Визначення ролі уяви у житті людини. ЇЇ види, функції та методи активізації. Вивчення механізмів створення нових образів і перевтілення їх у дійсність. Стадії творчого процесу. Аналіз впливу обміну інформацією на мислення та формування особистості.
Із старовини уява привертала до себе увагу як особлива властивість людської психіки, що стоїть окремо від решти психічних процесів, і яка в той же час займає проміжне положення між сприйняттям, мисленням і памяттю. Принаймні, про це ми можемо сказати значно менше, чим, наприклад, про відчуття, сприйняття, увагу і память, які вивчені достатньою мірою. Уява грає величезну роль в житті людини. Володіючи багатою уявою, людина може "жити" в різний час, що не може собі дозволити ніяка інша істота в світі.Відображаючи дійсність, людина не лише сприймає те, що на неї впливає певної миті, а й уявляє те, що на неї впливало раніше. Життя вимагає від людини створення образів і таких предметів, яких вона ще не сприймала, уявлення подій, свідком яких вона не була, передбачення наслідків своїх дій та вчинків, програмування своєї діяльності тощо. Перш ніж щось робити, людина уявляє кінцевий результат своєї діяльності й ті шляхи, якими його буде досягнуто. Уява виникла і розвинулася в процесі праці людини. Цінність образів уяви полягає в тому, що уява допомагає людині орієнтуватися в проблемних ситуаціях, приймати правильні рішення, передбачати результат своїх дій за умов, коли наявних знань виявляється недостатньо для безпосередньої реалізації потреби пізнання.Уява має ряд характерних рис, що дозволяють виокремити її в окремий пізнавальний психічний процес. · Уява завжди є відходом від дійсності, проте в будь-якому разі джерело уяви - обєктивна дійсність; Уява, як і мислення, виникає в проблемній ситуації, тобто тоді, коли потрібно віднайти нове рішення. Щодо спільного і відмінного між мисленням та уявою, то все залежить від визначеності завдання або ситуації, тобто одне й те саме завдання може розвязуватись як за допомогою уяви, так і за допомогою мислення. Але саме в цьому полягає слабкість процесу уяви, оскільки намічені уявою шляхи розвязання не завжди правильні.Коли в уяві людини створення нових образів не скеровується спеціальною метою, уява має мимовільний характер. Коли людина ставить спеціальну мету створити образ того чи іншого обєкта, уява набуває довільного характеру. За умов мовного спілкування, коли людині доводиться уявляти незнайомі обєкти або події на основі їхнього опису, спрацьовує репродуктивна, або відтворювальна, уява. Творчість - це діяльність, унаслідок якої людина відкриває щось нове, створює нові оригінальні твори, матеріальні та духовні цінності. Отже, спостерігається розбіжність між очікуванням і досягнутим у житті, тому так важко керувати уявою. образ інформація мислення уяваУява відтворює образ предметів та явищ, що сприймалися раніше, чи створює нові образи та ситуації, які раніше не виникали. Тобто механізм уяви базується на основі тих образів, що має людина, але ці образи постають у нових неочікуваних зв?язках і сполученнях. Слово «новий» має подвійне значення: розрізняють об?єктивно нове і суб?єктивно нове. Новий образ уяви може бути матеріалізовано або ж він залишається на рівні ідеального [3, c. А втім, приклади матеріалізації таких образів у реальному житті маємо - це танк, бойова машина піхоти, амфібія тощо.Інколи кількість зовсім не свідчить про нову якість і відкриває перед людиною «безглузду безкінечність» недоречних образів. До них належить осмисленість - відповідність образів уяви певному формування призначенню, їхня сутнісна глибина, міра вираження в них якоїсь прихованої реальності. Також аспект якості уяви презентує оригінальність - міра індивідуальності, несхожості на інші тих образів, які є продуктами уяви. Рубінштейн, визначають співвідношенням двох показників: · того, наскільки уява дотримується обмежувальних умов, від яких залежить її смислова насиченість, об?єктивна значущість її продуктів; Головним інтелектуальним моментом уяви Рібо визнає «мислення за аналогією».Уява відіграє дуже важливу роль в житті і діяльності людини. Майбутній результат і можливості його досягнення спочатку створюються в уяві субєкта; Уява здійснює уявний відхід за межі безпосередньо сприйманого, конструює поняття про предмет ще до того, як складеться саме це поняття; У психіці дитини виникає конфлікт між надлишком зовнішньої інформації і браком коштів, необхідних для розуміння і пояснення навколишнього. Так, наприклад, створення казок і міфів у стародавніх народів допомагало зрозуміти складні і незрозумілі явища, так як в той час достовірних наукових знань для переробки даної інформації було недостатньо;У психології цим словом описують процес створення в своїй свідомості образу того чи іншого предмета. Важливо памятати, що уява міцно повязано з ще двома психологічними процесами: памяттю і мисленням. Найбільший інтерес для звичайної людини може представляти опис різних видів цього процесу. Уява в психології ділиться на декілька видів за двома принципами. Уява цього типу просто необхідно людям мистецтва: літераторам, художникам, скульпторам … Його теж можна розділити на кілька типів: аглютинація - коли образ створюється шляхом зєднання різних частин і якостей, акцентування - коли він будує
План
ЗМІСТ
ВСТУП
1. ПОНЯТТЯ УЯВИ ТА ЇЇ ХАРАКТЕРНІ РИСИ
1.1 Поняття уяви
1.2 Характерні риси уяви
2. ВИДИ УЯВИ
3. ПРОЦЕСИ УЯВИ
3.1 Стадії творчого процесу
4. ФУНКЦІЇ УЯВИ
ВИСНОВОК
СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ
Вы можете ЗАГРУЗИТЬ и ПОВЫСИТЬ уникальность своей работы