Дослідження становлення й діяльності Одеського крайового сільськогосподарського музею, що діяв у 20-30-х рр. минулого століття. Аналіз передумов появи цієї установи. Визначення її структури, принципів роботи, значення для розвитку дослідної справи.
При низкой оригинальности работы "Із історії заснування та діяльності Одеського крайового сільськогосподарського музею імені професора К.А. Тимірязєва", Вы можете повысить уникальность этой работы до 80-100%
Із застосуванням методу істориком-наукового аналізу проведено дослідження становлення й діяльності Одеського крайового сільськогосподарського музею імені професора К. А. Згідно з правилами проведення виставки 1842 р. було визначено, що після завершення змагань плуги-переможці експонувалися в музеї протягом 15 днів. Від початку діяльності Одеський крайовий сільськогосподарський музей у своїй структурі мав 16 відділів: 1) сільськогосподарських машин та знарядь; 2) меліорацій та лісівництва; 3) ґрунтів; 4) бджільництва; 5) насіння; 6) кормових рослин; 7) дослідних установ степової смуги України; 8) тваринництва та годування; 9) молочного господарства; 10) бджільництва та шовківництва; 11) садівництва та городництва; 12) виноградарства та виноробства; 13) хвороб та шкідників сільського господарства; 14) технології продуктів сільського господарства; 15) сільськогосподарської економіки та 16) статистики. Слід відмітити, що налагоджувати звязки з селом Одеський крайовий сільськогосподарський музей розпочав шляхом постачання дублікатів своїх експонатів до сільських господарств. Так, було упорядковано 25 музеїв при селянських будинках, пересувна виставка Одеської крайової сільськогосподарської станції, «Фургон-музей» Губполітосвіти, сільськогосподарський куточок Райкому ЛКСМ та при будинку Червоної Армії і флоту, музей при садибі Тарасо-Шевченківського району Одеського округу.
Вы можете ЗАГРУЗИТЬ и ПОВЫСИТЬ уникальность своей работы
