Зауваження про діяльність військових писарів кінця XVI ст. і першої половини XVII ст., до Визвольної війни українського народу 1648 р. Організаційні форми козацтва. Підрахунок складу війська та військове листування. Керівники визвольної боротьби.
При низкой оригинальности работы "Із історії української дипломатики. Писарі запорізького війська 1570-1640 рр.", Вы можете повысить уникальность этой работы до 80-100%
Як зростало значення військового писаря, видно і з поступневого зросту плати, яку він одержував: в 1601 р. писар мав ледве 10 золотих на чвертьріччя, коли плата гетьмана складала 120 золотих, полковника 30 золотих; в 1625 р. писар одержував вже 100 золотих, рівно з полковником, коли гетьман діставав 600 золотих. Але й цю плату вважали недостатньою і в 1626 р. військо вийшло з такою пропозицією: “Беручи до уваги працю і заслуги нашого військового писаря, який більш всіх інших виконує військові обовязки і на ньому головний тягар лежить”, давати йому половину цієї плати, яку одержує гетьман. Військовий писар займав відповідальне становище у війську, тим більше, що в той час серед військової верхівки письменність не була загально поширена (наприклад, видатний гетьман Михайло Дорошенко був неписьменний). Тому хоч старшина на чолі з гетьманом керувала всіма військовими та політичними справами, то документи, писані від імені війська: листи, універсали, інструкції оформлював сам писар під власною відповідальністю. Він був агентом короля Стефана Баторія, з його доручення організував полк реєстрових “низових” козаків і був назначений писарем при цьому війську.
Вы можете ЗАГРУЗИТЬ и ПОВЫСИТЬ уникальность своей работы
