Взаємозв’язок між активністю оксидантного стресу, атерогенністю плазми та функціональним станом судинної стінки при системному запальному синдромі - Автореферат
Зв’язок між антиатерогенною дією фібратів та їх здатністю пригнічувати активність системного запалення. Зміни реактивності ендотелійзалежного розслаблення ізольованих сегментів грудного відділу аорти при різних формах вираженості оксидантного стресу.
При низкой оригинальности работы "Взаємозв’язок між активністю оксидантного стресу, атерогенністю плазми та функціональним станом судинної стінки при системному запальному синдромі", Вы можете повысить уникальность этой работы до 80-100%
До числа найважливіших факторів, що зумовлюють розвиток атеросклерозу, належать порушення як обміну ліпопротеїнів (ЛП) крові з розвитком гіперхолестеринемії (ГХЕ), так і структурних та функціональних властивостей судинної стінки. Крім того, системне запалення може безпосередньо впливати на судинну стінку, перш за все, на ендотелій, змінюючи його функціональні властивості, здатність приймати участь в регуляції судинного тонусу, впливати на активність клітин крові, на її реологічні характеристики та потенціал згортання [Д.Н. Метою роботи було вивчення в умовах експерименту характеру впливу системного запалення на залежність між активністю оксидантного стресу, атерогенним потенціалом крові та функціональним станом судинної стінки, перш за все - здатністю ендотелію продукувати фактор розслаблення та модулювати судинний тонус, а також встановлення можливості попередження розвитку порушень ліпідного обміну та функціональних властивостей стінки судин в цих умовах шляхом фармакологічних протизапальних впливів. Відповідно до мети перед нами були поставлені наступні завдання: В умовах хронічного експерименту на кролях визначити звязок між системним запаленням та активністю системного оксидантного стресу, концентрацією в плазмі ХС та тригліцеридів (ТГ), атерогенним потенціалом плазми крові, тобто вмістом в ній модифікованих ЛП низької щільності (ЛПНЩ) та дуже низької щільності (ЛПДНЩ). Вміст МДА в моноцитах через 6 тижнів після першого введення ПГ перевищив вихідне значення в 9 разів і становив 8,60 0,62 мкмоль/мг клітинного білка (р<0,001), вміст ХС в моноцитах дорівнював 213,80 11,30 мкг/мг білка та більш як в 3,5 рази був збільшений порівняно з вихідним значенням (р<0,001).У дисертації вирішено важливе наукове та практичне завдання - зясована роль системного запалення та оксидантного стресу як факторів проатерогенних порушень обміну ліпопротеїнів крові та змін функціональних властивостей судинної стінки, які зумовлюють їх схильність до розвитку атеросклеротичного пошкодження, та зроблені такі висновки: Встановлено, що системне запалення є самостійним етіологічним фактором проатерогенних змін обміну ліпідів, ліпопротеїнів, розвитку гіперхолестеринемії та гіпертригліцеридемії. Системне запалення з розвитком оксидантного стресу та підвищенням рівня атерогенних ліпопротеїнів в плазмі крові є самостійним фактором порушення функціональних властивостей судинних гладенькомязових клітин та ендотеліоцитів, внаслідок чого змінюється реактивність судинної стінки по відношенню як до констрикторних, так і дилататорних впливів.
У дисертації вирішено важливе наукове та практичне завдання - зясована роль системного запалення та оксидантного стресу як факторів проатерогенних порушень обміну ліпопротеїнів крові та змін функціональних властивостей судинної стінки, які зумовлюють їх схильність до розвитку атеросклеротичного пошкодження, та зроблені такі висновки: Встановлено, що системне запалення є самостійним етіологічним фактором проатерогенних змін обміну ліпідів, ліпопротеїнів, розвитку гіперхолестеринемії та гіпертригліцеридемії.
Головними механізмами проатерогенної дії системного запалення є активація запальних клітин: моноцитів та нейтрофілів, розвиток оксидантного стресу, активація перекисного окиснення ліпідів та ліпопротеїнів крові і, в результаті - збільшення концентрації в ній модифікованих ліпопротеїнів низької щільності в кінці 6-го тижня у 12 разів, ліпопротеїнів дуже низької щільності - в 44 рази.
Між збільшенням концентрації в крові холестерину і тригліцеридів та появою модифікованих форм ліпопротеїнів не відмічено чіткої залежності, що свідчить про відносну незалежність атерогенної модифікації ліпопротеїнів від рівня гіперхолестеринемії та гіпертригліцеридемії.
Системне запалення з розвитком оксидантного стресу та підвищенням рівня атерогенних ліпопротеїнів в плазмі крові є самостійним фактором порушення функціональних властивостей судинних гладенькомязових клітин та ендотеліоцитів, внаслідок чого змінюється реактивність судинної стінки по відношенню як до констрикторних, так і дилататорних впливів.
Застосування фенофібрату за умов системного запалення зумовило істотний антиатерогенний ефект за рахунок попередження активації запальних клітин, зменшення вираженності оксидантного стресу та атерогенної модифікації ліпопротеїнів крові.
Пригнічення системного запального процесу при застосуванні фенофібрату сприяло попередженню порушень функціональних властивостей судинної стінки, здатності ендотелію виявляти модулюючий вплив на її тонус, що підтверджує роль системного запалення як фактору порушення функціональних властивостей судинної стінки.
Протизапальний та антиатерогенний ефекти фенофібрату в значній мірі мають незалежний характер, що зумовлює його значну інтегральну антиатеросклеротичну дію.
Список литературы
1. Талаева Т.В., Третяк И.В., Радаловская Н.В., Братусь В.В. Патогенез гиперхолестеринемии у кроликов при длительном пребывании на атерогенной диете//Укр. кардиол. журн. - 1999. - № 1. - С. 52-56.
2, Братусь В.В., Талаєва Т.В., Радаловська Н.В., Третяк І.В. Роль системного запального процесу в атерогенній модифікації ліпопротеїнів і розвитку гіперхолестеринемії // Фізіол.журн. - 1999. - Т.45, № 1-2.- С. 40-49.
3. Талаева Т.В., Третяк И.В., Радаловская Н.В., Братусь В.В. Спонтанная и алиментарная гиперхолестеринемия: особенности патогенеза // Журн. АМН України. - 1999. - Т.5, № 4. - С. 643 - 653.
4. Талаева Т.В., Рубан Н.В., Церковняк В.И., Третяк И.В., Сергиенко О.В., Братусь В.В. Влияние острого воспаления на функциональные свойства сосудистой стенки // Укр. ревматол. журн. - 2000. - № 2 (2). - С. 61-65.
5. Братусь В.В., Талаєва Т.В., Третяк І.В., Рубан Н.В. Вплив хронічного навантаження глюкозою на залежність між станом вуглеводного гомеостазу та факторами атерогенезу // Ендокринологія. - 2002. - Т.7, № 2. - С.187-195.
6. Рубан Н.В. Системний запальний процес як етіологічний фактор підвищення атерогенного потенціалу плазми // Фізіол.журн. - 2004. - Т.50, №2. - С. 64-73.
7. Братусь В.В., Талаева Т.В., Третяк И.В., Радаловская Н.В. Особенности патогенеза гиперхолестеринемии при спонтанном и экспериментальном атеросклерозе // Матеріали пленуму “Атеросклероз та ішемічна хвороба серця: сучасні аспекти профілактики, діагностики та лікування”.- Укр. кардиол. журн. - 1998. - №10, додаток. - С.30.
8. Радаловская Н.В., Исаечкина И.М., Талаева Т.В. Влияние острого воспалительного процесса на реактивность сосудистой стенки // Матеріали VI конгресу кардіологів України. - Київ (Україна), 2000. - С.145.
Размещено на .ru
Вы можете ЗАГРУЗИТЬ и ПОВЫСИТЬ уникальность своей работы
