Забезпечення економічної безпеки України у сфері оборони - Автореферат

Події, що розгортаються зараз у світі, на перший план виводять проблему забезпечення безпеки у сфері оборони, рівень якої в сучасних умовах визначається, в першу чергу, економічним потенціалом та розвитком країни. Виходячи з критичного аналізу сучасної ситуації у світі, у роботі доводиться актуальність переосмислення проблеми економічного забезпечення безпеки й оборони щодо нових умов економічного і політичного життя світової спільноти в цілому та народу України як її невідємної складової, нових міждержавних відносин в євразійському просторі та всьому світі. Нині по-новому постають проблеми воєнно-економічного потенціалу, економічної мобілізації, ефективності економічного забезпечення безпеки й оборони. Реформування Воєнної організації держави і воєнно-промислового комплексу як її елементу, а також Збройних Сил України вимагає якнайшвидшого й найефективнішого розвязання таких важливих теоретичних і практичних завдань, як формування принципово нової концепції економічного забезпечення процесу реформування сфери оборони, розробка та впровадження адекватної сучасним економічним відносинам воєнно-економічної політики, пошук оптимальних пропорцій між оборонним і цивільним секторами економіки. Дисертаційна робота виконувалась згідно з планами наукових досліджень Інституту економічного прогнозування НАН України за темами “Роль держави у здійсненні економічного зростання” (№ ДР 0199V004115); “Структурні перетворення в економіці та їх вплив на довгострокову економічну динаміку” (№ ДР 0102V006406).У першому розділі “Сутність і завдання економічної безпеки держави у сфері оборони” розкрито сутність, роль та значення економічної безпеки держави як надскладної багаторівневої системи, що є складовим елементом системи національної безпеки, її фундаментом і матеріальною основою; визначено властивості економічної безпеки, через які розкривається її системна сутність; здійснено критичний аналіз чинного законодавства України та наукових праць з проблеми забезпечення економічної безпеки держави; обґрунтовано ланцюг основних фаз протидії стану “безпеки”, доведено, що метою діяльності з управління та державного регулювання у сфері забезпечення як економічної, так і воєнно-економічної безпеки є усунення або запобігання створенню умов для переростання виклику у ризик, ризику - у загрозу, загрози - у небезпеку як реальний намір з боку супротивника завдати збитків національним інтересам держави із застосуванням сил воєнного призначення; здійснено аналіз впливу величини витрат на національну оборону з Державного бюджету України на економічне зростання держави; розкрито залежність рівня ефективності та дієвості забезпечення економічної безпеки у сфері оборони від економічної здатності держави забезпечити оптимальні потреби збройних сил у мирний та воєнний час необхідними ресурсами - інтелектуальними, людськими, матеріальними, фінансовими тощо; доведено, що оборона є не лише одним із споживачів обмежених національних ресурсів, але й гарантом забезпечення безпечних умов життєдіяльності держави, суспільства, особистості як необхідної умови для прогресивного розвитку економіки держави та зростання добробуту населення. У дослідженні ЕБ розглянуто як сукупність взаємовідносин і взаємозвязків окремих її складових елементів (одним з яких є воєнно-економічна безпека), які утворюють цілісну єдність, що має такі властивості: 1) забезпечує сталий розвиток системи через рівновагу, гомеостаз, стаціонарну стійкість; 2) визначає спроможність системи досягти стану “безпеки” завдяки здатності захиститись від внутрішніх і зовнішніх загроз ЕБ, адаптованості до збурювальних факторів і середовищ. На підставі аналізу наукових праць з проблематики економічної безпеки доходимо висновку, що у процесі розробки заходів з її забезпечення фактично маємо справу з декількома рівнями порушення стану “безпеки”, а саме: виклик, ризик, небезпека і загроза. Ще при зародженні класичної політекономії Адам Сміт висловив думку, що витрати на утримання армії, поряд з іншими витратами, необхідними для виконання державою своїх обовязків перед народом, становлять деякий специфічний товар, який населення купує у держави, сплачуючи його вартість у вигляді податків. У другому розділі “Ресурсна база забезпечення економічної безпеки у сфері оборони” розкрито роль та місце воєнно-економічної безпеки в системі економічної безпеки держави, стан якої визначає обороноздатність держави; здійснено аналіз сучасного стану оборонної економіки як ресурсної бази забезпечення економічної безпеки у сфері оборони; розкрито основні складові матеріально-технічної бази оборонної економіки; викладено рекомендації з реформування та розвитку воєнно-промислового комплексу (ВПК) України, в якому сконцентровано високий науково-технічний потенціал, що може бути перетворений на мультиплікатор економічного зростання економіки держави в цілому; розкрито поняття “економічної могутності” та “економічного потенціалу”, зосереджених в оборонній сфері, з позицій їх впливу на економічне зростання держави та забезпечен

ОСНОВНИЙ ЗМІСТ