Вживання фразеологізмів у мові періодичних видань - Курсовая работа

Київський національний університет імені Тараса Шевченка Інститут філології Кафедра сучасної української мови Курсова робота Вживання фразеологізмів у мові періодичних видань Мушинської Марини Науковий керівник: Сидоренко О. М. Київ-2010 ЗМІСТ Вступ Розділ 1. Теоретичні засади вивчення фразеологізмів 1.1 Фразеологія як лінгвістична дисципліна та предмет її дослідження 1.2 Фразеологічна одиниця як предмет фразеології. Її основні ознаки 1.3 Класифікація фразеологічних одиниць 1.4 Стилістичні можливості фразеологізмів 1.5 Джерела української фразеології Розділ 2. Фразеологія як наука виникла лише на початку 20 століття, тому на даний момент фразеологія як лінгвістична дисципліна перебуває ще на стадії становлення. На сьогодні нез’ясованими залишаються питання про статус фразеології, хто є основоположником даної дисципліни та велика кількість проблем з теорії даної науки. Розробкою питань теорії фразеології займалися В.В. Виноградов, Є.Д. Поливанов, Л.А. Булаховський, В.Л. Архангельський, В.М. Мокієнко, В.П. Жуков, О.М. Мелерович, В.Г. Гак, Л.Г. Скрипник, М.Ф. Алефіренко, Л.Г. Авксентьєв, М.Т. Демський тощо. Виховання особистості, зокрема й мовне, неможливе без опори на мовні знаки культури рідного народу. Вузько прагматичний, утилітарний підхід до мови як до засобу спілкування, причому не ускладненого здатною до розвитку думкою, заступив останнім часом усі інші функції мови. А людина ж має думати і відчувати рідною мовою. Фразеологія - це засіб мови, а отже, і літератури, і публіцистики. Фразеологізм - не просто стійке сполучення слів, не просто мовний і стилістичний засіб. Фразеологізм - це вислів, у якому завжди є краплинка менталітету нації, її світосприйняття, її культури - її обличчя. Фразеологізмом, або фразеологічною одиницею, називається стійке поєднання слів, граматично організованих за моделлю словосполучення або речення. Фразеологізми характеризуються семантичною злитістю компонентів, цілісністю значення й автоматичним відтворенням у мовленні. Для досягнення цієї мети поставлено такі завдання: всебічно вивчити та проаналізувати наукову літературу з даної теми; розкрити сутність фразеології як науки; охарактеризувати значення фразеологізмів в українській мові; окреслити особливості функціонування ФО; розглянути класифікацію фразеологізмів; класифікувати ФО за семантико-граматичним принципом, а також за кількісними характеристиками; дослідити використання фразеологізмів у заголовках періодичних видань; дослідити правильне/неправильне вживання фразеологізмів у періодичних виданнях. зробити висновки на основі виконаної роботи. Практичне значення виконаного дослідження полягає в можливості впровадження результатів роботи у практику вищої школи, зокрема його матеріали можуть знайти застосування у викладанні курсу сучасної української літературної мови (розділи “Лексика і фразеологія” та “Стилістика”). А ті, що існують, можуть суперечити одне одному. М. Яновський в “Новом словотолкователе” так визначив його: “фразеологія - образ мовлення і вживання його за прийнятими правилами якоїсь мови [Див.: - Яновський М. Новый словотолкователь.-. Проте відсутність окремої науки про стійкі сполучення, а отже, і більш або менш точного визначення терміна, призвело до невиправданого розширення обсягу поняття фразеологія, до механічного змішування різних фактів мови [16, с. Вперше вчення про стійкі сполучення слів було назване фразеологією в праці женевського лінгвіста Шарля Баллі [7, с. Те, що називається фразеологією, стосується окремих мов і становить собою частину лексики певних мов та має за свій предмет вивчення суцільні вирази, звичайно більше або менше забарвлених емоційно і придатних для ролі засобів афористичної передачі думки [9, с. Ідею про необхідність створення фразеології як самостійного розділу лінгвістики ще у 20-х роках 20 ст. обґрунтував російський мовознавець Є.Д. Поливанов, який вважав, що цей розділ займе відособлену і стійку позицію у лінгвістичній літературі майбутнього, коли в послідовній постановці різноманітних проблем наша наука буде позбавлена випадкових прогалин [34, с. Наприклад, прислівник тривожно лише констатує стан людини, тим часом фразеологізм коти шкребуть на серці має ще й виразне конотативне забарвлення, викликає певні емоції: Ніби все правда і правильно, а десь на серці коти шкребуть (В. Собко). З великої хмари малий дощ буває, крилаті вислови: Борітеся - поборете (Т. Шевченко). Білими нитками шито (М. Це передусім стосується тих фразеологізмів в складі яких є підмет і присудок: Люблю я таких людей, завзятих і проклятих, щоб душа в них була не з лопуцька, щоб оглядали життя з високої конструкції (Ю. Яновський). (А. Малишко) Ремінісценція - Відгук у творі якихось мотивів, образів, деталей з відомого твору іншого автора [40, с.