З "новоросійського" плацдарму (приукраїнська акваторія Великої війни: Чорне море, 1914-1917) - Статья

Прикметним етапом ґрунтовного пізнання незадовільно висвітлених вітчизняними студіями пластів предківщини вважається засвоєння повчальних уроків особливого періоду 1914-1917 рр. Пильну увагу фахівців приділено «дослідженню загострення протиріч у імперському суспільстві в роки Першої світової війни, її впливу на соціальну свідомість та психологічний стан населення України, причин та наслідків знищення російським царизмом українських культурно-освітніх інституцій і преси на початку війни, соціально-правового статусу усіх верств населення та морально-психологічного становища окупаційних військ, долі військових полонених, історіографічному аналізу окремих питань»1. Звужувальний нахил утвердився за ревного підлаштування до засад тенденційної примітивізації порушених питань (з надзвичайним нівелюванням повязаних із Україною нюансів), сукупно виплеканої узагальнюючим десятитомником чотирьох інститутів Академії наук СРСР - історії, словянознавства, народів Азії, Африки, хоча попри директивну заангажованість там у претензійно вирізьбленому тексті бодай на гранично обкарнаній джерельній основі аналітикою одного з фоліантів принаймні почасти викарбувано у належний спосіб аргументовані обставини заторкнутого жмутку міждержавних відносин 1914 р.: «Німецькі крейсери «Ґебен» і «Бреслау» пройшли крізь Дарданелли до Мармурового моря, а прибулого на «Ґебені» німецького контр-адмірала Сушона було призначено на пост командуючого турецькими військово-морськими силами... «30 жовтня вранці крейсери «Бреслау» та «Гамідіе» обстріляли Новоросійськ і Феодосію», - недбало занотовано ним, зокрема, як керівником спеціального органу з упорання досвіду Першої світової4, на химерній основі чого в елітному сонмі номенклатурних бонз, за сталінщини теж піднесених до висот наукових регалій, півмільйоном примірників скопійовано виплоджений варіант фальшивого казусу: «29 і 30 жовтня 1914 р. турецький флот під командою німецького адмірала Сушона обстріляв Севастополь, Одесу, Феодосію та Новоросійськ»5. Туреччина вступила у війну на боці Німеччини»7, - вельми кепське потрактування стверджено колективно виладнаною «Історією Української РСР», у чиєму примарному фарватері додаткова, дещо більша за обсягом російськомовна версія, - «История Украинской ССР: В десяти томах» - на чолі списку потерпілих обєктів закріпила позицію чомусь нівроку обійденого в попередньому виданні Севастополя і, навпаки, відомості про Одесу знічевя з переліку посіпаних тоді пунктів геть зітерла: «В ніч на 16 жовтня 1914 р. німецько-турецькі кораблі обстріляли Севастополь, Феодосію, Новоросійськ. Мабуть, через уперту акцентацію свого непохитного переконання, що «Перша світова війна була війною на суходолі», укладач випущеного в Росії вже на початку третього тисячоліття обємного досьє «Хто був хто в Першій світовій війні» Костянтин Залеський, абсолютно знехтувавши і переламний одеський пролог, і взагалі день 16(29) жовтня 1914 р., опукло згромадив як пересічні, так і особливі огріхи датування: «17(30) жовтня: Німецькі крейсери «Ґебен» і «Бреслау» бомбардували чорноморські міста Севастополь, Феодосію та Новоросійськ»13.

імперський царизм світовий війна

1. Крижанівська О.О., Лазанська Т.І., Степаненко Г.В. Відділ історії України XIX-початку XX ст. // Інститут історії України Національної Академії наук України: 1936-2006. - К., 2006. - С. 79.

2. Тарасенко В.Я. Перша світова війна 1914-1918 // Радянська енциклопедія історії України. - Т. 3. - К., 1971. - С. 359. Докл.: Усенко П.Г. Перші постріли Османської імперії на Великій війні (1914 р.) // Вісник Київського національного університету імені Тараса Шевченка: Історія. - 2013. - № 1(14). - С. 60-61

3. Всемирная история в десяти томах. - Т. 7. - Москва, 1960.- С. 512-513, 523, 740.

4. Зайончковский А.М. Мировая война 1914-1918 гг. - Т. 1. - Москва, 1938.- С. 245; его же. Первая мировая война. - Москва, 2002. - С. 314. Про А. Зайончковського: Зайончковський // Радянська енциклопедія історії України. - Т. 2. - К., 1970. - С. 164; Зайончковский Андрей Медардович // Большая Советская Энциклопедия. - Т. 9. - Москва, 1972. - С. 294; От издательства // Зайончковский А.М. Первая мировая... - С. 3-4.

5. Хвостов В.М., Минц И.И. История дипломатии. - Т. 2. - Москва, 1945. - С. 271.

6. Рибалка І.К. Історія Української РСР: Дорадянський період. - К., 1978. - С. 543 (повтор: Рибалка І.К. Історія України: Дорадянський період. - К., 1991. - С. 545). Про цього вченого: Рибалка Іван Климентійович // Радянська ... - Т. 3. - К., 1971. - С. 550; Калініченко В.В. Рибалка // Енциклопедія історії України. - Т. 9. - К., 2012. - С. 194-195.

7. Історія Української РСР. - Т. 4. - К., 1978.- С. 333. У тому ключі оповідали й «Історії Української РСР» 1953-1974 рр. (як узагальнення від наукових установ, так і різноманітні шкільні посібники).

8. История Украинской ССР. - Т. 5. - Киев, 1983. - С. 328.

9. Новичев А.Д. Турция: Краткая история. - Москва, 1965. - С. 130. Публікації цього автора відзначено серед вагомих досягнень радянської історіографії: Кононов А.Н. Тюркология // Большая ... - Т. 26. - Москва, 1977. - С. 415.

10. Аветян А.С. Германский империализм на Ближнем Востоке: Колониальная политика германського империализма и миссия Лимана фон Сандерса. - Москва, 1966. - С. 138 (аналогічно: его же. Германо-турецкий союз и вступление Турции в первую мировую войну (июль-октябрь 1914 г.) // Против фальсификации истории колониализма. - Москва, 1962. - С. 27). Життєпис дійсного члена Академії наук СРСР і Академії педагогічних наук Нарочницького: Нарочницкий // Большая ... - Т. 17. - Москва, 1974. - С. 289-290.

11. Крестьянніков В.В. Перша світова війна на Чорному морі // Морська держава. - 2004. - № 5. - С. 47. Із неточностями про «ніч з 16-го на 17 жовтня» як початкову для чорноморської битви 1914 р. за пізнішими чутками писав і балтієць-емігрант Гаральд Граф: «Тим разом «Бреслау» обстріляв Батум...» (Граф Г.К. На «Новике». - Санкт-Петербург, 1997. - С. 65-68).

12. Гречанюк Н.М., Ляхович А.А., Шломин В.С. Действия русского флота на Черном море (1914-1917) // Флот в первой мировой войне. - Т. 1. - Москва, 1964.- С. 352; Лорей Г. Операции германо-турецких сил в 1914-1918 гг. - Санкт-Петербург, 2004. - С. 107.

13. Залесский К.А. Кто был кто в Первой мировой войне. - Москва, 2003. - С. 6, 580-581, 882.

14. Пор.: Тарасенко В.Я. Перша світова війна // Українська радянська енциклопедія. - Т. 8. - К., 1982.- С. 283; Кулинич І.М. Україна в період першої світової війни 1914-18 і Лютневої революції 1917 // Там само. - Т. 11. - Кн. 2. - К., 1984. - С. 103-106; Кулинич И.М. Украина в период первой мировой войны и Февральской революции 1917 // Украинская советская энциклопедия. - Т. 11. - Кн. 2. - Киев, 1985.- С. 107-109.

15. Белли В.А. Действия флотов на Северном, Средиземноморском и океанских театрах // Флот... - Т. 2. - С. 206.

16. Верстюк В.Ф., Дзюба Е.Н., Репринцев В.Ф. История Украинской ССР. - Киев, 1990. - С. 2, 179; Верстюк В.Ф., Дзюба О.М., Репринцев В.Ф. Україна від найдавніших часів до сьогодення. - К., 1995. - С. 206.

17. Коваль М.В., Кульчицький С.В., Курносов Ю.О., Сарбей В.Г. Історія України. - К., 1991. - С. 42-49.

18. Котляр М.Ф., Кульчицький С.В. Довідник з історії України. - К., 1996. - С. 237. Пор.: «16(29).Х.1914 у війну на стороні нім[ецько]-австр[ійського] блоку вступила Туреччина. Це призвело до утворення нових фронтів П[ершої] с[вітової] в[ійни]: Кавказького, Месопотамського та Палестино-Сірійського» (Тарасенко В.Я. Перша світова війна 1914-18 // Радянська... - Т. 3. - К., 1971.- С. 359); «16(29).10.1914 у війну на боці Німеччини виступила Туреччина. Утворилися фронти в Закавказзі, Месопотамії, Сірії та Дарданеллах» (Военно-морской словарь. - Москва, 1990. - С. 308).

19. Литвин В.М. Україна: XX століття. - Т. 1. - К., 2002. - С. 214.

20. Спеціально з цього приводу: Усенко П.Г. Дарданелли-Босфор-Одеська затока: шлях до чорноморської ескалації Великої війни (1914 р.) // Проблеми історії України. - Вип. XX. - К., 2012. - С. 236-250. Пор.: Донік О.М., Молчанов В.Б., Любченко В.Б., Янишин Б.М. Україна: хроніка XX століття. Роки 1911-1916 / Голова редакційної ради Литвин В.М., керівник авторського колективу Кульчицький С.В. - К., 2007. - С. 107; Усенко П.Г. «І знов війна.»: Про одеську авансцену Першої світової // Свобода. - 2013. - 25.03 (№ 12).

21. Мицик Ю.А., Бажан О.Г. Історія України: З 1914 р. до наших днів. - Ч. 3. - К., 2003.- С. 6; Мицик Ю.А. Бажан О.Г., Власов В.С. Історія України. - К. 2005. - С. 327-328. Кальковано й для студентів: Бажан О.Г., Білоусько О.А., Власов В.С., Мицик Ю.А. Історія України. - К., 2006. - С. 353. До того ж Міністерство освіти і науки схвалило схожий матеріал «для використання у загальноосвітніх навчальних закладах» і «для підготовки до вступного іспиту з історії України» (Мицик Ю.А. Бажан О.Г., Власов В.С. Історія України. - К., 2010. - С. 1-2, 327-328).

22. Кульчицький С.В., Шаповал Ю.І. Новітня історія України (1914-1939). - К., 2003. - С. 20; Лоза Ю. Україна: історичний атлас. 9 клас. - К., 1999-2007. - С. 24; Субтельний О. Україна: історія. - К., 1991. - С. 297; Хронология российской истории. - Москва, 1994. - С. VIII. Пор. схеми: Енциклопедія історії України. - Т. 8. - К., 2011.- С. 165-167.

23. Литвин В.М., Мордвінцев В.М., Слюсаренко А.Г. Історія України. - К., 2008. - С. 635.

24. Моряки в борьбе за власть Советов на Украине (ноябрь 1917-1920 гг.). - Киев, 1963. - С. 6; Хесин С.С. Личный состав русского флота в 1917 году // Военно-исторический журнал. - 1965. - № 11. - С. 99-102; его же. Моряки в борьбе за Советскую власть. - Москва, 1977. - С. 13; Гаркавенко Д.А. Социальный состав матросов русского флота в эпоху империализма // История СССР. - 1968. - № 5. - С. 54-55; БОРИСЕНКОЮ., Конягин М. «А флот и ныне там...» [Беседа с К.Ф. Шацилло] // Родина. - 1996. - № 7-8. - С. 52. Пор.: «...Соціальний склад Чорноморського флоту, на відміну від Балтійського, був значно менше пролетарським. Матроси, котрі мали у своєму минулому робітничий стаж, матроси, мобілізовані з фабрик і заводів, тут не домінували, як на Балтфлоті, а розчинялись у сірячинному морі матросів-селян, що рекрутувалися до флоту з багатих хлібородних губерній України...» (Раскольников Ф.Ф. Предисловие // Жуков В.К. Черноморский флот в революции 1917-1918 гг. - Москва; Ленинград, 1931. - С. 4); «...Флот комплектувався переважно із середовища заможного селянства Мелітопольщини, Одещини та Криму» (Верховский А.И. На трудном перевале. - Москва, 1959. - С. 182); «Українці становили 65%, росіяни - 25%» (Козлов А.И. Во имя революции. - Ростов-на-Дону, 1985. - С. 13).

25. Зубов Б.Н. Развитие кораблестроения на юге России. - Калининград, 1990. - С. 248-253; Мельников Р.М. Ратник Саверий Ксаверьевич // Морской энциклопедический словарь. - Т. 3. - Санкт-Петербург, 1994. - С. 35; Бережной С.С. Линейные и броненосные корабли. Канонерские лодки. - Москва, 1997. - С. 2248, 130-134; Доценко В.Д. Словарь биографический морской. - Санкт-Петербург, 2001. - С. 326.

26. Российский императорский флот 1914 г. - Санкт-Петербург [1914]. - С. 28-95; Шацилло К.Ф. Русский империализм и развитие флота накануне первой мировой войны. - Москва, 1968. - С. 121-162; Мальков Д.Г. Крейсеры, эсминцы, канлодки Российского Черноморского флота 1860-1917 гг. - Москва, 1996. - С. 7-22; Апальков Ю.В. Российский Императорский флот 1914-1917 гг. // Морская коллекция. - 1998. - № 4. - С. 19-23; Алтабаева Е.Б., Коваленко В.В. На рубеже эпох: Севастополь в 1905-1916 гг. - Севастополь, 2002. - С. 170-180.

27. Балякин С.А. ВМС Японии, Турции и других стран Азии 1914-1918 гг. // Морская коллекция. - 1999. - № 5. - С. 22-28; Дроговоз И.Г. Турецкий марш: Турция в огне сражений. - Минск, 2007. - С. 113-115.

28. Прорыв «Гебена» и «Бреслау» из Мессины в Дарданеллы: По очерку адмирала Вильгельма Сушона ЛОИЛОП), тогдашнего начальника эскадры Средиземного моря // Красный флот. - 1922. - № 3/4. - С. 79-86; Шульц Г. Босфор и Дарданеллы // Морской сборник. - 1913. - № 5. - С. 105, 124.

29. Аветян А.С. Германо-турецкий союз. - С. 6-26; Вильсон Х. Линейные корабли в бою: 1914-1918 гг. - Москва, 2002. - С. 276-288, 375; Готлиб В.В. Тайная дипломатия во время первой мировой войны. - Москва, 1960. - С. 61-68; Дранов Б.А. Черноморские проливы (международно-правовой режим). - Москва, 1948. - С. 153-154; Залесский К.А. Указ. соч. - С. 580; Записки Джемаль-паши 1913-1919 гг. - Тифлис, 1923. - С. 98-100; Киган Дж. Первая мировая война. - Москва, 2002. - С. 276-278; Корбетт Дж. Операции английского флота в первую мировую войну. - Минск, 2003. - С. 62-80; Лорей Г. Указ. соч. - С. 23-44.

30. М.[Монастырев Н.А.] Немцы в турецком флоте // Морской сборник: на правах рукописи. - Бизерта, 1922. - № 12. - С. 21; Миллер А.Ф. Вступление Турции в первую мировую войну // Известия Академии наук СССР: Серия истории и философии. - Москва, 1946. - Т. 3. - № 4. - С. 331-332; Лудшувейт Е.Ф. Турция в годы первой мировой войны 1914-1918 гг. - Москва, 1966. - С. 38-59; Мурхед А. Борьба за Дарданеллы: Решающее сражение между Турцией и Антантой. - Москва, 2004. - С. 19-29; Лорей Г. Указ. соч. - С. 71-73.

31. Нотович Ф.И. Дипломатическая борьба в годы первой мировой войны. - Т. 1. - Москва; Ленинград, 1947.- С. 100-103, 287-305; Тирпиц фон А. Воспоминания. - Москва, 1957. - С 357-358; Саркисян Е.К. Экспансионистская политика Османской империи в Закавказье накануне и в годы первой мировой войны. - Ереван, 1962. - С. 161-164; Хвостов В.М. Проблемы истории внешней политики России и международных отношений в конце XIX-начале XX в. - Москва, 1977. - С. 334-335.

32. Шталь А.В. Совместная работа высшего морского и верховного командования в России в мировую войну // Военная мысль и революция. - 1924. - № 4. - С. 141; его же. Прорыв «Гебена» и «Бреслау» в Черное море // Кто должник?: Сборник документированных статей по вопросу об отношениях между Россией, Францией и другими державами Антанты до войны 1914 г., во время войны и в период интервенции. - Москва, 1926. - С. 147-167; Новиков Н.В. Операции на Черном море и совместные действия армии и флота на побережье Лазистана. - Ленинград, 1927. - С. 38-40.

Размещено на .ru