Аналіз наукових підходів у визначенні поняття "якість життя" та визначення основних детермінантів якості життя людей похилого віку в умовах сьогодення. Об"єктивні показники якості життя. Особливості оцінки якості життя на основі соціологічних опитувань.
При низкой оригинальности работы "Забезпечення якості життя людей похилого віку як соціальна проблема", Вы можете повысить уникальность этой работы до 80-100%
Тобто, ми можемо говорити, що при збереженні активності в похилому віці, створені належних умов для життєдіяльності людини похилого віку, можливо вплинути на тривалість та якість її життя. Аналізуючи поняття «якість життя» ми дійшли висновку, що більшість дослідників повязують його з таким поняттям як «потреби». Так, психологічний підхід розглядає якість життя як життєвий добробут, відповідно якого людина відчуває внутрішнє задоволення умовами свого існування та почуває себе щасливою. Тут можна виділити два аспекти: - при оцінки якості життя слід враховувати різні сфери життя людини, що можуть бути повязані зі здоровям прямо чи опосередковано; - при оцінці якості життя людина враховує різні сфери свого життя і висновки залежать в першу чергу від думки самого пацієнта, його субєктивного сприйняття. Вчений наголошує, що фактором якості життя є здоровя (індивідуальне, суспільне, сімейне, професійне), тим самим стверджуючи медичну першооснову якості життя.Отже, на основі вивчених джерел, ми визначили, що якість життя людей похилого віку - це комплексна система, яка включає елементи субєктивного та обєктивного характеру, що формують певне середовище для задоволення культурних, матеріальних, духовних та інших потреб людини похилого віку, та формують відчуття задоволеності життям. Особлива увага приділяється питанням підвищення якості життя соціально вразливих верств населення, в тому числі людей похилого віку.
Вывод
Отже, на основі вивчених джерел, ми визначили, що якість життя людей похилого віку - це комплексна система, яка включає елементи субєктивного та обєктивного характеру, що формують певне середовище для задоволення культурних, матеріальних, духовних та інших потреб людини похилого віку, та формують відчуття задоволеності життям.
Підвищення якості життя населення сьогодні є стратегічним пріоритетом розвитку суспільства. Особлива увага приділяється питанням підвищення якості життя соціально вразливих верств населення, в тому числі людей похилого віку. Закрема дані питання останнім часом висвітлені в дисертаційних дослідженнях Ермак Н.А., Кабанова А.О., Голубевої О.Ю.
Система детермінантів рівня та якості життя людей похилого віку досить різноманітна та має специфічний характер, а також включає взаємозвязок багатьох соціально-економічних та не економічних детермінантів серед яких можна виділити наступні фактори: економічні, соціальні, політико-правові, екологічні, культурні та ін.
Отже, важливе значення для підвищення якості життя людей похилого віку мають: - економічні фактори, оскільки вони визначають економічний потенціал країни, економічний розвиток суспільства, величину пенсії та впливають на добробут людей похилого віку;
- соціальні фактори, що характеризуються розвитком соціальної інфраструктури, ступенем задоволення соціальних потреб людей похилого віку, їх соціальним забезпеченням;
- політико-правові фактори, які передбачають дотримання прав людини похилого віку і впливають на рівень та якість її життя через діяльність влади, суспільні організації, закони;
- екологічні фактори, що визначають здоровя, якість продуктів харчування, стан навколишнього середовища;
- культурні фактори відіграють важливу роль в житті людини і особливо людини похилого віку оскільки вони впливають на духовний рівень, культурні та духовні цінності, менталітет, інтелектуальний розвиток.
Список литературы
1. Szalai, A. The quality of life - comparative studies / A. Szalai, F.M. Andrews. Sage, London, 1980.
2. Ядов, В.А. Потребность / В. А. Ядов // БСЭ. 1975. Т. 20. С. 439.
3. Н.С. Маликов. К вопросу о содержании понятия «качество жизни» и его измерению// Уровень жизни населения регионов России.2002. №2. С. 1-7.
4. Енциклопедія для фахівців соціальної сфери/ За заг.ред. проф. І.Д. Зверєвої. Київ, Сімферополь: Універсум, 2012. 536 с.
5. Файзуллин Ф.С. Социология города:монография. Уфа.: Гилем, 1997. С. 118.
6. Пшеничникова В.А. Социально-економическая безопасность региона как условие качества жизни населения (на примере Республики Татарстан): автореф. дисс.на соискание науч. степени канд. социолог. наук: 22.00.03 / Вероника Александровна Пшеничникова. Казань, 2010. 23 с
7. Приступа Є., Кєуриш Н. Якість життя людини: категорії, компоненти та їх вимірювання // Фізична активність, здоровя і спорт. 2010. № 2. С. 54-63.
8. Матвеева И. Качество жизни - новая цивилизационная парадигма/И.Матвеева, Н.Михайлова// Стандарты и качество.2000. №5. С. 56-61.
Вы можете ЗАГРУЗИТЬ и ПОВЫСИТЬ уникальность своей работы
