Якому племені, чи народу, належать археологічні пам’ятки, які ще називають могилами, що знаходяться між с. Червоноармійським та с. Вікторівка - Дипломная работа

Вивчаючи історію в школі, ми лише у загальному вигляді її вивчаємо. Де і коли були знайденні останки найпершої людиноподібної мавпи, як «можливо» розвивалася еволюція людства, які були поселення, які були цивілізації в ті далекі часи (що відомі на сьогоднішній час). Прочитавши журнал «Древний мир», де надрукована стаття про розкопаний курган, де було виявлено поховання сарматського воїна (ІІІ тис. до н.е.) біля м.Завдяки матеріалу, що був знайдений під час розкопок на території Північного Причорноморя, який датують віком 600-200 тис. років тому, дозволяють, і то лише з певною часткою вірогідності, визначати напрямки і час заселення нашого краю. Мабуть, щонайменше мільйон років минуло відтоді, коли почалося просування найдавніших людських угруповань з південної частини Східної півкулі на північ. Деякі археологи припускаються думки, що південь Східної Європи входить до ареалу прабатьківщини людства, а відкриття на Балканах памятки, яку за віком можна порівняти лише з найдавнішими східно-африканськими «batchery sites», робить цю гіпотезу не такою вже й малоймовірною. На півдні Східної Європи в той час були розповсюджені субтропічні степи, які перемежовувались з широколистяними лісами. На території Північного Причорноморя були зроблені найновіші відкриття памяток, які відносять до ашельського часу (600-200 тис. років тому) раннього палеоліту (його початок 2-1,5 млн. років тому).Наприкінці ашельської епохи під впливом зростаючого похолодання у звязку з поширенням дніпровського (рісського) зледеніння, спочатку більш помітного у гірських зонах Європи і Кавказу, почалися інтенсивні пересування людських колективів по всій ойкумені Євразії. У Східній Європі середній палеоліт (мустьєрська епоха) охоплює величезний проміжок часу, який почався 100-120 тис. років і закінчився 40 тис. років тому. На мустьєрську епоху припадає інтенсивне заселення людиною майже всієї південної частини Східної Європи.На зміну неандертальцю (палеоантропу) прийшла людина сучасного типу - Homo sapiens (людина розумна) - приблизно 40 тисяч років тому, яка заселила всі степові простори Північного Причорноморя. Вчені часто називають найдавніших «людей розумних» кроманьйонцями, тому що вперше їхні кістки були знайдені в гроті Кро-Маньйон на південному заході Франції. Кроманьйонці, які, приблизно 40 тисяч років тому, коли клімат на Землі потеплішав, вже заселили Європу, можна вважати предками європеоїдів (представників білої раси). Але палеоантропи перейняли у своїх нових сусідів-суперників звичай робити прикраси для жінок, а кроманьйонці навчилися в неандертальців ховати померлих. Незважаючи на низький рівень продуктивних сил і дуже слабкий розвиток позитивних знань, неандертальцю були властиві й ірраціональні форми мислення, що якоюсь мірою пояснювали суть деяких незрозумілих явищ.Палеоліт (давньокамяний вік) змінився мезолітом (середньокамяним віком). Вивчення матеріалів, дало зрозуміти, що поселення мисливців на бізонів відбулося більш масово 22-18 тис. років тому підчас уже останнього зледеніння. Там переважають поховання в позі поклоніння (з руками, складеними перед обличчям), із наявністю дрібних кремінних знарядь, черепашок. Спеціалізація господарства переважно на облавний промисел бізонів, успішне функціонування якого передбачає, насамперед добре налагоджену організаційно-господарську діяльність та ефективну систему соціалізації, знайшла своє відображення в організації обрядово-театралізованих дійств, присвячених культу основного обєкта полювання - бізона.З настанням потепління і відходу льодовика (17-10 тич. років тому) встановилася сучасна геологічна епоха - голоцен. Останній льодовик, повільно відступаючи до північних меж Європи і далі в арктичні широти, зник. Він залишив по собі пустельний ландшафт дюнних пагорбів, морени з острівцями хвойного дрібнолісся, нагромадження валунів, численні озера. Декілька споріднених родів обєднувалися в племя (найвища форма організації доісторичного суспільства, обєднання кількох родів чи общин). Племенем керували рада старійшин та збори всіх дорослих чоловіків - членів племені.В неоліті (новокамяний вік 6-4 тис. років тому) люди приручили деяких тварин, почали вирощувати злаки, а потім - навчилися виготовляти посуд з глини. Проте знаряддя праці вироблялися, як і раніше, з каменю, рогу, кістки та дерева. В цей час відбувся перехід від привласнюючи форм господарства (мисливства, рибальства, збиральництва) до відтворюючих (землеробства, скотарства), який британський археолог Г. Населення різнилося між собою не тільки способом ведення господарства, що становило одну з найголовніших їх відмінностей, а й представляли два різних світи в галузі матеріальної культури, що характеризувалися зовсім відмінними типами знарядь праці, кераміки, поселень і житла. Різними в них були і вияви духовної культури, вірування, прикладне мистецтва, поховальні обряди тощо.Новий тип господарювання в причорноморських степах розпочинає нову - неолітичну епоху. Згідно з існуючими висновками, що зроблені на основі наукових даних, нас

Зміст

Вступ

1. Давньокамяний вік - палеоліт

1.1 Ранній палеоліт у Східній Європі

1.2 Перші стійбища в Північному Причорноморї

2. Середній палеоліт

3. Пізній палеоліт

4. Середньокамяний вік - Мезоліт (перехідний)

4.1 Мезолітичні могильники

4.2 Голоцен - сучасна геологічна епоха

5. Новокамяний вік - неоліт

5.1 Неолітичні памятки

6. Енеоліт - міднокамяний вік

6.1 Гумельницька культура

6.2 Кемі-обинська культура

6.3 Усатівська культура

7. Бронзовий вік

7.1 Рання пора бронзового віку

7.2 Ямна культура

7.3 Середина бронзового віку

7.4 Катакомбна культура

7.5 Культура багатоваликової кераміки

8. Пізня пора бронзового віку

8.1 Зрубна культура

8.2 Білозерська культура

9. Залізний вік

9.1 Кіммерійці

9.2 Скіфи

9.3 Грецькі міста і поселення

9.4 Скіфія у VI-IV ст. до н.е.

9.5 Заключний період скіфів Північного Причорноморя

10. Сарматські племена

10.1 Сармати

10.2 Язиги

10.3 Алани

11. Кочові племена епохи черняхівської культури

Висновки

Список використаної літератури