З’ясування сенсу понять "інтелектуал" та "інтелектуальне співтовариство" на українському матеріалі через діяльність на Слобожанщині у кінці XVIII ст. – на початку ХІХ ст. гуртка дворянської аристократії. О. Паліцин як носій просвітницької ідеології.
При низкой оригинальности работы "З історії українського просвітництва: інтелектуальне співтовариство "Попівська академія"", Вы можете повысить уникальность этой работы до 80-100%
Саме з XVIII ст. у літературі досить широко на емпіричному рівні починають вживати поняття “інтелектуал”, а згодом й супутні категорії “інтелектуальна комунікація” та “інтелектуальне співтовариство”. Зясувати сенс понять “інтелектуал” та “інтелектуальне співтовариство” на українському матеріалі доречно через діяльність на Слобожанщині у кінці XVIII ст.-на початку ХІХ ст. гуртка дворянської аристократії на чолі з Олександром Паліциним, який виступав носієм просвітницької ідеології. Вперше назва “утопія” зявляється у книзі Томаса Мора: його неологізм “утопія” означає водночас і “благодатне місце”, і “місце, якого не існує”, що зумовлюється грою на подібності грецьких слів, які позначають поняття “доброго” (eu) і “неіснуючого” (ou). Прагнення до ідеалу зазвичай розглядається як найважливіша риса будь-якої утопії, що, у кінцевому результаті, приводить до ситуації, коли “розмірковування про ідеал і утопія розглядаються як синоніми”. Виступаючи в ролі вчителя життя, природа являла себе людям XVIII століття через садово-парковий ландшафт, який “був місцем філософських бесід, прогулянок, під час яких можна було пізнавати добро, вчитися шанувати минуле і великих людей, пізнавати світ у всьому його природному різноманітті, культивувати розум і почуття” [12, с.
1. Колесник І. Інтелектуальне співтовариство як засіб легітимації культурної історії України. XIX століття / І. Колесник // Український історичний журнал. - 2008. - № 1. - С. 169-193.
2. Айзеншток І.Я., О. Паліцин: З культурного минулого Слобожанщини //Зап. іст-філол. відділу Укр. АН. - 1927. - Кн. 1314.- С. 57-69.
3. Багалей Д.И. Харьковский педагоги журналист начала XIX в. Иван Филиппович Вернет / Д.И. Багалей // Сборник Харьков. историко-филолог. общ-ва, изданный в честь проф. Н.Ф. Сумцова. - Харьков, 1908.
4. Сумцов Н. Просветительская жизнь А.А. Палицына // Из украинской старины. - Х., 1905. - С. 164-181; Сумцов Н. Культурный уголок Харьковской губернии: Поповская академія // Харьковский сборник: Лит.-науч. прилож. к Харьковскому календарю на 1888 г. - Х., 1888. - Вып. 2. - С. 100-112.
5. Сапухін П. Засновник першого літературного гуртка не Слобожанщині / П. Сапухін // Радянське літературознавство. - 1958. - № 1. - С. 127-129.
6. Тесля М. З нетрів - до світла. Розповідь про “Попівську академію” з нагоди 2000-ліття Різдва Христового. Літературно-краєзнавчий нарис. / М. Тесля, І. Тарасенко - Суми: Видавництво: “Собор”, 1998. - 40 с.; Тесля М. Діяльність “Паліцинської академії” / М. Тесля. - Суми: ВВП “Мрія - 1” ТОВ, 2008. - 224 с.
7. Барабаш Н.О. Епістоли як джерело до вивчення “Попівської академії” / Н.О. Барабаш // Гуманітарний журнал. - 2010. - № 1-2. - С. 107-115; Барабаш Н.О. Чернігівський зодчий Антон Іванович Карташевський / Н.О. Барабаш // Сіверянський літопис. - 2009. - № 5. - С. 52-57; Барабаш Н.О. Родом із Ніжина: Євстафій Станевича / Н. О. Барабаш // Ніжинська старовина: Збірник регіональної історії та памяткознавства. (Серія “Ніжинознавчі студії”, № 7) / Центр памяткознавства НАНУ та УТОПІК. Вип. 9 (12). - К., 2010. - С. 128-132.
8. Скоробагатська О. Виховні цінності у просвітницькій спадщині членів Попівської академії (кінець ХУІІІ-початок ХІХ століття). Дис. ... канд. педагог. наук. - Суми, 2006. - 210 с.
9. Лосиевский И. Русская лира с Украйны. Русские писатели Украины первой четверти ХІХ века. / И. Лосиевский. - Харьков: “ОКО”, 1993.- 222 с.
10. Розова Т. Утопія / Філософський енциклопедичний словник. Довідкове видання. - К.: Абрис, 2002. - 742 с.
11. Приказчикова Е. Культурные мифы и утопии в мемуарно-эпистолярной литературе русского Просвещения. Автореферат дис. ... докт. филолог. наук. - Екатеринбург, 2010. - 50 с.
12. Свирида И. Утопизм и садово-парковое искусство эпохи Просвещения / И. Свирида // Культура эпохи Просвещения.- М., 1993.
13. Горський В. Просвітництво / Філософський енциклопедичний словник. Довідкове видання. - К.: Абрис, 2002. - 742 с.
14. Йосипенко С. Л. Українські церковні інтелектуали другої половини XVII-початку XVIII століть і становлення модерності / С.Л. Йосипенко. - Електронний ресурс. Режим доступу: http://www.filosof.com.ua/Jomel/M_66/Yosypenko.pdf.
15. Экштут С. Пространство интелектуальной истории // Диалог со временем. Альманах интеллектуальной истории. Вып. 4. - М., 2001. - С. 12-25.
16. Барабаш Н.О. Комунікативні мережі в інтелектуальних спільнотах: динаміка змін / Н.О. Барабаш // Духовна сфера в умовах глобальних цивілізаційних трансформацій: тези доповідей міжнародної наукової конференції. - Дніпропетровськ, 2008. - С. 30-31.
17. Дерябин А.А. (Пер. с англ.).(1998). Неформальные группы и сети коммуникации. // Chapter 8. Informal Groups and the Origin of Networks (pp. 132-147). - Електронний ресурс. Режим доступу: http://psyberlink.flogiston.ru/internet/bits/CONEGES.
18. Станевич Е. К Александру Александровичу Палицину / Станевич Е. Собрание сочинений в стихах и в прозе Евстафия Станевича. Книга первая.- СПБ.: Медицинская типография, 1805. - С. 29-41.
19. Палицын А. Стихи из д. Поповки (на отъезд мой из Украйны) / Станевич Е. Собрание сочинений в стихах и в прозе Евстафия Станевича. Книга первая. - СПБ.: Медицинская типография, 1805. - С. 78-81.
Размещено на .ru
Вы можете ЗАГРУЗИТЬ и ПОВЫСИТЬ уникальность своей работы