Аналіз етапів розвитку концепції встановлення загальної макрофінансової рівноваги в економічному просторі. Аналіз існуючих проблем і дисбалансів сучасної глобальної економіки в умовах активного застосування інноваційних технологій на фінансових ринках.
При низкой оригинальности работы "Забезпечення макрофінансової рівноваги в контексті розвитку фінансових інноваційних технологій", Вы можете повысить уникальность этой работы до 80-100%
Традиційно однією з основних проблем у ході застосування інноваційних технологій на фінансових ринках є підтримка макрофінансової рівноваги в економічному просторі, оскільки економіка в стані рівноваги здатна забезпечити найбільш ефективне використання фінансових ресурсів й максимальне задоволення суспільних потреб. Зростання руху фінансових ресурсів і капіталу між країнами в умовах глобалізації може як сприяти більш ефективному піднесенню економіки, так і привнести в національний економічний простір великі загрози та ризики. Теорія загальної фінансової рівноваги була розвинена в працях зарубіжних економістів і вітчизняних вчених: Л. Оскільки метою практично будь-якої економіки є розширене відтворення, то мова йде не про рівновагу в стані спокою, а рівновагу в русі (динамічнурівновагу). Ключові ідеї та положення, що лежать в основі теорії загальної фінансової рівноваги: будь-яке ринкове господарство прагне до рівноваги; існує принцип взаємозалежності основних елементів ринкової економіки, що й забезпечує єдність і рівновагу системи; висхідний пункт аналізу рівноваги - аналіз обміну між виробником і споживачем [1].З одного боку, це може відбуватися внаслідок складності фінансових систем і розвитку фінансових інноваційних технологій, а з іншого боку, проблеми економічного простору виникають через цілу низку внутрішніх обмежень. Так, перше обмеження повязане з тим, що традиційна (канонічна) макроекономіка, яка представляє нині в тій чи іншій пропорції комбінацію моделей класичного і кейнсіанського типу, завжди розглядала економіку як замкнуту та закриту систему від зовнішніх впливів. В умовах вільного руху товарів, послуг і капіталу будь-яка спроба обмежити їх рух податками або зайнятися надмірним регулюванням може призвести до того, що фінансові й товарні потоки просто підуть з країни [14]. Прискорення експортно-імпортних потоків товарів і капіталу між країнами вимагає переглядуіснуючих підходів до розвитку інноваційних технологій на фінансових ринках і регулювання національних економік, у яких, як правило, робиться основний акцент на проведення збалансованої фіскальної та грошово-кредитної політики, що було цілком виправданим в умовах традиційної ринкової економіки, але недостатньо ефективним для відкритих економік. Глобалізація, а значить все більш сильна залежність країн від світових ринків товарів, послуг і капіталу, стимулює посилення ролі інноваційних технологій на фінансових ринках.
Вывод
Більшість учених визнає, що між дійсним економічним розвитком та економічними теоріями має місце розрив, який не скорочується з плином часу, незважаючи на появу потужних компютерів і накопичення статистичних даних.
Багато економічних сфер, такі як грошово-кредитні та фінансові ринки, характеризуються наявністю хаосу. В цілому реальна економіка проявляє складну динаміку, що виражається періодичними циклами та нерегулярними флуктуаціями (відхиленнями). З одного боку, це може відбуватися внаслідок складності фінансових систем і розвитку фінансових інноваційних технологій, а з іншого боку, проблеми економічного простору виникають через цілу низку внутрішніх обмежень.
Так, перше обмеження повязане з тим, що традиційна (канонічна) макроекономіка, яка представляє нині в тій чи іншій пропорції комбінацію моделей класичного і кейнсіанського типу, завжди розглядала економіку як замкнуту та закриту систему від зовнішніх впливів. Однак глобалізація не дозволяє далі використовувати це наближення. Чимало відомих економістів, політиків і бізнесменів відзначають, що експансія глобального світового ринку поступово обмежує владу окремо взятої країни [13].
В умовах вільного руху товарів, послуг і капіталу будь-яка спроба обмежити їх рух податками або зайнятися надмірним регулюванням може призвести до того, що фінансові й товарні потоки просто підуть з країни [14]. Прискорення експортно-імпортних потоків товарів і капіталу між країнами вимагає переглядуіснуючих підходів до розвитку інноваційних технологій на фінансових ринках і регулювання національних економік, у яких, як правило, робиться основний акцент на проведення збалансованої фіскальної та грошово-кредитної політики, що було цілком виправданим в умовах традиційної ринкової економіки, але недостатньо ефективним для відкритих економік. Глобалізація, а значить все більш сильна залежність країн від світових ринків товарів, послуг і капіталу, стимулює посилення ролі інноваційних технологій на фінансових ринках. Збільшення впливу зовнішніх факторів фінансового розвитку на внутрішні призводить до того, що вони стаютьвзаємоповязаними та переплетеними. Відповідно, взаємоповязаними є і методи їх регулювання. Якщо раніше при вивченні закритих економік валютна політика розглядалася окремо від бюджетної та грошово-кредитної й впливала на сферу валютних відносин країни, то нині валютна, бюджетна і грошово-кредитна політика відповідають одна одній та спрямовані на вирішення однієї мети.
Друге обмеження традиційної макроекономіки повязане з тим, що вона розглядає або статичні, або лінійні динамічні моделі, нехтуючи ефектами нелінійності. Це було справедливо для відносно повільної трансформації фінансових систем, коли ефекти нелінійності виявлялися на більших інтервалах часу, на яких аналізувалася економічна система. Зараз все прискорилося і нехтувати ефектами нелінійності стає все важче. Багато економістів прийшли до переконання (наприклад, Т. Пу), що лінійне динамічне моделювання дає вкрай мало користі [11]. У 1980-х роках встановлено, що для дуже простих дискретних моделей економічного простору в одновимірному випадку за деяких вельми природних фінансових передумов процес набуває хаотичного характеру. Іншим прикладом може слугувати те, що використання в найбільш відомих моделях мультиплікатора-акселератора нелінійної функції інвестицій та міжрегіональної торгівлі призводить до можливості хаотичного режиму разом із квазіперіодічністю.
Третє обмеження повязане з тим, що в більшості існуючих теорій завжди інтуїтивно передбачається досяжна часткова або загальна рівновага фінансових систем. Наявність у багатьох випадках не однієї, а декількох точок рівноваги (наприклад, рівновага в умовах безробіття) не змінює цієї віри. При цьому стаціонарний стан характеризується наявністю рівноваги між попитом і пропозицією. Використання стаціонарного підходу до аналізу динамічних процесів економіки призвело до розширення загального уявлення про те, що розвиток будь-якої складної системи можна розглядати як зміну одного стійкого стану іншим із коротким періодом перехідного процесу між ними. Безсумнівно, ця точка зору має підстави, якщо попереднім аналізом була доведена стійкість системи. Саме внаслідок властивості стійкості фінансової сфери малі зрушення параметрів (зовнішніх умов) можуть викликати тільки малі зміни змінних.
Нині, традиційна точка зору на стійкість фінансових систем зазнає змін. Стійкість більше не очікується апріорно. Зараз, багато хто згоден з тим, що стаціонарний підхід до дослідження динамічних процесів є ефективним лише до певного часу, поки, в силу деяких причин, характер стаціонарного стану не змінюється кардинальним чином. Подібні зміни, так звані біфуркації, належать уже до сфери нелінійного динамічного аналізу, розвиток якого призводить до поширення такої точки зору, що світ - це постійна еволюція, вічна нестійкість, а періоди стабілізації - короткі зупинки на цьому шляху. Все більше вчених визнають, що економічна система нестійка, а малі відхилення можуть відвести систему далеко від первинної траєкторії, особливо при розвитку інноваційних технологій на фінансових ринках.
Незначні зрушення параметрів можуть приводити до структурних змін динамічних систем. Такі структурні зміни в еволюційних системах є не винятковими, а швидше загальними випадками. Для нелінійних нестійких систем характерні складні явища, такі як регулярні осциляції та хаос. Навіть у відносно простих нелінійних динамічних системах може спостерігатися спонтанне утворення складно організованих структур. У звязку з цим в останні роки інтенсивно розвивається новий підхід до аналізу макрофінансової динаміки, який найважливішим її джерелом, так само як і природу невизначеності, бачить у принциповій нелінійності фінансових процесів. Важливо й те, що для відкритої системи можливі нові стаціонарні стани, які не можуть реалізуватися в закритих системах.
Отже, щоб відповідати вимогам часу, необхідно розвивати нову концепцію макрофінансової рівноваги, тобто такої макрофінансової рівноваги, яка може встановлюватися у відкритих нелінійних фінансових системах у контексті розвитку інноваційних технологій на фінансових ринках.
Список литературы
1. Бартенев С.А. Экономические теории и школы (история и современность) / С.А. Бартенев. - М.: Издательство БЕК, 1996. - 352 с.
2. Блауг М. Экономическая мысль в ретроспективе / М. Блауг. - М.: Дело Лтд, 1994. - 720 c.
3. Бункина М.К. Монетаризм / М.К. Бункина. - М.: АО “ДИС”, 1994. - 80 с.
4. История экономических учений / Под ред. В. Автономова, О. Ананьина, Н. Макашевой. - М.: Инфра-М, 2010. - 784 с.
5. Кейнс Дж.М. Избранные произведения / Дж.М. Кейнс. - М.: Экономика, 1993. - 543 c.
6. Кейнс Дж.М. Общая теория занятости, процента и денег / Дж.М. Кейнс. - М.: Гелиос АРВ, 2002. - 352 с.
7. Курс экономической теории / Под ред. М.Н. Чепурина, Е.А. Киселевой. - Киров: Издательство АСА, 1995. - 624 с.
8. Международные валютно-кредитные и финансовые отношения / Под ред. Л.Н. Красавиной. - М.: “Финансы и статистика”, 2001. - 608 с.
9. Монтес М.Ф. “Азиатский вирус” или “Голландская болезнь”? Теория и история валютных кризисов в России и других странах / М.Ф. Монтес, В.В. Попов. - М.: Дело, 2000. - 136 с.
10. Платонова И.Н. Валютное регулирование в современной мировой экономике / И.Н. Платонова. - М.: Финансовая академия, 1999. - 256 с.
11. Пу Т. Нелинейная экономическая динамика / Т. Пу. - Ижевск: ИД “Удмуртский университет”, 2000. - 200 с.
12. Современная экономическая мысль / Под ред. B.C. Афанасьева. - М.: Прогресс, 1981. - 815 c.
13. Сорос Дж. Алхимия финансов / Дж. Сорос. - М.: Инфра-М, 2001. - 416 с.
14. Сорос Дж. Открытое общество. Реформируя глобальный капитализм / Дж. Сорос. - М.: Некоммерческий фонд “ПКОНИТ”, 2001. - 458 с.
15. Фридман М. Капитализм и свобода / М. Фридман. - М.: Новое издательство, 2006. - 236 с.
16. Экономика / С. Фишер, Р. Дорнбуш, Р. Шмалензи. - М.: Инфра-М, 2008. - 864 с.
References: 1. Bartenev, S.A. (1996), Jekonomicheskie teorii i shkoly (istorija i sovremennost") [Economic theories and schools (history and present)], Izdatelstvo BEK, Moscow, Russia.
2. Blaug, M. (1994), Jekonomicheskaja mysl" v retrospektive [Economic thought in retrospective], Delo Ltd, Moscow, Russia.
3. Bunkina, M.K. (1994), Monetarizm [Monetarism], AO “DIS”, Moscow, Russia.
4. Avtonomov, V. Ananin, O. and Makasheva, N. (2010), Istorija jekonomicheskih uchenij [History of economic doctrines], Infra-M, Moscow, Russia.
6. Kejns, Dzh.M. (2002), Obshhaja teorija zanjatosti, procenta i deneg [General theory of employment, interest and money], Gelios ARV, Moscow, Russia.
7. Chepurin, M.N. and Kiseleva, E.A. (1995), Kurs jekonomicheskoj teorii [Course of economic theory], Izdatelstvo ASA, Kirov, Russia.
8. Krasavina, L.N. (2001), Mezhdunarodnye valjutno-kreditnye i finansovye otnoshenija [International currency-credit and financial relations], Finansy i statistika,Moscow, Russia.
9. Montes, M.F. and Popov, V.V. (2000), “Aziatskij virus” ili “Gollandskaja bolezn"”? Teorija i istorija valjutnyh krizisov v Rossii i drugih stranah [“Asian virus” or “Dutch disease”? Theory and history of currency crises in Russia and other countries], Delo, Moscow, Russia.
10. Platonova, I.N. (1999), Valjutnoe regulirovanie v sovremennoj mirovoj jekonomike [Currency regulation in modern world economy], Finansovaja akademija,Moscow, Russia.
11. Pu, T. (2000), Nelinejnaja jekonomicheskaja dinamika [Nonlinear economic dynamics], ID “Udmurtskij universitet”, Izhevsk, Russia.
