Розгляд системи міждисциплінарних зв"язків семіотики права як галузі знань із комплексом філософських, юридичних дисциплін. Зв"язки семіотики права з космологією в контексті вирішення онтологічних і гносеологічних питань упродовж історії розвитку людства.
При низкой оригинальности работы "Взаємозв’язки семіотики права та космології: онтологічний статус права", Вы можете повысить уникальность этой работы до 80-100%
Розглянуто систему міждисциплінарних звязків семіотики права як галузі знань із комплексом філософських, юридичних та інших соціогуманітарних дисциплін. Визначено звязки семіотики права з космологією в контексті варіантів вирішення основних онтологічних і гносеологічних питань упродовж історії розвитку людства. Схарактеризовано значення семіотичного підходу для розгляду онтологічного статусу права як ключової проблеми філософії права та юриспруденції на сучасному етапі їхнього розвитку. In particular, the thesis deals as with the different relations of Semiotics of Law with such disciplines as Philosophy (ontology, epistemology, epistemology, axiology and anthropology), Philosophy of law, General and Legal Praxeology, Theory of law, Sociology of law, Comparative law, History of Law, History of Political and Legal Doctrines, Roman Law, International Law, Constitutional Law, Civil Law, Criminal Law, Administrative Law, Family Law, Commercial Law, Agricultural Law, Environmental Law, Arbitration Law, Finance Law and the branches of legal process - Civil, Criminal, Administrative, Economic etcetera, and also with Criminology, Criminalistics (the fields of Criminalistics technic - Fingerprinting, Tracology, Ballistics, Chromatography, Criminalistics Photography, Graphology, Authorology, Odorology, Habitoskopie etcetera), Legal Psychology, Forensic Medicine, Forensic Entomology, Forensic Psychiatry and all kinds of expertise.Міждисциплінарним звязкам семіотики права присвячено окрему авторську публікацію, у якій проаналізовано систему звязків семіотики права з різними філософськими та юридичними дисциплінами (філософською і правовою онтологією, гносеологією, аксіологією, антропологією, загальною та правовою праксеологією, логікою, етикою, естетикою, соціальною філософією, філософією політики, філософією мови, філософією культури, історією держави та права, загальною теорією права, правовою соціологією, усіма галузями матеріального та процесуального права, кримінологією, криміналістикою (зокрема галузями криміналістичної техніки - дактилоскопією, трасологією, балістикою, хроматографією, криміналістичною фотографією, графологією, авторознавством, одорологією, габітоскопією), юридичною психологією, судовою медициною, судовою ентомологією, судовою психіатрією та іншими), що відображають її співвідношення із цими науками й надають можливість чітко визначити місце семіотики права в системі соціогуманітарного знання. Бандура доводить, що, з одного боку, право є втіленням прагнення людей до визначення свого місця у світі, а з іншого - знаки визначають розвиток людини, що уможливлюється завдяки звязку системи знаків із цінностями. Однак звязки між семіотикою права та космологією раніше не були самостійним предметом досліджень науковців, попри їх важливе значення для чіткого окреслення конститутивних засад і дисциплінарного статусу семіотики права, а також для зясування загальніших питань, зокрема визначення онтологічного статусу права як феномену. На його думку, нині найадекватнішою є натурфілософська методологія, яка повязує соціум із природою, а людські закони - із законами природи (Космосу), оскільки саме натурфілософський підхід забезпечує цілісне бачення й розуміння таких феноменів, як право та держава в нерозривному звязку з буттям, часом, енергією і матерією [6; 7]. Імовірно, саме такі прагнення спонукали Фалеса до думок про воду як стихійну основу буття; Геракліта - до визнання вогню його першопричиною, констатації мінливості всього сущого та відкриття логосу як універсального закону світобудови; Ксенофана, Парменіда та Зенона - до розгляду буття як єдиної, вічної, незмінної, неподільної та досконалої сутності; Емпедокла - до блискучих здогадок про поєднання всіх першоелементів Космосу за законами любові та породженої хаосом ненависті; Анаксагора - до відкриття вічних гомеомерій, які рухаються завдяки зовнішній силі вселенського розуму; Левкіпа та Демокріта - до заперечення випадковості й твердження, що найдрібніші частинки Всесвіту (атоми) постійно рухаються в порожнечі в різних напрямках і з різними швидкостями, вони є неподільними елементами, комбінації яких утворюють усе розмаїття речей світу; Платона (який не поділяв погляди Демокріта) - до вчення про ієрархію вічних і незмінних ідей як прообразів усіх речей світу; Аристотеля - до теорії поєднання матерії (пяти першоелементів) та ідеї (форми) в кожній речі, що має матеріальну (те, із чого), формальну (те, що), продуктивну (те, звідки) та цільову (те, заради чого) причини переходу з потенційного в актуальне буття, а також наступних поколінь мислителів, які тлумачили субстанційні засади буття в різний спосіб (Епікур, Дж.
2. Мечковская Н.Б. Семиотика. Язык. Природа. Культура: курс лекций / Н.Б. Мечковская. - М.: Академия, 2008. - 426 с.
3. Саркисов А.К. Семиотика права: историко-правовое исследование правовых знаковых конструкций: дис. канд. юрид. наук: 12.00.01/Саркисов Андрей Константинович. - Коломна, 2000. - 222 с.
4. Титов В.Д. Историческое развитие философско - логических концепций языка права / В.Д. Титов, С.Э. Зархина. - Харків: ФИНН, 2009. - 432 с.
5. Бандура О.О. Філософія права як система (деякі загальні міркування) / О.О. Бандура // Юриспруденція у формуванні правової держави та громадянського суспільства: матеріали Міжнар. юрид. наук. - практ. конф. (Київ, 6 жовт. 2016 р.). - Київ: Артек, 2016. - С.8-13.
6. Костицький М.В. Філософський аналіз європейського права та трьох його світоглядних джерел / М.В. Костицький //
7. Філософські, методологічні та психологічні проблеми права. - 2009. - Вип.1. - С.22-34.
8. Костицький М.В. Ренесанс натурфілософії, або Всезагальні (космічні) закони як джерела права: доповідь // Академічні читання / відп. ред. Н.В. Кушакова-Костицька. - Київ: Київ. регіон. центр НАПРН України, 2010. - Вип.15. - 22 с.
