Розробка методичних принципів вдосконалення юридичної відповідальності за правопорушення, що скоюються щодо авторських та суміжних прав. Правові засоби забезпечення прав і свобод фізичних та юридичних осіб щодо захисту авторського права та суміжних прав.
При низкой оригинальности работы "Юридична відповідальність за порушення авторських та суміжних прав", Вы можете повысить уникальность этой работы до 80-100%
Вже понад два століття людство усвідомлює необхідність ефективної правової охорони авторського і суміжних прав. Запорукою сучасного процесу гуманізації законодавства і цивілізованого прогресу є вільне та ефективне здійснення людиною своїх прав і свобод, у тому числі права на творчість, результати якої захищаються державою. Це забезпечується шляхом надання учасникам відносин свободи у здійсненні своїх прав і державної допомоги особам з боку уповноважених державних органів. Отже, держава самостійно повинна забезпечувати цей захист шляхом своєчасного видання нормативних актів, що регулюють суспільні відносини у сфері авторського права та суміжних прав й відповідають вимогам сьогодення та введення їх в дію, контролюючи правильність їх застосування на практиці. Людина має право користуватися усіма правами та свободами, наданими їй державою, в повній мірі, проте не порушуючи при цьому прав та свобод інших людей.Особлива увага приділялась виявленню прогалин у діючому національному законодавстві щодо регулювання відповідальності за порушення у сфері авторського права та суміжних прав, та визначенню заходів щодо їх усунення; наголошувалось на необхідності приведення у відповідність один одному законодавчих актів та усунення протиріч в правових нормах, що регулюють відносини у сфері авторського права та суміжних прав.За останні роки ситуація з визначенням загальних ознак юридичної відповідальності ускладнилася тим, що вчені-юристи обґрунтовують наявність так званої позитивної (перспективної) та негативної (ретроспективної) відповідальності. Базильов визначає позитивну юридичну відповідальність як звязок, у межах якого держава, діючи від імені суспільства, формулює абстрактний обовязок усіх субєктів виконувати конкретні юридичні обовязки, а саме - виступає субєктом, що має право вимагати виконання цього обовязку [23, с. Отже, прихильники позитивної юридичної відповідальності повязують її зі свідомим, добровільним виконанням правових норм, відповідальним підходом до виконання своїх обовязків, із глибоким усвідомленням будувати свою діяльність, виходячи з положень правових приписів, з дотриманням своїх юридичних обовязків під час реалізації субєктивних прав. Алексєєв, не заперечуючи такого явища, як позитивна відповідальність, стверджує, що відповідальність у широкому, позитивному змісті має, перш за все, активний аспект - неухильне суворе, вкрай ініціативне здійснення соціальних обовязків, зокрема обовязків, що отримали юридичний вираз, - і тому навіть у своєму юридичному виразі відносяться до якісно іншої, ніж сфера правового примусу, ділянки правової дійсності [22, с. Лукянця, відповідно до якої юридична відповідальність - це регламентована правовими нормами реакція з боку уповноважених субєктів на діяння фізичних або юридичних осіб (колективних субєктів), що проявляються в недотриманні встановлених законом заборон, невиконанні встановлених законом обовязків, порушенні цивільно-правових зобовязань, нанесенні шкоди або завдання збитків і виражена в застосуванні до осіб, які вчинили такі діяння, засобів впливу, що тягнуть за собою позбавлення особистого, майнового або організаційного характеру.Відповідно до статті 41 Конституції України кожен має право володіти, користуватися і розпоряджатися своєю власністю, результатами своєї інтелектуальної, творчої діяльності.[1] Субєктами права інтелектуальної власності визнаються громадяни, юридичні особи та держава. Відносини щодо створення і використання обєктів права інтелектуальної власності регулюються Цивільним кодексом України, законами України «Про авторське право і суміжні права», «Про охорону прав на знаки для товарів і послуг», «Про охорону прав на винаходи і корисні моделі», «Про охорону прав на промислові зразки», «Про охорону прав на топографії інтегральних мікросхем», «Про розповсюдження примірників аудіовізуальних творів, фонограм, відеограм, компютерних програм, баз даних», низкою інших правових актів. Правопорушенням у галузі авторського права та сумісних прав визнається протиправна, винна (умисна), дія або бездіяльність, яка посягає на суспільні відносини в галузі авторського права та суміжних прав, вчинена субєктом правопорушення. Відповідно предметом порушення авторського права виступають твори літератури, науки, мистецтва: опубліковані чи не опубліковані музичні твори (з текстом і без тексту), скульптури, картини, ілюстрації, перекази, фотографії, компютерні програми тощо, а предметом порушення суміжних прав - виконання, фонограми, програми мовлення. Автору належать такі особисті немайнові права: 1) вимагати визнання свого авторства шляхом зазначення належним чином імені автора на творі і його примірниках і за будь-якого публічного використання твору, якщо це практично можливо;Законодавство України про авторське право і суміжні права базується на Конституції України і складається з відповідних норм Цивільного кодексу України, Кримінального кодексу, Кодексу України про адміністративні правопорушення та процесуальних кодексів, законів України «Про авторське пр
План
ЗМІСТ
ВСТУП
РОЗДІЛ 1. Загальна характеристика юридичної відповідальності за ПОРУШЕННЯ АВТОРСЬКИХ ТА СУМІЖНИХ ПРАВ
1.1 Поняття, ознаки і принципи правової відповідальності за порушення авторських та суміжних прав
1.2 Правопорушення як підстава притягнення до відповідальності за порушення авторських та суміжних прав
1.3 Правове регулювання відповідальності за порушення авторських та суміжних прав та їх захист
РОЗДІЛ 2. ВИДИ юридичної відповідальності за ПОРУШЕННЯ АВТОРСЬКИХ ТА СУМІЖНИХ ПРАВ
2.1 Цивільно-правова відповідальність за порушення авторських та суміжних прав
2.2 Адміністративно-правова відповідальність за порушення авторських та суміжних прав
2.3 Кримінально-правова відповідальність за порушення авторських та суміжних прав
РОЗДІЛ 3. Основні напрямки вдосконалення ЗАКОНОДАВСТВА ПРО ВІДПОВІДАЛЬНІСТЬ за ПОРУШЕННЯ АВТОРСЬКИХ ТА СУМІЖНИХ ПРАВ
3.1 Прогалини в законодавстві та заходи щодо вдосконалення цивільного законодавства про відповідальність за порушення авторських прав та суміжних прав
3.2 Прогалини в законодавстві та заходи щодо вдосконалення адміністративного та кримінального законодавства про відповідальність за порушення авторських прав та суміжних прав
ВИСНОВКИ
Список використаних джерел
Вы можете ЗАГРУЗИТЬ и ПОВЫСИТЬ уникальность своей работы