та фактичних даних, оцінка доказів; 3) юридична кваліфікація правового спору; 4) аналіз спеціальної літератури та судової практики; 5) оцінка судової перспективи справи; 6) оформлення повноважень; 7) складання адвокатського досьє. Саме така послідовність дій адвоката дасть можливість визначити перспективи розвитку подій по справі, побудувати струнку та міцну правову позицію.

Не менш важливою видається необхідність планування діяльності адвоката у вип