Юридичні особливості діяльності прокуратури у країнах Співдружності на сучасному етапі, її особливості та подальші перспективи реформування. Генеральний аторней, його права та обов"язки, сфера повноважень. Напрямки діяльності підрозділів офісу поліції.
При низкой оригинальности работы "Юридичні властивості діяльності поліції та прокуратури в англо-американській правовій сім’ї", Вы можете повысить уникальность этой работы до 80-100%
У країнах Співдружності систему органів прокуратури, в основному, утворюють генеральні аторнеї та директори з публічного переслідування, їхні офіси, а також місцеві та інші підрозділи, повноваження й підпорядкованість яких можуть бути різними як власне в межах інститутів публічного переслідування та аторнеїв, так і між ними. Проте назви цих інститутів можуть бути різними, зокрема, у штаті Мічиган, Індіана та Західна Вірджинія - Окружний Аторней (County Attorney), Аторней обвинувачення (Prosecuting Attorney), у Кентуккі та Вірджинії - Окружний прокурор обвинувач (County Prosecutor), Державний Аторней (State Attorney), Державний прокурор обвинувач (State Prosecutor), у Теннессі - Генеральний аторней округу (District Attorney General), а в деяких інших штатах - Окружний аторней (District Attorney) чи Міський аторней (City Attorney). При цьому, в особливо важливих справах, служба має право додатково наймати юристів для здійснення окремих функцій, що торкаються, представлення справи в судовому розгляді (яке в Англії, в основному, здійснюють баристери) або підготовки окремої справи на досудовому етапі (такий вид діяльності здійснюють правозахисники - солісітори), які не є посадовцями Королівської служби переслідування, тобто в даному випадку йдеться про залучення додаткових кадрів, які займаються приватною юридичною практикою. Зазвичай функції публічного переслідування в Австралії виконує директор з публічного переслідування та його офіс, проте генеральний аторней має формальні повноваження контролювати, встановлювати, змінювати та представляти сторону обвинувачення в судових процесах, хоча своїми правами він користується виключно у випадках, коли лані юридичні справи мають загальнодержавне. Підтримуючи обвинувачення в судовому процесі на будь-якій його стадії (committal hearings, trials, sentence hearings, appeals, bail applications, court ‘mentions’), працівники офісу директора з публічного переслідування (адвокатського підрозділу) мають право задавати запитання свідкам, звертати увагу судді на прогалини в стратегії захисту адвокатом обвинуваченого, робити заяви по правових актах або їхніх статтях, які використовуються під час судового розгляду конкретної справи, а також на початку судового розгляду представляти суду преамбулу справи.
Список литературы
1. Дворкін Р. Серйозний погляд на права / Р. Дворкін; пер. з англ. А. Фролкін. - К.: Основи, 2000. - 519 с.
2. Денисов В.Н. Системы права развивающихся стран: Становление и развитие национальных систем стран Африки, освободившихся от британского колониализма / В.Н. Денисов. - К.: Наукова думка, 1978. - 276 с.
3. Дженкс Э. Английское право: Перевод с английского / Э. Дженкс; предисл.: М.И. Исаев; пер. Л.А. Лунц. - М.: Юрид. изд-во МЮ СССР, 1947. - 378 c.
4. Жалинский А.Э. Профессиональная деятельность юриста. Введение в специальность. Учебное пособие / А.Э. Жалинский. - М.: Издательство БЕК, 1997. - 330 с.
5. Жоль К.К. Философия и социология права: Учеб. пособие / К.К. Жоль. - К.: Юринком Интер, 2000. - 480 с.
6. Загайнова С.К. Судебный прецедент: проблемы правопонимания / С.К. Загайнова. - М.: Издательство НОРМА, 2002. - 176 с.
7. Зайчук О.В. Правовая система США (историко-теоретический анализ) / О.В. Зайчук. - АН Украины. Ин-т государства и права им. В.М. Корецкого; отв. ред. В.В. Оксамытный. - К.: Наукова думка, 1992. - 136 с.
8. Закоян А.А. Роль и значение судебного прецедента в правовых системах Англии и США: автореф. дис. на присуждение науч. степени канд. юрид. наук: спец. 12.00.01 «Теория государства и права; история политических и правовых учений» / А.А. Закоян. - Ереван, 2008. - 26 с.
9. Заросило В.О. Порівняльний аналіз адміністративної діяльності міліції України та поліції зарубіжних країн (Великобританії, США, Канади та Франції): автореф. дис. на здобуття наук. ступеня канд. юрид. наук: спец. 12.00.07 «Теорія управління; адміністративне право і процес; фінансове право; банківське право» / В.О. Заросило. - К., 2002. - 18 с.
10. Казимирчук В.П. Право и методы его изучения / В.П. Казимирчук. - М.: Юрид. лит., 1965. - 203 с.
11. Карбонье Ж. Юридическая социология: Пер. с фр. /Ж. Карбонье; пер. и вступ. сл. В.А. Туманова. - М.: Прогресс, 1986. - 352 с.
12. Карлен Д. Американские суды: система и персонал / Д. Карлен. - М.: Прогресс, 1972. - 122 с.
14. Керимов Д.А. Методология права (предмет, функции, проблемы философии права) / Д.А. Керимов. - [2-е изд.]. - М.: Аванта , 2001. - 560 с.
15. Ковлер А.И. Антропология права: Учебник для вузов / А.И. Ковлер. - М.: Изд-во НОРМА (Издательская группа НОРМА - ИНФРА - М), 2002. - 480 с.
16. Козловський А.А. Право як пізнання: Вступ до гносеології права / А.А. Козловський. - Чернівці: Рута, 1999. - 295 с.
17. Козюбра М. І. Право, політика, правосуддя: зарубіжний та вітчизняний досвід взаємовідносин / М. І. Козюбра // Наук. записки НУКМА. - Том 38. - 2005. - С. 3-7. (Серія «Юридичні науки»).
Размещено на .ru
Вы можете ЗАГРУЗИТЬ и ПОВЫСИТЬ уникальность своей работы
