Вживання по батькові: традиції та сучасний етап взаємин - Реферат

Він сформувався історично в культурних верствах нашого народу й передається від покоління до покоління як еталон порядної мовленнєвої поведінки українця, виразник людської гідності та честі, української шляхетності й аристократизму духу. Дисципліна «Українська мова (за професійним спрямуванням)» є однією з базових для формування професійної компетенції студентів, оскільки мова виступає одним з основних інструментів професійної діяльності сучасного фахівця. Сьогодні висококваліфікований фахівець будь-якої галузі повинен мати високу загальну й мовну культуру, уміти спілкуватися з людьми, висловлюватися точно, логічно й виразно, досконало володіти фаховою термінологією, що можливо тільки за умови глибокого вивчення рідної мови, свідомого ставлення до повсякденної мовної практики. Мета дисципліни визначається необхідністю підготувати фахівця - гармонійно розвинену особистість, здатну ефективно вирішувати професійні завдання за допомогою набутих лінгвістичних знань і комунікативних навичок.Ми настільки звикли, що усіх дорослих звуть на імя і по батькові, що для нас ці три слова - імя, по батькові і прізвище - здаються споконвічними узвичаєними ознаками дорослості та офіційності. Але це не були наші по батькові, це скоріше були слова того ж ряду, що попович, царевич, тобто «син такого-то» (часто ці слова ставилися перед іменем, а не після, як це робиться тепер). А був же такий час, коли цей-вич був дорожчий за будь-яку нагороду, коли він був у нас тим самим, чим у німців фон, а у французів де. За часів цариці Катерини ІІ офіційно було встановлено, кого і як слід називати: чини перших пяти класів треба було називати на-вич, а з шостого до восьмого класу включно - неповним по батькові (Петр Осипов Васильев), усіх інших - лише на імя. Багато суперечок дотепер викликає питання: яка форма звертання - на імя чи імя і по батькові - є традиційною для українців?Зараз нова епоха і звертання набули іншого значення. У розмові з колегами, звертаючись до керівників установи,старших за віком, узвичаєною є форма звертання на імя та по батькові, напр.: Вікторе Андрійовичу, Іване Степановичу, Юліє Володимирівно.Вживання імені по батькові в українських мовознавців діаспори має як прихильників, так і противників. «Противники вживання форми по батькові, з-поміж яких був і А. Інші мовознавці доводили, що вживання імені по батькові є давнім українським звичаєм. Одарченко присвятив цьому питанню цілу низку статей: «Називання по батькові», «Назви по батькові в українській мові», «Ще про називання по батькові», де навів багато прикладів на користь своєї думки». Шевченка, імям по батькові користувалися при звертанні видатні українські письменники, політичні діячі, вчені-мовознавці минулих років і сучасності (П.Лише на імя та прізвище (без по батькові) називають письменників, акторів, музикантів, політичних діячів у писемній формі (радіо, телебачення, прилюдний виступ письменника та ін.). У приватному спілкуванні їх слід називати на імя та по батькові. При творенні чоловічих імен по батькові вживається суфікс-ович: Васильович, Семенович, Ігорович та інші.При утворенні чоловічих імен по батькові вживаються суфікси: а)-йович,-ович: Миколайович, Степанович, Андрійович, Васильович, Семенович; Жіночі імена по батькові утворюються за допомогою суфіксів:-івна,-ївна: Степанівна, Василівна, Сергіївна, Петрівна, Іллівна, Луківна, Хомівна.Кожен народ має свої звичаї, традиції, культуру, політичний і державний устрій. Так, відкриті двері робочих приміщень у північних американців сприймаються як норма, а у німців-як вища ступінь безладу. У процесі підготовки і ведення ділових переговорів національні особливості виявляються в характері формування делегації, механізмі і ступеня самостійності у прийнятті рішень на переговорах, ціннісної орієнтації учасників, особливості сприйняття і мислення, найбільш характерних тактичних прийомах. Незнання національних особливостей ділового етикету може справити на партнерів небажаний враження, утруднити взаємодію як на стадії переговорного процесу, так і при реалізації тих чи інших спільних проектів. Перекладач-професіонал грає ключову роль у встановленні духу співробітництва, особливо тоді, коли переговорні процеси йдуть з представниками народів і культур, світогляд, моральні установки і особливості ділового етикету яких мають значні відмінності від прийнятих на Заході.В міру змін умов життя людства, росту утворень і культури одні правила поведінки змінюються іншими. Уміння правильно поводитися в суспільстві має дуже велике значення: воно полегшує встановлення контактів, сприяє досягненню взаєморозуміння, створює гарні, стійкі взаємини. Головне правило поведінку в громадських місцях - не забувати, що якби кожен робив, керуючись турботою тільки про свої зручності і бажаннях, то в багатьох випадках в результаті цього виникла б неможливість користування театром, кіно, музеєм і т.д. У театрі та кіно етикет вимагає сидіти спокійно, не хилячи то вліво, то вправо, особливо якщо у вас пишна шевелюра або (у кіно) високий головн

Зміст етикет мовленнєвий український правопис

Вступ

1. З історії мовленнєвого етикету

2. Звертання «по батькові» на Україні

3. Сучасний мовленнєвий етикет

4. Культура звертання серед української діаспори

5. Основні правописні правила вживання імен та по батькові

6. Творення та правопис імен по батькові

7. Особливості ділового спілкування з іноземними партнерами

8. Поведінка в громадських місця

Висновок

Література