Забезпечення національних інтересів України у процесі врегулювання придністровського конфлікту - Автореферат

Закон України “Про основи національної безпеки України” від 19 червня 2003 року визначає врегулювання конфліктів, у першу чергу, у регіонах, що межують з Україною, як один з пріоритетів державної політики з питань національної безпеки у зовнішньополітичній сфері. Природно, що для України найбільш проблемним є придністровський конфлікт, який створює значні ризики та загрози національній безпеці нашої держави. По-перше, існування “замороженого” конфлікту являє собою джерело постійної напруги поблизу південно-західних кордонів України, що проявляється, зокрема, у потенційній небезпеці виникнення нового збройного конфлікту, погіршенні криміногенної ситуації у прилеглих до кордону регіонах нашої держави (контрабанда, нелегальна міграція та ін.), можливості поширення сепаратистських тенденцій в Україні тощо. По-друге, неврегульованість придністровського конфлікту значною мірою стримує нормальний розвиток торговельно-економічних відносин та політичного діалогу між Україною та Республікою Молдова, в т.ч. в рамках реалізації спільного курсу обох країн на європейську інтеграцію. Дослідження виконано в рамках планових науково-дослідних тем відділу проблем регіональної безпеки Національного інституту проблем міжнародної безпеки при РНБО України: “Напрями оптимізації регіональної безпекової політики України в умовах кризи глобальної та регіональної систем безпеки” (2008-2010 рр., № державної реєстрації: 0109U005048); “Проблеми формування балансу українсько-російських відносин на двосторонньому та багатосторонньому рівнях” (2008-2009 рр., № державної реєстрації: 0108U006182); “Концептуальні засади захисту національних інтересів України у міжнародних відносинах на пострадянському просторі” (2008-2010 рр., № державної реєстрації: 0108U006181).У першому розділі “Теоретико-методологічні засади дослідження політичних конфліктів на пострадянському просторі” проаналізовано основні теоретико-методологічні підходи до визначення сутності поняття “політичний конфлікт” у зарубіжній та вітчизняній науковій думці; узагальнено основні передумови виникнення політичних конфліктів на пострадянському просторі, механізми їхньої ескалації та форми врегулювання; окреслено роль політичних конфліктів у системі міжнародної безпеки. Крім того, визначено сутність поняття національних інтересів України, реалізація яких ускладнюється в умовах ескалації протистояння у політичних конфліктах. Конфлікт, сигналізуючи суспільству і владі про існуючі протиріччя та розбіжності, стимулює їх до дій, що здатні повернути ситуацію під контроль. Специфіка впливу політичних конфліктів на систему національної та міжнародної безпеки залежить від низки показників, до яких можна віднести форми і засоби боротьби, що мають місце у даному конфлікті, тривалість протистояння, склад його учасників і їх військовий, економічний та мобілізаційний потенціал, масштаб території, охопленої конфліктом, а також її політичне (геополітичне) і економічне значення. Односторонні дії учасників конфліктів, розповсюдження “гуманітарних інтервенціоністських стратегій” на теренах СНД та продовження мілітаризації регіону закладають “міну сповільненої дії” під тліючі конфлікти, що стає особливо небезпечним в умовах відсутності надійного інструментарію з протидії відновленню збройного протистояння у політичних конфліктах.У дисертації наведене теоретичне узагальнення і нове вирішення ключового наукового завдання, що полягає у визначенні впливу “замороженого” придністровського конфлікту на стан національної безпеки України та розробці рекомендацій щодо підвищення ефективності політики Української держави у процесі придністровського врегулювання. У випадку ескалації конфлікту у Придністровї, де проживає значна кількість громадян України, Українська держава постане перед вибором між нормами міжнародного права та необхідністю “гуманітарного втручання”. Серед рушійних факторів конфлікту слід особливо відзначити: геополітичне протистояння Росії та Заходу; занепокоєння Кремля щодо можливого розширення НАТО на Схід; уповільнення євроінтеграційного курсу Республіки Молдова та певною мірою України; посилення експансіоністської (уніоністської) риторики Румунії; економічні інтереси російських бізнес-еліт; зацікавленість еліт обох берегів Дністра у збереженні статус-кво; залежність економіки Молдови та Придністровя від Росії; недостатньо контрольовані кордони; непривабливість Молдови для Придністровя; визнання прав на придністровську власність; відсутність атмосфери довіри; слабкість інститутів громадянського суспільства у Республіці Молдова в цілому та зокрема у Придністров‘ї. При цьому, ключовими викликами та загрозами національній безпеці України від неврегульованості придністровського конфлікту є: збереження зони нестабільності на кордоні України; потенційна небезпека виникнення збройного конфлікту; падіння престижу України у регіоні, у т.ч. серед автохтонного українства Придністровя; подальше ослаблення суверенітету РМ; скорочення товаропотоків через європейські транспортні коридори, що пролягають терито

ОСНОВНИЙ ЗМІСТ РОБОТИ