Визначення та обґрунтування поняття та доцільності юридичних осіб у якості суб’єктів цивільних прав. Теоретичні засади класифікації юридичних осіб. Поняття філії та представництва, порядок відкриття філій. Порядок виникнення і припинення юридичних осіб.
На жаль, правова база існування даних відносин, які без сумніву, стосуються сфери правового регулювання, відстає від потреб практики.Цивільне законодавство як субєктів правовідносин визнає громадян (фізичних осіб) і юридичних осіб. В умовах розвинутої економіки серед всіх субєктів економічних (майнових) відносин головне місце, безперечно, належить юридичним особам.Теорія і законодавча практика всіх держав в тій чи іншій мірі визнає як субєктів права колективні, організаційні утворення. Саме завдяки людям і заради них виникають та існують будь-які соціальні явища, до яких належать і право, і держава.Учасниками суспільних відносин безвідносно до того, чи регулюються ці відносини правом, є люди і колективи людей, які можуть утворюватися з різних підстав (територіальні обєднання, за місцем роботи, за кровним звязком (родина, сімя), за спільним інтересом тощо). Обєктивні фактори - фізичні, фізіологічні ознаки (вік, стать тощо), соціальні ознаки (мова, національність, громадянство тощо) не визначають організації як такої.Обєктом дослідження даної курсової роботи є становлення інституту юридичної особи у цивільному праві, а також її правове регулювання. Предмет дослідження складає система нормативних актів, що встановлюють певні організаційно-правові форми юридичних осіб; спеціальна вітчизняна і зарубіжна наукова література, в якій розкриває розвиток і становлення юридичних осіб у цивільних правовідносинах.Мета і завдання дослідження.Сьогодні Цивільний Кодекс України в ст.23 дає наступне поняття юридичної особи: юридичними особами визнаються организації, які мають відокремлене майно, можуть від свого імені набувати майнових та особистих немайнових прав, нести обовязки, бути позивачами і відповідачами в суді, арбітражному суді або третейському суді. Виходячи з Закону та практики українські фахівці першою ознакою будь-якої організації як юридичної особи визначають організаційну єдність. Але незалежно від внутрішньої будови, юридична особа у зовнішніх відносинах виступає як єдина організація. Юридична особа відповідає по своїх зобовязаннях належним їй (закріпленим за нею) майном, на яке може бути звернене стягнення згідно ст.32 Цивільного Кодексу України, і ст.7 Закону «Про власність» та іншим законодавчим актам України. Прихильники тлумачення юридичної особи як штучного утворення стверджують, що субєктом цивільного права може бути лише фізична особа, а правосубєктність організацій являє собою імітацію правового статусу громадян.Серед них провідне місце зайняли підприємства різних організаційно-правоих форм, засновані на власності фізичних та юридичних осіб, які суттєво відрізняються один від одного процедурою створення, механізмом управління, видами здійснюваної діяльності й за іншими ознаками.У звязку з цим перед юридичною наукою постали багатоаспектні проблеми вивчення їх правового статусу, серед яких самостійне місце займає правосубєктність, яку російські вчені С. Галов слушно назвали правовою категорією, що у сучасних умовах стала практично застосовуваною.Вважалось, що підприємство набуває повязані з його виробничо-господарською діяльністю права й обовязки і є юридичною особою з моменту затвердження статуту, а у випадках, коли воно діє на підставі загального положення - з дня прийняття відповідним органом рішення про його утворення (ст. Щирбина називає реєстрацію процесуально-правовою дією, що є засобом набуття підприємством “формально-юридичних ознак субєкта права, згідно з якими воно починає функціонувати у господарсько-правовому обігу як загальновідома для третіх осіб і органів держави юридична особа”.Щоб стати активним учасником господарської діяльності, підприємство, насамперед, повинно сформувати персонал, “людський субстрат”, налагодити розгалужену систему договірних відносин тощо. Її вираженням є підписання керівником підприємства договорів, документів, прикладання до них печатки тощо.Таким чином, з викладеного вище випливає, що без органів правоздатна юридична особа фактично є «паралізованим» субєктом права, який нездатний набувати не тільки цивільні права і брати на себе цивільні обовязки, а й наймати працівників, бути учасником господарських та інших правовідносин.Так як реєстраційний порядок спростував існувавшу раніше можливість призначення керівника підприємства одночасно з прийняттям рішення про його створення, то це унеможливлює в більшості випадків і одночасне, в момент реєстрації, виникнення правоздатності та дієздатності (правосубєктності) підприємства. Склад і перелік органів юридичної особи, компетенція кожного з цих органів, порядок їх утворення, визначаються для різних видів юридичних осіб і регулюються Цивільним кодексом і законами про цих юридичних осіб, іншими правовими актами і засновницькими документами юридичної особи.Так, у випадках створення командитного або повного товариства його правосубєктність виникає у момент реєстрації, оскільки воно набуває цивільні права і обовязки безпосередньо через своїх учасників (повних учасників), які діють від імені товариства (ст.З метою врахування
План
План
Вступ
Розділ 1. ЮРИДИЧНА ОСОБА ЯК СУБЄКТ ЦИВІЛЬНОГО ПРАВА
1.1 Поняття юридична особа
1.2 Правоздатність та дієздатність юридичних осіб
Розділ 2. КЛАСИФІКАЦІЯ ЮРИДИЧНИХ ОСІБ
2.1 Теоретичні засади класифікації юридичних осіб
2.2 Комерційні юридичні особи
2.3 Некомерційні юридичні особи
Розділ 3. ФІЛІЇ ТА ПРЕДСТАВНИЦТВА ЮРИДИЧНОЇ ОСОБИ
3.1. Поняття філії та представництва
3.2. Відкриття філій
Розділ 4. ПОРЯДОК ВИНИКНЕННЯ ТА ПРИПИНЕННЯ ЮРИДИНИХ ОСІБ
4.1 Порядок виникнення юридичних осіб
4.2 Порядок припинення юридичних осіб
Висновок
Список використаних джерел
Вы можете ЗАГРУЗИТЬ и ПОВЫСИТЬ уникальность своей работы
