Забезпечення екологічної безпеки розвитку і функціонування водних і наземних екосистем Широколужанського масиву Карпатського біосферного заповідника - Автореферат

Посилення за останні роки впливу природно-антропогенного фактору на функціонування водних і наземних екосистем створює екологічну небезпеку не лише їх розвитку, а й існуванню самої людини. Вирішенню даної проблеми присвячена дисертаційна робота, оскільки попередження негативних наслідків на території заповідного обєкту (Карпатський біосферний заповідник) за рахунок покращення системи екологічного моніторингу сприятиме безпечному розвитку і функціонуванню водних і наземних екосистем. Дисертаційна робота «Забезпечення екологічної безпеки розвитку і функціонування водних і наземних екосистем Широколужанського масиву (ШМ) Карпатського біосферного заповідника (КБЗ)» виконана безпосередньо автором у рамках Гранту Президента України для обдарованої молоді на тему: «Збереження ландшафтних і природних властивостей заповідних територій України на прикладі дослідження водних екосистем Карпатського біосферного заповідника» (відповідно до розпорядження Президента України від 12.01.2004 р. Для досягнення поставленої мети сформульовані наступні задачі: 1) за екосистемним принципом зробити оцінку впливу природних і техногенних чинників за довгостроковий період (1963-2004 рр.) на якість води річок Лужанка і Тересва у процесі динамічного розвитку водних і наземних екосистем; 2) встановити причини і потенційно-можливі наслідки взаємообумовлених змін водних і наземних екосистем ШМ КБЗ; 3) встановити основні наукові закономірності динамічного розвитку водних і наземних екосистем; 4) подати пропозиції щодо покращення управління природокористуванням заповідними територіями (на прикладі КБЗ) для забезпечення їх екологічно-безпечного розвитку. На основі декомпозиційного аналізу системи матеріальних балансів різних категорій руслових поверхневих вод науково обґрунтовано причини і потенційно-можливі наслідки взаємообумовлених змін водних і наземних екосистем ШМ під впливом дії гідрометеорологічних факторів (вперше визначено ІЗВ, ЕІ і причини змін за довгостроковий період).Оскільки річки є найважливішими компонентами розвитку і функціонування природних систем, то вода виступає як один із найголовніших факторів, які змінюють вигляд ландшафтів та впливають на якість життя живих організмів. Розглядаючи річкову мережу КБЗ, слід зазначити, що вона належить до басейну Тиси. Аналіз літературних джерел показав, що вивчення якості води річок басейну Тиси проводилося переважно лише за такими напрямками: 1) природні умови та природно-ресурсний потенціал [Кубишкін Г.П., 1958; Геренчук К.І., 1981; Яцик А.В., 1991]; 2) короткий гідрохімічний склад води основних річок [Василевський Г.А., 1970; Геренчук К.І., 1981]; 3) головні гідрологічні особливості річок [Пастернак П.С., 1988; Мережко О.І., 1999; Паламарчук М.М, 2001; Вишневський В.І., 2003; Киндюк Б.В., 2003]. Структура досліджень вимагала розробки та вивчення наступних питань: збір і опрацювання наукової інформації про еколого-гігієнічний стан водних екосистем КБЗ; по результатам екологічного моніторингу зясування змін гідрологічних і гідрохімічних показників води річок Лужанка і Тересва за довгостроковий період спостереження 1963-1985, 2003-2004 рр.; визначення ІЗВ та ЕІ річок Лужанка та Тересва; встановлення наукових закономірностей змін гідрохімічного складу річок в залежності від витрат води в поверхневих водоймах; визначення впливу гідрохімічного складу води річок на властивості ландшафтів заповідних територій; вибір математичних моделей прогнозу якості води річок Лужанка і Тересва та створення схеми поточного управління станом заповідних територій. Лужанка та Тересва до 2010 р.; визначено залежності між та іонами кальцію і натрію для підтвердження кальцієвої групи води; визначено взаємозвязок між витратами води та ?u досліджуваних річок; визначено взаємообумовлений вплив між ландшафтами заповідних територій та водними екосистемами. Для оцінки впливу природних та антропогенних факторів на якість води річок Лужанка та Тересва були використані наступні методики: 1) ІЗВ; 2) екологічна оцінка якості поверхневих вод суші України - ЕІ; 3) визначення ІС водних розчинів; 4) математичне прогнозування за допомогою моделювання статистичними методами.Встановлено, що здійснення екологічного моніторингу на заповідних територіях є невідємною складовою забезпечення екологічно-безпечного розвитку природних і природно-техногенних систем. Вперше за екосистемним принципом зроблено оцінку якості води річок Лужанка і Тересва у процесі динамічного розвитку природних систем ШМ КБЗ. Клас для обох річок гідрокарбонатний, тип ІІ-ІІІ, група, в переважній більшості, кальцієва, яка в певні періоди переходить до натрієвої.

Основний зміст роботи