Юридична особа як суб’єкт цивільного права - Курсовая работа

Юридичні особи виконують найважливіші завдання економіки, забезпечуючи розвиток сфер виробництва товарів, виконання робіт і надання послуг. Конституція України надає кожній особі право на підприємницьку діяльність. Здійснення цього права особою можливе як безпосередньо у формі приватного підприємництва так і опосередковано - шляхом участі у юридичній особі. Тому разом з тим, важливою гарантією дотримання прав осіб, що бажають створити юридичну особу та інших осіб, є передбачений законом порядок її створення. Метою даної роботи є розкриття сутності юридичних осіб, як субєктів цивільного права, детальне дослідження процесів утворення і ліквідації, виявлення їх особливостей, елементів, їх характеристика та дослідження питань повязані із функціонуванням інституту юридичної особи, що мають вагоме значення для теорії та практики.Стаття 80 Цивільного кодексу України, містить вказівку на деякі характерні риси поняття юридичної особи зазначаючи, що нею є організація, створена і зареєстрована у встановленому законом порядку [2, С. В, стверджують, що юридична особа являє собою сукупність правових норм, які визначають правоздатність юридичної особи, її організаційно-правові форми, порядок здійснення діяльності, процедуру утворення, порядок реорганізації та припинення [16, С. І, визначає, що юридична особа - це організація, що визнається державою як субєкт права, виступає у цивільному обороті від власного імені, має відокремлене майно, яке належить їй залежно від виду (приватна чи публічна) на праві власності або на іншому речовому праві, несе самостійну відповідальність за своїми зобовязаннями [15, С. О визначає, що юридичними особами визнаються організації, які мають відокремлене майно, можуть від свого імені набувати майнових та особистих немайнових прав і нести обовязки, бути позивачами і відповідачами в суді, арбітражі або третейському суді [20, С. Практичне значення майнової відокремленості юридичної особи полягає у такому: по-перше, юридична особа стає субєктом права, що дозволяє їй виступати в цивільному обороті; по-друге, це тягне за собою розподіл відповідальності засновників і юридичної особи за своїми зобовязаннями [15.Юридичні особи, як і інші учасники цивільних правовідносин, мають правоздатність і дієздатність. Загальновідомим є те, що цивільна правоздатність юридичної особи виникає з моменту її створення і припиняється з дня внесення до Єдиного державного реєстру запису про її припинення. Не всі юридичні особи приватного права повинні мати загальну універсальну правоздатність через те, що: існують підприємницькі товариства, які займаються виключними видами підприємницької і не можуть займатися ніякими іншими видами діяльності, тобто правоздатність у них залишається спеціальною; Надання непідприємницьким організаціям можливості здійснення підприємницької діяльності зовсім не означає, що таким чином їх правоздатність має бути загальною, бо, по-перше, не всі з них взагалі зможуть займатися підприємницькою діяльністю, а, по-друге, якщо це й відбудеться, то ця діяльність повинна, перш за все, узгоджуватися (підпорядковуватися) з метою створення такої юридичної особи, а прибуток від такої діяльності повинен спрямовуватися тільки на розвиток і функціонування цієї організації і не може бути розподіленим між її засновниками. У Цивільному кодексі України вміщено статтю 92 під назвою «Цивільна дієздатність юридичної особи», де вказується, що юридична особа набуває цивільних прав та обовязків і здійснює їх через свої органи, які діють відповідно до установчих документів та закону.Борисова В. І. виділяє такі види юридичної особи: Залежно від порядку створення: юридичні особи приватного права, які створюються за волевиявленням засновників на підставі установчих документів ; юридичні особи публічного права, що створюються розпорядчим актом Президента, органу державної влади, органу влади АРК або органу місцевого самоврядування (наприклад, установи, які створюються і фінансуються державою, АРК, територіальними громадами (органи державної і муніципальної влади й управління, державний вищий навчальний заклад, державна бібліотека тощо). Між тим цей поділ в жодному разі не відбивається на можливості участі юридичних осіб публічного права у цивільних відносинах, оскільки відповідно до статті 82 Цивільного кодексу України на останніх поширюються положення Кодексу, тобто вони прирівнюються до юридичних осіб приватного права у цивільних відносинах, якщо інше не встановлено законом [15, С. 152 ]Залежно від прав, які засновники (учасники, члени) можуть мати щодо юридичної особи або її майна:-юридичні особи, щодо яких їх учасники мають корпоративні права - господарські товариства, кооперативи;-юридичні особи, щодо яких засновники не мають майнових прав, але мають членські права - творчі спілки, релігійні та благодійні організації; Залежно від складу засновників юридичні особи поділяються на:-юридичні особи, засновниками яких може бути тільки держава, АРК, територіальні громади у особі компетентних органів (казенне підприємство, ко

Зміст

Вступ

Розділ 1. Юридична особа як субєкт цивільних правовідносин

1.1 Поняття і ознаки юридичної особи

1.2 Цивільна правоздатність та дієздатність юридичної особи

Розділ 2. Класифікація юридичних осіб у цивільному праві України. 2.1Теоретичні засади класифікації юридичних осіб

2.2 Юридичні особи приватного права

2.3 Юридичні особи публічного права України

2.4 Підприємницькі та не підприємницькі юридичні особи

2.5 Філії та представництва юридичної особи. Порядок їх створення та реєстрації в Україні

Розділ 3. Порядок створення та припинення юридичної особи

3.1 Порядок створення та процедура реєстрації юридичних осіб

3.2 Правові аспекти припинення юридичної особи

Висновки

Список використаних джерел