Забезпечення адміністративної відповідальності за порушення законодавства у сфері безпеки дорожнього руху в сучасних умовах - Автореферат

Важливе місце в суспільному житті посідають процеси, повязані з дорожнім рухом, явища, що його супроводжують, та їх наслідки, зокрема шкода, якої зазнає суспільство від дорожньо-транспортних пригод. Враховуючи процеси, повязані з дорожнім рухом, радикальні зміни в економіці України, нові умови і якісно новий характер діяльності автотранспортної системи, постає нагальна необхідність у кардинальних змінах деліктного законодавства у сфері безпеки дорожнього руху шляхом його кодифікації. На загальнотеоретичному рівні поняття „безпека”, „безпека дорожнього руху” як категорії громадської безпеки досліджували М.І. У звязку з цим, безумовно, існує потреба в поглибленому науковому дослідженні питань, які стосуються адміністративної відповідальності за проступки у сфері безпеки дорожнього руху, виробленні теоретичних і практичних положень щодо вдосконалення цього публічно-правового інституту, зокрема в частині кодифікації законодавства у сфері безпеки дорожнього руху, шляхом прийняття Дорожньо-транспортного кодексу. У Кодексі пропонується врегулювати такі правовідносини: правила дорожнього руху; правила допуску транспортних засобів до дорожнього руху; правила допуску громадян до участі у дорожньому русі; правила проведення державного технічного огляду транспортних засобів; правила реєстрації транспортних засобів; правила ввезення транспортних засобів на територію України; компетенції органів влади та громадян; вимоги до автомобільних доріг; вимоги до транспортних засобів; відповідальність за порушення у сфері дорожнього руху; порядок провадження у справах про порушення у сфері дорожнього руху;„Теоретико-правові засади адміністративної відповідальності за порушення норм у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху” складається з трьох підрозділів, присвячених аналізу нормативно-правового закріплення та наукових поглядів щодо сутності поняття безпеки дорожнього руху, становлення законодавства про відповідальність та впровадження позитивного досвіду зарубіжних держав у досліджувану сферу. Підрозділ 1.1 „Поняття та сутність забезпечення безпеки дорожнього руху” присвячено аналізу нормативно-правих актів та наукових поглядів щодо сутності поняття безпеки дорожнього руху, аналізується поняття та зміст (складові) дорожнього руху, висвітлюється соціальний аспект проблеми забезпечення його безпеки як самостійного обєкта правової охорони. У підрозділі 1.2 „Історико-правовий аналіз становлення законодавства про відповідальність у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху” розкрито особливості становлення відповідальності у сфері безпеки дорожнього руху, із виділенням двох основних періодів: радянський (1922-1991); період після здобуття Україною незалежності (з 1991 р. до теперішнього часу). Значною подією цього періоду у сфері становлення законодавства про забезпечення безпеки дорожнього руху було прийняття Закону України „Про дорожній рух” від 30 червня 1993 року, норми якого визначали базові і вихідні принципи, покладені в основу правового регулювання дорожнього руху з метою захисту життя та здоровя громадян, створення безпечних і комфортних умов для учасників руху та охорони навколишнього природного середовища, права, обовязки і відповідальність субєктів - учасників дорожнього руху, міністерств, інших центральних органів державної виконавчої влади, обєднань, підприємств, установ і організацій незалежно від форм власності та господарювання. Так, зокрема пропонується врахувати положення зарубіжного законодавства в частині накладення адміністративних стягнень за проступки у сфері безпеки дорожнього руху: адміністративний арешт (Російська Федерація), перевірка знань правил дорожнього руху, так званий повторний іспит (Киргизька Республіка), розширення переліку випадків вилучення посвідчення у водія (Чехія), запровадження фіксованих та пропорційних грошових санкцій (Італія), штрафи-попередження (Німеччина), альтернатива великої кількості порушень безпеки дорожнього руху, у тому числі тюремне увязнення (Японія), спрощений розгляд адміністративних справ (Норвегія), метою якого є негайне застосування штрафних санкцій, забезпечення дотримання Правил дорожнього руху так, щоб їхнє порушення було повязане з певними незручностями для порушника, запобігання проступкам.Безпека дорожнього руху - це стан процесу, що відображає ступінь захищеності його учасників і держави від дорожньо-транспортних пригод та їх наслідків, а також захищеність інтересів учасників дорожнього руху щодо реалізації потреби у пересуванні. Пропонується врахувати положення зарубіжного законодавства в частині накладення адміністративних стягнень за проступки у сфері безпеки дорожнього руху: адміністративний арешт (Російська Федерація), перевірка знань правил дорожнього руху, так званий повторний іспит (Киргизька Республіка), розширення переліку випадків вилучення посвідчення у водія (Чехія), запровадження фіксованих та пропорційних грошових санкцій (Італія), штрафи-попередження (Німеччина), альтернатива великої кількості порушень безпеки дорожнього руху, у тому числі й

Основний зміст