Аналіз ставлення І. Франка до польської літератури. Зроблено спробу по новому інтерпретувати питання про справжність і про відправлення так званого "Листа до галицьких приятелів" Міцкевича, так само як і про причини публікації Листа Іваном Франком.
Причому відомий згодом дворушник, глава Люблинського тимчасового уряду 1918 року, пілсудчик Дашинський відігравав вже найзначнішу роль серед польських «соціалістів» Галичини, і ППС вже вступила на шлях зрадництва соціальних і національних інтересів, перетворюючись у посібника австрійського імперіалізму, цькуючи українців і висуваючи вимоги включення у склад майбутньої Польщі українських, білоруських та литовських земель. Гощинський тому дорогий Івану Франко, що він був громадянином і революціонером і в літературі, і в політиці: «Герой Бельведерської ночі, автор «Канівського замку», робиться конспіратором, пропагандистом, емісаром у мужицькій сукмані, в гуральській сермязі, він вступає між народ» . Про творчість Леонарда Совинського Франко згадує тому, що поема польського поета «З життя» «була одним із імпульсів, що пхали і закликали до повстання (1863-1864 рр. - Л. В.) і, особливо серед молоді польської, здобула авторові велику популярність», що Совинський «одинокий з поляків доконав переклад Шевченкових «Гайдамаків» і видав його з гарною студією про нашого Кобзаря» . Отже, головним ідейним спонуканням для звернення Франка до робіт з польської літератури було прагнення підтримати в польській літературі її революційне та прогресивне крило і тим збагатити народну культуру Західної України передовими досягненнями культури братнього польського народу і готувати ґрунт для загальних виступів трудящих українців та поляків проти спільного ворога. Такі центральні його статті, як статті про Каспровича, Конопницьку і Пруса, повністю лежать у сфері цих інтересів, та й інші виступи Франка з проблем польської літератури у значній мірі озвучені інтересом великого українського революціонера-демократа до селянського питання у Польщі і польській літературі.
Вы можете ЗАГРУЗИТЬ и ПОВЫСИТЬ уникальность своей работы