З"ясування особливостей патогенезу опікового шоку та оптимізація його інтенсивної терапії у дітей (експериментально-клінічне дослідження) - Автореферат

При термічній травмі окропом з середньою площею ураження 65% поверхні тіла, при травмі полумям більше 30% поверхні летальність досягає 9-10%, а при ураженні всієї поверхні тіла - 40% (Light T. D . et. al., 2009). Покращити результати лікування постраждалих дітей різного віку з опіковим шоком шляхом вивчення патогенетичних змін організму (клініко-біохімічних, імунних та морфометричних показників), а також тяжкості синдрому системної запальної відповіді в залежності від часу його тривалості. Вивчити основні клініко-лабораторні прояви синдрому системної запальної відповіді при опіковому шоку у дітей. Виявити зміни показників місцевого імунітету дихальної системи шляхом вивчення клітинного складу, функціональної спроможності альвеолярних макрофагів (АМ) та нейтрофільних гранулоцитів (НГ), визначення вмісту секреторних імуноглобулінів класу А і G у бронхоальвеолярному секреті у дітей із сполученою і комбінованою термічною травмою залежно від тривалості опікового шоку. Визначити морфометричні параметри лімфоцитів крові у дітей з термічною травмою залежно від фактора, що ушкоджує, і тривалості опікового шоку.Із загального числа госпіталізованих 114 дітей доводилось на вік від 1 до 3 років, що склало 41,45% від загального числа потерпілих, травмуючим агентом у них в 76,5% випадків був окріп. У дошкільному періоді агент, що травмує, розподілився майже рівномірно у дітей з опіком окропом (35 випадків) і полумям (38 дітей). У періоді опікового шоку загинула одна дитина у віці до 3-х років, що було повязано зі звертанням за медичною допомогою тільки на 3-ю добу після травми. Через добу після травми спостерігався пік підвищення концентрації ІЛ-6, який був найбільш виражений у тварин з опіком окропом (в крові на 88,5±0,13 пкг/мл, у бронхіальному секреті більш, ніж в 27 раз в порівнянні з нормою). Так, у пацієнтів другої групи з опіком окропом у віці 8-15 років на 3-ю добу хвороби абсолютна величина CD3 була знижена на 9,9±1,1%, у дітей 1-ї групи зниження клітинного показника відбувалося на 0,22±0,04 одиниці.Концентрація ІЛ-6 у плазмі крові зростала протягом першої доби спостереження на 50,8±0,3%, а в бронхіальному секреті - у 19,7±4,1 рази, рівень ФНП-? у бронхіальному секреті збільшувався в 22,3±0,8 рази через годину після травми. Через 30 хвилин після травми спостерігалося посилення активності клітини АМ зі збільшенням площі ядра на 15,5±0,4% і зростанням периметра понад 1,5 разів. При цьому протягом першої доби вірогідно знижувалася продукція ІЛ-6, продукція ФНП-? зменшувалася в 1,6 рази, концентрація ІЛ-1b збільшувалася в 2,28±0,005 рази в сироватці крові й у 1,7±0,1 рази в бронхіальному секреті. У дітей з термічним ушкодженням окропом з явищами опікового шоку було достовірне зниження відносної і абсолютної кількості Т-лімфоцитів в середньому в 1,8±0,1 рази, CD4 хелперів-індукторів більше 2,0 разів, імунорегуляторного індексу (CD4 /CD8 ) і достовірне зменшення абсолютного вмісту CD22 в середньому на 34,85±2,14%. У пацієнтів з явищами шоку, що зберігаються протягом трьох діб, рівень ІЛ-6 був більшим в середньому на 55,0%, ФНП-? більше, ніж в 12 разів вище в плазмі крові, а в бронхіальному секреті величина ІЛ-6 була більшою в 5,0 разів, ФНП-? в 35,3±0,7 рази були вищим, ніж у дітей з відновленими параметрами гомеостазу.

Основний зміст роботи

У дисертаційній роботі проведене теоретичне обґрунтування нового напрямку в проблемі інтенсивного лікування опікового шоку у дітей шляхом розробленого діагностичного підходу та оптимізації алгоритму інтенсивної терапії на підставі проведених досліджень клітинно-молекулярних показників гомеостазу в експерименті у тварин і підтверджених у відповідних дослідженнях в клініці.

1. Експериментальні дослідження у тварин із сполученою термічною травмою полумям і окропом свідчили про втрату потенційно корисних імуностимулюючих ефектів цитокінового каскаду у щурів, незалежно від виду фактора, що ушкоджує. Найбільш виражені зміни відзначались в дихальній системі експериментальних тварин. Концентрація ІЛ-6 у плазмі крові зростала протягом першої доби спостереження на 50,8±0,3%, а в бронхіальному секреті - у 19,7±4,1 рази, рівень ФНП-? у бронхіальному секреті збільшувався в 22,3±0,8 рази через годину після травми. Характер і глибина морфометричних змін в альвеолярних макрофагах при термоінгаляційному ушкодженні залежали від тривалості опікового шоку й виду агента, що травмує. Через 30 хвилин після травми спостерігалося посилення активності клітини АМ зі збільшенням площі ядра на 15,5±0,4% і зростанням периметра понад 1,5 разів. Протягом першої доби експерименту перебудова метаболізму клітини носила компенсаторно-пристосувальний характер. Подальший перебіг неусунутого шоку призводив до втрати ядерного потенціалу та порушення осмотичного балансу між ядром і цитоплазмою клітини. Відбувалося зниження розмірів площі і периметру ядра АМ до вихідного рівня наприкінці дослідження. Клітинні показники АМ після початкового зменшення своїх розмірів збільшувалися до початкового рівня.

2. Протишокові заходи, проведені у експериментальних тварин із сполученою термічною травмою полумям і окропом, попереджали збільшення площі ядра АМ, відновлювали периметр клітини до початкового рівня, ядерно-плазматичні співвідношення на 30,4±3,7% ставали вище, ніж у групі тварин без надання допомоги. При цьому протягом першої доби вірогідно знижувалася продукція ІЛ-6, продукція ФНП-? зменшувалася в 1,6 рази, концентрація ІЛ-1b збільшувалася в 2,28±0,005 рази в сироватці крові й у 1,7±0,1 рази в бронхіальному секреті. Величина ІЛ-2 у плазмі крові збільшувалася більш, ніж на 28,0% вже через годину після проведення протишокових заходів. Проведення невідкладної допомоги знижувало гостроту цитокінової відповіді на термічну травму.

3. Синдром системної запальної відповіді у постраждалих дітей найбільш виражений при тривалості шокового періоду до 72 годин. Показники кровообігу у дітей у цей період відповідали патологічній гіпердинамії, що переходить у гіподинамічний тип зі зниженням сатурації кисню на 10,7±1,0%. Лейкоцитоз відзначався у всіх потерпілих незалежно від площі опікового ураження, а при украй тяжкому опіковому шоку кількість лімфоцитів знижувалась більш, ніж на 28,8% і розвивалася тромбоцитопенія.

4. Показники системного імунітету у постраждалих дітей усіх вікових груп у гострому періоді термічного ушкодження полумям супроводжувалися лімфопенією, обумовленою насамперед зменшенням кількості циркулюючих CD4 , явищами гіперсупресії, гіпоімуноглобулінемії А та М, напругою фагоцитарної здатності нейтрофілів. У дітей з термічним ушкодженням окропом з явищами опікового шоку було достовірне зниження відносної і абсолютної кількості Т-лімфоцитів в середньому в 1,8±0,1 рази, CD4 хелперів-індукторів більше 2,0 разів, імунорегуляторного індексу (CD4 /CD8 ) і достовірне зменшення абсолютного вмісту CD22 в середньому на 34,85±2,14%.

5. Безпосереднє ушкодження дихальної системи призводило до істотного зниження в БАЗ абсолютного вмісту альвеолярних макрофагів, лімфоцитів, пригнічення метаболічної і фагоцитарної активності АМ, а також дефіциту IGG і SIGA. У хворих з тяжкими термічними опіками на 2-3 добу хвороби розвивався імунодефіцит як клітинної, так і гуморальної ланки імунітету дихальної системи, вираженість якого перебувала у прямій залежності від тривалості опікового шоку.

6. Морфометричні дослідження лімфоцитів у постраждалих дітей свідчать про різну спрямованість змін клітинних параметрів не тільки залежно від характеру опікового ушкодження, але й від тривалості шокового періоду. При ушкодженні полумям у пацієнтів відзначалося збільшення площі цитоплазми на 23,1±0,2% і зростання площі ядра клітини на 26,2±0,5%. Ядерно-плазматичні співвідношення лімфоцитів змінювалися різноспрямовано, що відповідало постійній зміні параметрів ядра та клітини лімфоцитів. Термічна травма окропом викликала збільшення головної осі ядра лімфоцитів на 29,4±0,6%. Ядерно-плазматичні співвідношення лімфоцитів зростали на 21,9±1,0% відносно початкових даних. У цілому тривалість явищ шоку протягом 2-3 діб після травми викликає втрату ядерного потенціалу та порушення осмотичного балансу між ядром і цитоплазмою клітини лімфоцитів.

7. Тяжка комбінована і сполучена термічна травма викликає посилений синтез прозапальних цитокінів як у плазмі крові, так і в дихальній системі. У пацієнтів з явищами шоку, що зберігаються протягом трьох діб, рівень ІЛ-6 був більшим в середньому на 55,0%, ФНП-? більше, ніж в 12 разів вище в плазмі крові, а в бронхіальному секреті величина ІЛ-6 була більшою в 5,0 разів, ФНП-? в 35,3±0,7 рази були вищим, ніж у дітей з відновленими параметрами гомеостазу. Втрата потенційно корисних імуностимулюючих ефектів цитокінів приводить до посилення запальної реакції та сприяє прогресуванню поліорганної недостатності.

8. Найбільш значимими показниками тяжкості стану дітей з термічною травмою є величини SPO2, PAO2/FIO2, амілаза та глюкоза крові, рівень лімфоцитів крові, шкірна температура тіла.

9. Термічна травма тяжкого та украй тяжкого ступеня супроводжується поліфункціональними порушеннями, значним метаболічним дисбалансом і гіпоксичною дизоксією у всіх потерпілих, особливо у дітей раннього віку. Рівень тканевої гіпоксії та порушення гомеостазу визначають відповідні підходи до програми диференційованої невідкладної допомоги і інтенсивної терапії.

10. Оптимізація комплексу невідкладних заходів і обєму інтенсивної терапії залежно від тяжкості стану потерпілих дозволяє вчасно і якісно надавати необхідну допомогу та поліпшувати результати лікування, що підтверджується зниженням летальності в наших дослідженнях на 27% у порівнянні з контрольною групою.

Практичні рекомендації

1. Організаційні заходи щодо надання допомоги постраждалим дітям з опіковою травмою повинні ґрунтуватися на понятті того, що результати лікування залежать не тільки від якості надання допомоги, але й від її своєчасності. Тому дитина з термічним ушкодженням повинна розглядатися як потерпіла, що перебуває в шоковому стані. Медична допомога дітям з опіковою травмою надається негайно, починаючи з місця події.

2. Тривалість опікового шоку повинна не перевищувати 24 годин. При подальшому збереженні явищ шоку у постраждалих дітей розвивається дисфункція органів та систем, яка на 3-ю добу переходить у поліорганну недостатність.

3. Необхідно враховувати факт формування органих порушень, в першу чергу респіраторної дисфункції, при опіковому шоку у дітей. Несвоєчасна діагностика гіпоксичної дизоксії призводить до затримки патогенетично обгрунтованої невідкладної допомоги.

4. Тяжкість респіраторних порушень визначається видом фактора, що ушкоджує, наявністю термоінгаляційного ураження та тривалістю опікового шоку. Респіраторна дисфункція на догоспітальному етапі визначається показниками ЧДР та SPO2, на госпітальному - коефіцієнтом оксигенації (РАО2/FIO2)

5. Респіраторна підтримка призначається всім постраждалим на місці події негайно. Оксигенотерапія повинна проводитися всім хворим при загальній площі ураження більше 5% у віці 1-3 роки та більше 7% у віці старше 4 років; і/або площі дермального опіку у віці до 3 років більше 3%, старше 4 років - більше 5%. Респіраторна підтримка спеціальними режимами вентиляції повинна починатися постраждалим, у яких спостерігається підвищення ЧДР > 50% від фізіологічної норми, зниження SPO2 < 96%, величина індексу РАО2/FIO2 < 200. Показанням для проведення ШВЛ є збільшення ЧДР більш, ніж на 100% від фізіологічної норми, зниження SPO2 менше 94% у дітей раннього віку та менше 90% у старшій віковій групі, величина індексу РАО2/FIO2 <150. При наявності термоінгаляційного ураження дихальної системи постраждалому після інтубації трахеї негайно здійснити санацію дихальних шляхів. При необхідності проводити санацію ТБД із інстиляціями розчину Рінгера в обємі 0,25-0,5 мл/кг маси тіла потерпілого.

6. Інфузійна терапія повинна проводитись вчасно та оптимально за обємом і швидкістю введення. На догоспітальному етапі при термічному ушкодженні тяжкого ступеня або часі транспортування більше 30 хвилин показана інфузійна реанімація в обємі 20-30 мл/кг/годину кристалоїдного розчину, або фізіологічного розчину натрію хлориду без глюкози, або 4-8 мл/кг/годину розчину гідроксиетилкрохмалю. Потерпілим із сполученою або комбінованою травмою або часом транспортування більше 30 хвилин показана інфузійна реанімація в обємі 30-40 мл/кг/годину кристалоїдного розчину, або фізіологічного розчину натрію хлориду без глюкози, або 6-8 мл/кг/годину розчину гідроксиетилкрохмалю.

7. На госпітальному етапі для розрахунку обєму інфузійної терапії вводиться поняття термічного індексу (ТІ).

Термічний індекс = 1/3 % загальної площі ураження % дермального глибокого опіку або 3-го ступеня тяжкості.

Обєм інфузії в перші 24 години після травми (мл) = ТІ х Н (мл) х МТ (кг).

Н при ізольованій термічній травмі = 16 мл, Н при комбінованій або сполученій травмі = 20 мл.

Весь розрахований обєм необхідно розділити на три частини. Перша третина обєму у потерпілих з ізольованою термічною травмою вводиться протягом перших 6-и годин, у дітей із сполученою або комбінованою травмою протягом 4-х годин, інший обєм рівномірно розподіляється на залишений час доби. При наявності пасажу по шлунково-кишковому тракту частину розрахованого обєму рідини вводити по шлунковому або дуоденальному зонду. Не використовувати розчини глюкози та альбуміну в гострому періоді термічної травми.

Самостійні (19)

1. Постернак Г.И. Роль и место эфферентных методов детоксикации при ожоговой травме у детей / Постернак Г.И. // Сборник научных трудов сотрудников больницы и медицинского университета "Десять лет областной детской клинической больнице". - Луганск, 1995. - С.88-89.

2. Постернак Г.И. Экстремальная медицина: концепция развития и становления / Постернак Г.И. // Біль, знеболювання і інтенсивна терапія. - 1999. - №2 (д). - С.3-6.

3. Постернак Г.И. Оптимизация методов эфферентной терапии у детей с ожоговой травмой / Постернак Г.И. // Матеріали 2 Національного конгресу анестезіологів України. VII Зїзд анестезіологів України, 24-27 вересня 1996. - Харків, 1996. - С.249-250.

4. Постернак Г.И. Интерлейкин-2 в цитокиновом профиле экспериментального ожогового шока / Постернак Г.И. // Проблеми медичної науки та освіти. - Фоліо, 2001. - N4. - С.58-61.

5. Постернак Г.И. Морфометрические изменения альвеолярных макрофагов при экспериментальной термической травме / Постернак Г.И. // Український журнал екстремальної медицини імені Г.О. Можаєва. - 2002. - Том 3, N 3. - 2002. - С.70-75.

6. Постернак Г.И. Морфометрические изменения лимфоцитов у детей с тяжелой ожоговой травмой / Постернак Г.И. // Материалы всеукраинской научно-практической конференции по детской анестезиологии и интенсивной терапии "Стандартизация неотложной помощи у детей", 17-19 сентября 2003 г. - Днепропетровск, 2003. - С.96-105.

7. Постернак Г.И. Морфологические изменения лимфоцитов у детей с тяжелой ожоговой травмой / Постернак Г.И. // Український журнал екстремальної медицини імені Г.О. Можаєва. - 2004. - № 1. - С.55-59.

8. Постернак Г.И. Роль иммунных, морфометрических маркеров в оценке тяжести ожогового шока у детей / Постернак Г.И. // Біль, знеболювання і інтенсивна терапія. - 2004. - №2 (д). - С.289-292.

9. Постернак Г.И. Изменение клеточных факторов защиты дыхательной системы у детей с термоингаляционной травмой пламенем / Постернак Г.И. // Біль, знеболювання і інтенсивна терапія. - 2005. - № 2 (д). - С.44.

10. Постернак Г.И. Состояние гуморального звена иммунитета у детей с тяжелой ожоговой травмой пламенем / Постернак Г.И. // Вестник неотложной и восстановительной медицины. - 2005. - Том 6, N 2. - С.290-294.

11. Постернак Г.И. Определение органной дисфункции у детей раннего возраста с тяжелой термической травмой / Постернак Г.И. // Український журнал екстремальної медицини імені Г.О. Можаєва. - 2005. - Том 6, № 1 (д). - С.102-106.

12. Постернак Г.И. Показатели иммунной реактивности у детей раннего возраста с тяжелой термической травмой / Постернак Г.И. // Український журнал екстремальної медицини імені Г.О. Можаєва. - 2005. - Том 6, № 1 (д). - С.106-110.

13. Постернак Г.И. Роль цитокинов и оксида азота в развитии синдрома острого повреждения легких у детей с тяжелой термической травмой / Постернак Г.И. // Український морфологічний альманах. - 2006. - Том 4, N.3. - С.107-110.

14. Постернак Г.И. Шкала прогноза исхода тяжелой термической травмы у детей / Постернак Г.И. // Український медичний альманах. - 2006. - Том 9, N 4. - С.95-96.

15. Постернак Г.И. Системный воспалительный ответ при тяжелой термической травме у детей раннего возраста / Постернак Г.И. // Питання експериментальної та клінічної медицини: [збірник статей]. - Донецьк, 2006. - Випуск 10, Том 2. - С.161-170.

16. Постернак Г.И. Обоснование инфузионной терапии у детей с тяжелой термической травмой / Постернак Г.И. // Український журнал екстремальної медицини імені Г.О. Можаєва. - 2006. - Том 7, № 4. - С.44-46.

17. Постернак Г.И. Системный воспалительный ответ при тяжелой термической травме у детей раннего возраста / Постернак Г.И. // Травма. - 2007. - Том 8, № 1. - С.77-82.

18. Постернак Г.И. Патофизиологические аспекты длительности ожогового шока у детей / Постернак Г.И. // Український журнал екстремальної медицини імені Г.О. Можаєва. - 2007. - Том 8, № 2. - С.52-54.

19. Постернак Г.И. Оптимизация инфузионной терапии при ожоговом шоке у детей / Постернак Г.И. // Український журнал екстремальної медицини імені Г.О. Можаєва. - 2008. - Том 9, № 4. - С.50-53.

У співавторстві (18)

1. Можаев Г.А. Симптом "больной клетки" у детей с ожоговой травмой / Можаев Г.А., Постернак Г.И. // Материалы научно-практической конференции, посвященной 10-летнему юбилею работы Ростовской-на-Дону больницы скорой медицинской помощи N2 в новых территориальных и социально-экономических условиях "По пути реформ и преобразований". - Ростов-на-Дону, 1997. - С.121-122.

Здобувачем проведено клінічний підбір матеріалу, статистична обробка, написання статті.

2. Постернак Г.И. Особенности оказания неотложной помощи детям с термическими повреждениями / Постернак Г.И. Тыць С.Н., Синенко С.А. // Шестой Всероссийский съезд анестезиологов и реаниматологов.7-10 октября 1998 г. Тезисы докладов и сообщений. - Москва, 1998. - С. 206.

Здобувачем проведений аналіз клінічного матеріалу, підготовка висновків, написання статті.

3. О профилактике транслокации флоры при ожоговой травме. Экстремальная медицина. Современные концепции анестезиологической и хирургической помощи / [Постернак Г.И., Лашина И.М., Жукова Л.Д. и др.] // Материалы межобластной научно-практической конференции анестезиологов и хирургов. - Луганск, 1998. - С.186-187.

Здобувачем проведений аналіз клінічного матеріалу, підготовка висновків, написання статті.

4. Постернак Г.И. Ожоговая токсемия у детей. Экстремальная медицина. Алгоритмы и стандарты оказания неотложной медицинской помощи взрослым и детям / Постернак Г.И., Жигайло А.А., Синенко С.А. // Материалы межобластной научно-практической конференции анестезиологов. - Луганск, 1999. - С.128.

Здобувачем проведений аналіз клінічного матеріалу, підготовка висновків, написання статті.

5. Постернак Г.И. Шкалы индексов клинического состояния в определении степени тяжести детей. Экстремальная медицина. Алгоритмы и стандарты оказания неотложной медицинской помощи взрослым и детям / Постернак Г.И., Лях Э.Ф., Гарбуз Е.П. // Материалы межобластной научно-практической конференции анестезиологов. - Луганск, 1999. - С.129.

Здобувачем проведена розробка шкали, підготовка висновків, написання статті.

6. Опыт применения Рефортана у детей с ожоговой травмой. Экстремальная медицина. Алгоритмы и стандарты оказания неотложной медицинской помощи взрослым и детям / [Постернак Г.И., Тыць С.Н., Жигайло А.А. и др.] // Материалы межобластной научно-практической конференции анестезиологов. - Луганск, 1999. - С.131.

Здобувачем проведений аналіз клінічного матеріалу, підготовка висновків, написання статті.

7. Лечение ожогового шока у детей с применением препаратов гидроксиэтилкрахмала: Матеріали III Національного Конгресу (VIII зїзду) анестезіологів України. Одеса, 16-19 травня 2000 р. / [Постернак Г.И., Тыць С.Н., Жукова Л.Д. и др.] // Біль, знеболювання і інтенсивна терапія. - 2000. - № 1 (д). - С. 206.

Здобувачем проведений аналіз клінічного матеріалу, підготовка висновків, написання статті.

8. Постернак Г.И. Особенности диагностики и неотложной помощи при термоингаляционных поражениях у детей: Матеріали Пленуму асоціації анестезіологів України. Ялта, 26-28 вересня 2001 р. / Постернак Г.И., Белебезьев Г.И., Ткачева М.Ю. // Біль, знеболювання і інтенсивна терапія. - 2001. - № 2 (д). - С.34-36.

Здобувачем проведений аналіз клінічного матеріалу, написання статті.

9. Постернак Г.И. Эпидемиология ожоговой травмы у детей / Постернак Г.И., Ткачева М.Ю., Бугаев Д.А. // Український журнал екстремальної медицини імені Г.О. Можаєва. - 2001. - Том 2, N 2. - С 82-84.

Здобувачем проведений аналіз клінічного матеріалу, виконаний статистичний аналіз, написання статті.

10. Цитокиновый профиль экспериментальной модели ожогового шока / [Постернак Г.И., Ткачева М.Ю., Бугаев Д.А. и др.] // Український журнал екстремальної медицини імені Г.О. Можаєва. - 2001. - Том 2, N 3. - С.46-50.

Здобувачем проведена оцінка результатів експерименту, виконаний статистичний аналіз, написання статті.

11. Цитокиновый профиль экспериментальной модели ожогового шока / [Постернак Г.И., Ткачева М.Ю., Бугаев Д.А. и др.] // Сборник статей Харьковской городской клинической больницы скорой неотложной помощи "Неотложная медицинская помощь". - Харків: Основа, 2001. - С.310-316.

Здобувачем проведена оцінка результатів експерименту, виконаний статистичний аналіз, написання статті.

12. Микробиологический профиль отделений интенсивной терапии. Контроль и рациональная антибиотикотерапия нозокомиальных инфекций / [Ткачева М.Ю., Постернак Г.И., Бондаренко В.В. и др.] // Проблеми медичної науки та освіти. - Фоліо, 2001. - N4. - С.47-48.

Здобувачем проведений статистичний аналіз, написання статті.

13. Протоколи надання медичної допомоги при невідкладних станах у дітей на шпитальному і дошпитальному етапах. Міністерство охорони здоровя України. Наказ № 437 від 31.08.2004 р. "Надання невідкладної допомоги дітям на догоспітальному етапі" / [Белебезєв Г.І., Постернак Г.І., Ткачова М.Ю. та ін.].

Здобувачем проведено написання розділів "Опіковий шок", "Термо-інгаляційні поразки органів подиху" та ін.

14. Постернак Г.И. Оценка адекватности послеоперационного обезболивания у детей / Постернак Г.И., Ткачева М.Ю. // Український журнал екстремальної медицини імені Г.О. Можаєва. - 2005. - Том 6, № 1 (д). - С.81-84.

Здобувачем проведений аналіз клінічного матеріалу, підготовка висновків.

15. Белебезьев Г.И. Алгоритмизированный подход к диагностике и неотложной помощи при термоингаляционной травме у детей / Белебезьев Г.И., Постернак Г.И. // Біль, знеболювання і інтенсивна терапія. - 2006. - Том 7, № 3. - С.92-95.

Здобувачем проведений аналіз клінічного матеріалу, підготовка висновків, написання статті.

16. Белебезьев Г.И. Алгоритм оказания неотложной медицинской помощи детям с термической травмой на догоспитальном этапе / Белебезьев Г.И., Постернак Г.И. // Медицина неотложных состояний. Специализированный научно-практический журнал. - 2006. - № 6 (7). - С.112-114.

Здобувачем проведений аналіз клінічного матеріалу, підготовка висновків, написання статті.

17. Пожидаев В.Ф. Анализ оперативной информации о качестве лечения детей с тяжелой термической травмой при сравнении статистических гипотез / Пожидаев В.Ф., Постернак Г.И., Россомахина О.М. // Український журнал екстремальної медицини імені Г.О. Можаєва. - 2007. - Том 8, № 1. - С.89-91.

Здобувачем проведений аналіз клінічного матеріалу, написання статті.

18. Постернак Г.И. Обезболивание острого периода термической травмы у детей / Постернак Г.И., Ткачева М.Ю. // Вестник неотложной и восстановительной медицины. - 2007. - Том 8, № 1. - С.22-24.

Здобувачем проведений аналіз клінічного матеріалу, підготовка висновків.

Монографії (3)

1. Постернак Г.И. Несчастные случаи, обусловленные воздействием факторов окружающей среды / Постернак Г.И., Ткачева М.Ю., Белебезьев Г.И. // Интенсивная терапия в педиатрии; под ред. проф.Г.И. Белебезьева. - Киев: "Здоровя", 2004. - С.309-384.

Здобувачем виконаний літературний пошук за темою, написання розділу "Ожоги" та ін.

2. Неотложная медицинская помощь детям на догоспитальном этапе / [Постернак Г.И., Ткачева М.Ю., Белецкая Л.М., Вольный И. Ф]. - Львів: Медицина світу, 2004. - 188 с.

Здобувачем проведено обґрунтування алгоритмів, написання розділів "Общие принципы противошоковой терапии", "Неотложные состояния экзогенного генеза" та ін.

3. Экстренная медицинская помощь на догоспитальном этапе. Практическое руководство / [Вольный И.Ф., Постернак Г.И., Пешков Ю.В., Ткачева М. Ю.]. - Луганск, 2006. - 224 с.

Здобувачем проведено обґрунтування алгоритмів невідкладної допомоги, написання розділів "Обширные и глубокие ожоги", "Термоингаляционные поражения органов дыхания", "Отравления продуктами горения" та ін.

Інформаційні листи (2)

1. Постернак Г.І. "Алгоритм діагностики і невідкладної допомоги при термоінгаляційних пошкодженнях у дітей" - Інформаційний лист / Постернак Г.І., Ткачова М.Ю., Бугайов Д.А. - Київ, 2003. - 2 с.

Здобувачем проведено обґрунтування алгоритмів, написання листа.

2. Постернак Г.І. "Алгоритм інтенсивної терапії термоінгаляційних пошкоджень у дітей" - Інформаційний лист / Постернак Г.І., Ткачова М.Ю., Бугайов Д.А. - Київ, 2003. - 2 с.

Здобувачем проведено обґрунтування алгоритмів, написання листа.