Забезпечення економічної безпеки країни в умовах глобалізації - Автореферат

В основі підвищеної уваги до проблеми економічної безпеки лежать обєктивні процеси і явища, які відбуваються в національній економіці та суспільстві, а також у глобальній економіці, в міжнародних економічних відносинах, зокрема, інтеграційні тенденції, їх суперечливість придають особливе значення проблемі економічної безпеки країни як основи забезпечення її суверенітету, конкурентоспроможності, обороноздатності, органічного входження країни в систему світової економіки. Актуальність дослідження питань забезпечення економічної безпеки України зумовлена цілим рядом обєктивних чинників: системною трансформацією економіки України і визначенням її ролі та місця в сучасній світовій економіці; необхідністю пошуку оптимального співвідношення між відкритістю економіки та захистом національних інтересів; зростанням внутрішніх та зовнішніх загроз економічній безпеці: втратою традиційних ринків, ускладненням процесів відтворення науково-технічного потенціалу, проблемами інвестиційної діяльності, масштабами тіньової економіки; впливом глобалізаційних процесів на економіку окремих країн, особливо країн з перехідною економікою; узгодженням інтересів господарюючих субєктів і громадян у контексті забезпечення економічної безпеки. Зокрема, історичний метод застосовувався для дослідження еволюції поглядів, змісту та основних підходів до економічної безпеки (підрозділи 1.1, 1.2); системний підхід - при дослідженні сутності економічної безпеки (підрозділ 1.2); порівняльний та критичний аналіз, методи класифікації та узагальнення - при вивченні теоретичних підходів, що склалися в науці до трактування понять “економічна безпека країни” та “економічна безпека держави” (підрозділ 1.2), а також у дослідженні питання визначення порогових показників економічної безпеки (підрозділ 2.1). удосконалено: - класифікацію видів економічної безпеки за рахунок обґрунтування введення таких класифікаційних ознак, як тип економічної системи, оцінка рівня економічної безпеки, часовий вимір економічної безпеки, що дає можливість більш адекватно визначити пріоритети та інструменти забезпечення економічної безпеки, стратегічні підходи, часові характеристики тощо; нормативно-правове забезпечення економічної безпеки шляхом обґрунтування необхідності прийняття ряду законодавчих та нормативно-правових актів, які дадуть змогу вибудувати цілісну систему забезпечення економічної безпеки, серед яких: Концепція економічної безпеки, Стратегія економічної безпеки та Закон України про економічну безпеку, що, на відміну до існуючих підходів, орієнтовані, насамперед, на суттєве підвищення рівня системності в забезпеченні економічної безпеки країни, на більш повне врахування масштабів, значення та особливостей дії глобалізаційних факторів у сучасних економічних умовах;Проблематика економічної безпеки вже давно активно розробляється як у нашій, так і в зарубіжних країнах, створений серйозний базис для її подальшого теоретичного осмислення, однак, на наш погляд, весь цей доробок носить більшою мірою аналітичний характер, предмет досліджено по частинах і виникла необхідність дослідити економічну безпеку як цілісне, яке являє собою взаємоповязану множину цих частин. Складність дослідження економічної безпеки полягає у виявленні звязків між елементами системи та у формалізації процесів, які відбуваються в політичній, економічній, військовій, правовій та інших сферах відносин як всередині країни, так і на міждержавному рівні, що обумовило застосування саме системного підходу до розвязання проблеми забезпечення економічної безпеки країни. Тому, на наш погляд, базову систему класифікаційних ознак для виокремлення видів економічної безпеки доцільно представити таким чином: тип економічної системи; рівень (субєкт господарювання); напрям (сфера, вид) економічної діяльності; рівень забезпечення економічної безпеки; часовий вимір економічної безпеки. Інституційний механізм являє собою сукупність органів і організацій, законодавчих і нормативних актів, методів управління економікою, що застосовуються державою з метою забезпечення економічної безпеки. Забезпечення економічної безпеки особи, суспільства, держави здійснюється на основі розмежування повноважень між субєктами системи, в якій провідну роль відіграють: Верховна Рада України - як єдиний орган законодавчої влади, покликаний сформувати належну законодавчу базу економічної безпеки; Президент України - як гарант Конституції, прав і свобод громадян; Кабінет Міністрів України - як вищий орган у системі органів виконавчої влади; Міністерство економіки - як провідний центральний орган виконавчої влади, що здійснює державну політику в даній сфері; Рада національної безпеки та оборони України - як головний координаційний орган з питань національної (в тому числі й економічної) безпеки; Національний банк - як незалежна інституція, яка здійснює грошово-кредитну та валютну політику в країні; Державна митна служба України та Державна податкова адміністрація - як органи, на які покладені функції із захисту економічних інтересів; Мініст

ОСНОВНИЙ ЗМІСТ РОБОТИ