Взаємозв’язок між станом периферійного та центральних відділів слухового аналізатора і даними електроенцефалографії при дії екзогенних факторів - Автореферат
Клініко-електрофізіологічні показники слухового аналізатора та біоелектричної активності головного мозку при екзогенних чинниках. Морфологічні та біохімічні зміни в тканинах мозку при дії шуму чи радіації. Нейрофізіологічні механізми органу слуху.
При низкой оригинальности работы "Взаємозв’язок між станом периферійного та центральних відділів слухового аналізатора і даними електроенцефалографії при дії екзогенних факторів", Вы можете повысить уникальность этой работы до 80-100%
В той же час знання стану слухового аналізатора у хворих з СНП при дії екзогенних факторів (шум, радіація) у взаємозвязку з даними ЕЕГ та психофізіологічних досліджень може сприяти суттєвому розширенню теоретичних і практичних знань в плані підвищення якості діагностики і профілактики слухових порушень різного походження. Великого значення в цьому відношенні набувають морфологічні та біохімічні дослідження у експериментальних тварин при дії шуму або радіації чи поєднаному впливі цих чинників. Оцінити функціональний стан біоелектричної активності головного мозку за даними електроенцефалографії у ліквідаторів наслідків аварії на ЧАЕС, які проживали на забруднених територіях, жителів забруднених територій, робітників шумових професій, а також хворих з судинними порушеннями і зробити порівняльний аналіз отриманих результатів; Предмет дослідження: клінічні, електроакустичні та електрофізіологічні показники в різних відділах слухового аналізатора, біоелектрична активність головного мозку у осіб, які підлягали дії екзогенних факторів (шум, радіація). Вперше визначені відмінності та подібність в даних КСВП та ДСВП у взаємозвязку з показниками ЕЕГ та результатами психофізіологічного дослідження у людей при дії шуму та радіації, а також у експериментальних тварин патоморфологічними та біохімічними методами, які сприяють покращанню якості діагностики та профілактики СНП шумового і радіаційного ґенезу, а також розробці нових підходів в лікуванні.Таке детальне обстеження проведено у 20 здорових осіб віком від 21 до 35 років (контрольна група), які не працювали в шумі і не мали контакту з іонізуючою радіацією, у 130 робітників шумових професій з нормальним і порушеним слухом, у 184 осіб, які мали контакт з іонізуючою радіацією (ліквідатори наслідків аварії на ЧАЕС - в подальшому ліквідатори і жителі забруднених територій). В залежності від ступеня професійних порушень слуху робітники шумових професій були розподілені на наступні групи: 1-у складали робітники, у яких сприймання тональних звукових стимулів в звичайному діапазоні частот 0,125-8,0 КГЦ і показники мовної аудіометрії, а також пороги диференціації за методикою Люшера не відрізнялись від таких в контрольній групі з нормальним слухом (20 осіб). До 2-ї групи увійшли робітники з початковими порушеннями слуху шумового ґенезу, у яких за даними аудіометрії в мовному діапазоні частот сприймання тонів було нормальним, але в дискантовій зоні на тони частотою 3,0-8,0 КГЦ спостерігалося зниження слуху до 30,0 ± 0,2 ДБ. Перш за все нами було проведено порівняльний аналіз показників тональної аудіометрії 90 хворих з початковою СНП шумового, радіаційного та судинного ґенезу (відповідно, 1-а, 2-а і 3-я групи), у яких слух на тони в конвенціональному діапазоні частот (0,5-8 КГЦ) знаходився в межах норми, а в розширеному (10-16 КГЦ) був порушеним. Зазначимо, що за станом слухової функції всі досліджувані (100 осіб) були розподілені на 4 групи по 30 чоловік: 1 і 2 групи відповідно робітники та ліквідатори з нормальним слухом (по 20 в групі), а 3 і 4 - робітники і ліквідатори з початковою СНП (по 30 в групі).Визначено особливості перебігу сенсоневральної приглухуватості при дії шуму та радіації в залежності від стану центральних (стовбуромозкових та коркових) відділів слухового аналізатора, процентного вмісту основних ритмів і амплітуди альфа-ритму ЕЕГ та індивідуально-типологічних властивостей, що сприяє покращенню діагностики слухових порушень, які виникають при дії зазначених чинників, а також профілактики розвитку сенсоневральної приглухуватості. Сравнительная характеристика слуховой функции у рабочих “шумовых” профессий и ликвидаторов аварии на Чернобыльской АЭС с нормальным слухом и начальными его нарушениями // Материалы XV Всероссийского съезда оториноларингологов 25-29 сентября 1995р. Влияние малых доз ионизирующего излучения на слуховую функцию и биоэлектрическую активность коры головного мозга у жителей “загрязненных” в результате аварии на ЧАЭС территорий // Журн. ушных, носовых и горловых болезней. Порівняльна характеристика показників високочастотної аудіометрії при сенсоневральній приглухуватості радіаційного, шумового та судинного ґенезу // Журн. вушних, носових і горлових хвороб. Показатели слуховых вызванных потенциалов у лиц, страдающих сенсоневральной тугоухостью радиационного, шумового и сосудистого ґенеза, с заинтересованностью корковых и диэнцефально-стволовых отделов головного мозга // Новости логопатологии.
План
2. ОСНОВНИЙ ЗМІСТ РОБОТИ
Вывод
Визначено особливості перебігу сенсоневральної приглухуватості при дії шуму та радіації в залежності від стану центральних (стовбуромозкових та коркових) відділів слухового аналізатора, процентного вмісту основних ритмів і амплітуди альфа-ритму ЕЕГ та індивідуально-типологічних властивостей, що сприяє покращенню діагностики слухових порушень, які виникають при дії зазначених чинників, а також профілактики розвитку сенсоневральної приглухуватості.
ПЕРЕЛІК РОБІТ, ОПУБЛІКОВАНИХ ЗА ТЕМОЮ ДИСЕРТАЦІЇ
1. Сравнительная характеристика слуховой функции у рабочих “шумовых” профессий и ликвидаторов аварии на Чернобыльской АЭС с нормальным слухом и начальными его нарушениями // Материалы XV Всероссийского съезда оториноларингологов 25-29 сентября 1995р. - Т. II - СПБ. - С. 381-385.
2. Влияние малых доз ионизирующего излучения на слуховую функцию и биоэлектрическую активность коры головного мозга у жителей “загрязненных” в результате аварии на ЧАЭС территорий // Журн. ушных, носовых и горловых болезней. - 1995. - №4/5. - С. 32-35.
3. Порівняльна характеристика показників слухових викликаних потенціалів при починаючійся сенсоневральній приглухуватості радіаційного,шумового та судинного ґенезу. // Журн. вушних, носових і горлових хвороб. - 1997. - №2. - С. 23-27 (в співавт. з К.В. Овсяник, Т.А. Шидловською).
4. Порівняльна характеристика показників високочастотної аудіометрії при сенсоневральній приглухуватості радіаційного, шумового та судинного ґенезу // Журн. вушних, носових і горлових хвороб. - 1997. - №3. - С. 12-17 (в співавт. з К.В. Овсяник).
5. Показатели слуховых вызванных потенциалов у лиц, страдающих сенсоневральной тугоухостью радиационного, шумового и сосудистого ґенеза, с заинтересованностью корковых и диэнцефально-стволовых отделов головного мозга // Новости логопатологии. - 1998. - №1. - С. 53-55.
6. Индивидуально-типологический подход для сохранения здоровья рабочих шумовых профессий. // Новости оториноларингологии и логопатологии. - 1998. - №3. - С. 97-107 (в соавт. с К.И. Кузьминой).
7. Использование метода цветовых выборов для оценки личностных свойств и функционального состояния рабочих шумовых профессий с учетом состояния слуховой функции // Новости оториноларингологии и логопатологии. - 1998. - №3. - С. 104-107 (в соавт. с Т.В. Шидловской, К.И. Кузьминой).
8. Амплитуда акустического рефлекса стременной мышцы при начинающейся сенсоневральной тугоухости радиационного ґенеза с учетом картины ЭЭГ // Журн. вушних, носових і горлових хвороб. - 1998. - №6. - С. 36-40 (в соавт. с А.Н. Голодом).
9. Взаємозвязок між станом центральних відділів слухового аналізатора та біоелектричною активністю головного мозку у жителів “забруднених” внаслідок катастрофи на Чорнобильській АЕС територій // Український науково-медичний молодіжний журнал. - 1999. - №1-2. - С. 40-42. (в співавт. з Т.А. Шидловською., О.І. Котовим).
10. Амплитуда акустического рефлекса внутриушных мышц при начальной сенсоневральной тугоухости с учетом состояния центральной нервной системы // Новости оториноларингологии и логопатологии. - 1999. - №2. - С. 31-34. мозок нейрофізіологічний слух
11. Комплексный подход к диагностике, лечению и профилактике нарушений слуха шумовой этиологии // Новости оториноларингологии и логопатологии. - 1999. - №2. - С. 35-38.
12. Общие закономерности и различия в картине ЭЭГ при воздействии производственного шума и ионизирующего излучения у лиц с нормальным слухом и начальными его нарушениями // Довкілля та здоровя. - 1999. - №2. - С. 48-51 (в соавт. с Д.И. Заболотным, Т.В. Шидловской).
Размещено на .ru
Вы можете ЗАГРУЗИТЬ и ПОВЫСИТЬ уникальность своей работы