Йодпероксидаза та цитокератин №17 в доопераційній діагностиці папілярного раку щитовидної залози та визначенні резистентності його метастазів до радіойоду - Автореферат

Проте, показники точності цитологічних діагнозів для різних новоутворень щитовидної залози коливаються від 67 до 97%. Розробити методики для визначення йодпероксидазної активності тиреоїдних клітин в пунктатах новоутворень щитовидної залози з метою використання зазначеного методу в доопераційній цитологічній діагностиці папілярних карцином. Провести цитоморфологічні дослідження пунктатів метастазів папілярних раків щитовидної залози, нечутливих до радіойодтерапії. Провести імуноцихімічні дослідження експресії тиреоглобуліну в тиреоїдному епітелії пунктатів метастазів папілярних раків щитовидної залози, які нечутливі до лікування радіойодом. Проаналізувати ефективність радіойодтерапії в залежності від відсотку епітеліальних клітин, які експресують цитокератин №17 в пунктатах первинних пухлин папілярних раків щитовидної залози.Дослідження були проведені на матеріалі 141 злоякісного новоутворення та 86 доброякісних новоутворень щитовидної залози. Гістохімічні та імуноцитохімічні дослідження проводили на заморожених зрізах пухлин щитовидної залози, видалених в результаті операцій. Сучасні біохімічні та імуноцитохімічні дослідження свідчать про зменшення експресії йодпероксидази в злоякісних новоутвореннях щитовидної залози у порівнянні з доброякісними [Mizukami Y., 1981; Fragu P., 1977; De Micco C., 1991]. В результаті нашої роботи була запропонована нова модифікація цитохімічного бензидинового методу визначення йодпероксидази, яка дозволила виявлення її активності в пункційному матеріалі доброякісних та злоякісних новоутворень щитовидної залози. Таким чином, нами був запропонований спосіб доопераційної діагностики папілярного раку щитовидної залози за допомогою цитохімічного визначення йодпероксидазної активності в пунктатах новоутворень щитовидної залози, який був запатентований та впроваджений у практику (патент №70269А від 15.09.2004, Бюл.Отримані наукові результати дають нові уявлення про зміни активності йодпероксидази, які відбуваються при малігнізації клітин щитовидної залози, та зміни складу білків цитоскелету тиреоцитів, що відбуваються при втраті ними чутливості до радіоактивного йоду. Це дозволило розробити нові методи прогнозування появи метастазів папілярного раку, нечутливих до лікування радіоактивним йодом та підвищити ефективність доопераційної цитологічної діагностики новоутворень щитовидної залози. Встановлено, що цитохімічне визначення активності йодпероксидази в клітинах з пунктатів пухлин щитовидної залози, дозволяє встановити малігнізацію фолікулярного епітелію, на основі чого розроблено спосіб доопераційної диференційної діагностики злоякісних та доброякісних тиреоїдних пухлин. Встановлено, що клітини, які містять цитокератин №17, відрізняються від відомих типів епітеліальних клітин паренхіми щитовидної залози відсутністю або низьким рівнем експресії функціонально важливих антигенів, у тому числі тих, що приймають участь у процесах окислення та органіфікації йоду.

Основний зміст роботи

1. Отримані наукові результати дають нові уявлення про зміни активності йодпероксидази, які відбуваються при малігнізації клітин щитовидної залози, та зміни складу білків цитоскелету тиреоцитів, що відбуваються при втраті ними чутливості до радіоактивного йоду. Це дозволило розробити нові методи прогнозування появи метастазів папілярного раку, нечутливих до лікування радіоактивним йодом та підвищити ефективність доопераційної цитологічної діагностики новоутворень щитовидної залози.

2. Встановлено, що цитохімічне визначення активності йодпероксидази в клітинах з пунктатів пухлин щитовидної залози, дозволяє встановити малігнізацію фолікулярного епітелію, на основі чого розроблено спосіб доопераційної диференційної діагностики злоякісних та доброякісних тиреоїдних пухлин.

3. Цитологічні особливості та експресія тиреоглобуліну в клітинах папілярного раку щитовидної залози не можуть бути фактором прогнозу резистентності до радіойодтерапії.

4. Доведено, що в папілярних карциномах та їх метастазах, нечутливих до лікування радіойодом, збільшується процентний вміст епітеліальних клітин, що експресують цитокератин №17.

5. Встановлено, що клітини, які містять цитокератин №17, відрізняються від відомих типів епітеліальних клітин паренхіми щитовидної залози відсутністю або низьким рівнем експресії функціонально важливих антигенів, у тому числі тих, що приймають участь у процесах окислення та органіфікації йоду.

6. Встановлено кореляцію між вмістом клітин з експресією цитокератину 17 в пунктатах папілярних карцином та ефективністю радіойодтерапії їх метастазів. Це дозволяє при вмісті таких клітин більше за 5% прогнозувати появу метастазів, резистентних до радіойоду з вірогідністю 67%.

Практичні рекомендації

1. При відсутності в клітинах пунктатів новоутворень щитовидної залози повного комплексу цитоморфологічних ознак злоякісності, для встановлення правильного цитологічного діагнозу, слід застосовувати імуноцитохімічні (цитокератин №17) та цитохімічні (йодпероксидаза) маркери малігнізації.

2. Рекомендується з метою прогнозування ефективності застосування радіойодтерапії, імуноцитохімічно визначати в пунктатах первинних пухлин вміст клітин з експресією цитокератину 17. При вмісті таких клітин вище за 5%, слід повідомляти клініцистів про можливість появи метастазів, резистентних до радіойоду з вірогідністю у 67%.

1. Зелинская А.В.‚ Божок Ю.М. Использование иммуноцитохимического выявления детерминант цитокератина №17 в дооперационной цитологической диагностике злокачественных новообразований щитовидной железы // Онкология. - 2000. - Т. 2‚ №1-2. - С. 56-60. (Автором самостійно здійснювались аналіз літератури, планування експериментів, проводились імуноцитохімічні та цитоморфологічні дослідження, аналіз отриманих результатів).

2. Божок Ю.М, Зелинская А.В, Васько В.В. Клетки, экспрессирующие детерминанты цитокератина 17, в злокачественных и доброкачественных новообразованиях щитовидной железы человека // Экспериментальная онкология. - 1994. - Т. 16, №2-3. - С. 154-158. Автор приймала участь у плануванні експериментів, проводила імуногістохімічні та імуноцитохімічні дослідження, приймала участь у аналізі та узагальненні отриманих результатів.

3. Божок Ю.М.‚ Зелінська Г.В.‚ Кулініченко Г.М.‚ Устименко Г.Я. Маркери малігнізації в сучасній доопераційній цитологічній діагностиці карцином щитоподібної залози (огляд літератури і власні дані) // Ендокринологія. - 2003. - Т.8, №1. - С. 99-111. Автором здійснювались: пошук літератури за темою, участь у цитоморфологічних та імуноцитохімічних дослідженнях, узагальнення отриманих результатів, участь у написанні статті.

Размещено на .ru