Взаємозв"язок показників обміну речовин у крові гірсько-карпатських овець (закарпатський тип) з ростом, структурою, хімічним складом і фізичними параметрами вовни - Автореферат

Адже відомо, що вовнова продуктивність овець хоча і є генетично детермінованою (Абилова Г.М., 1990; Всеволодов Э.Б. и др., 1977; Сарсенбаев Н.А. и др., 1985), все ж інтенсивність росту вовни, її якісні параметри значною мірою обумовлюються паратиповими чинниками (Дьяченко Л.С., 1989; Манина Г.В., 1989; Стороженко В.В. и др., 1985; Терек В.І. та ін., 1992; Ценков И. и др., 1991; Atkins K.D., 1990; Ripley L. et. al., 1987). З гормонів, що проявляють особливо помітний вплив на морфогенез і ріст волоса, є гормони щитовидної залози - тироксин і трийодтиронін, які стимулюють проліферативні процеси у волосяних фолікулах, посилюють мітотичну активність кератиноцитів луковичного матриксу і тим самим прискорюють формування та ріст вовни (Башкеев Е.И. и др., 1971; Макар І.А. та ін., 1995; Стапай П.В. та ін., 2000; Chapman R.E. et. al., 1974). Робота є фрагментом наукової теми UA N0196И010473, шифр 02.05 “Вивчити взаємозвязок гормонально-метаболічного профілю крові різних генотипів з ростом вовни, процесами селектогенезу та аліментарним фоном”, яка виконувалася у лабораторії фізіолого-біохімічних основ вовноутворення Інституту біології тварин УААН. Мета роботи - встановити взаємозвязок метаболічного і гормонального профілю крові овець української гірськокарпатської породи з ростом вовни, її структурою та фізико-хімічними параметрами з одночасним зясуванням впливу на них таких факторів як сезон, вік, фізіологічний стан організму, умови утримання. Обєктом дослідження був звязок між гормонально-метаболічним профілем крові овець української гірськокарпатської породи закарпатського внутрішньопородного типу з ростом вовни, її структурною організацією та фізико-хімічними параметрами.Усі тварини були клінічно здорові і перебували за однакових умов годівлі та утримання (літом - пасовищно-стійлове, зимою - стійлове), загальноприйнятих для даного господарства. Обєктом біохімічних досліджень були кров і вовна, зразки яких відбиралися у тварин з таким розрахунком, щоб вони максимально співпадали з фізіологічним станом організму, зокрема становленням статевої зрілості тварин, початком і закінченням їх вагітності, настанням і “розпалом” лактації. Встановлено, що у зимово-стійловий період утримання овець концентрація загального тироксину у крові становила в середньому 65,6 нмоль/л, а вже через два місяці, але у весняний період - знизилася на 12,6%.У міру наближення осіннього періоду вміст цього гормону проявляв тенденцію до зниження. З “розпалом“ лактації у маток концентрація Т4 у крові поступово зростала і навіть перевищила встановлений для ялових овець рівень. Отже, фізіологічне навантаження на організм, повязане з вагітністю і лактацією самок, супроводжується певним зрушенням тиреоїдного фону, що загалом є відомим фактом (Теппермен Дж., 1989). тиреоїдний вівця кров метаболічнийВперше одержано дані про взаємозвязок біохімічного профілю крові овець української гірськокарпатської породи з річною динамікою росту вовни. Досліджено динаміку тиреоїдних гормонів у плазмі крові цих тварин та встановлено зміни, що наступають під впливом таких факторів як сезонність, вік овець, їх фізіологічний стан, умови утримання. Зясовано динаміку вмісту тиреоїдних гормонів у плазмі крові овець і при цьому встановлено: а) найвищий рівень тироксину і трийодтироніну у крові є весною при переході тварин на пасовищне утримання; Встановлено, що у різні періоди року, які за часом співпадають з певним фізіологічним навантаженням на організм тварин (вагітність і лактація), рівень і спрямованість білкового обміну в організмі є неоднаковими: а) при переході тварин на зимово-стійлове утримання наступає зниження у крові рівня альбумінів, альфа-глобулінів, залишкового азоту (р<0,05-0,001) при одночасному збільшенні вмісту бета-і гамма-глобулінів, загального білка (р<0,05), зростанні у 2-2,4 рази активності ферментів переамінування амінокислот; б) вагітність і лактація маток, супроводжуються зниженням рівня загального білка у крові кітних овець у 1,4 і лактуючих - 1,18 рази з одночасним зростанням концентрації альбуміну на 4% рази, залишкового азоту на 9,4% - у кітних самок.

Основний зміст роботи

1. Вперше одержано дані про взаємозвязок біохімічного профілю крові овець української гірськокарпатської породи з річною динамікою росту вовни. Досліджено динаміку тиреоїдних гормонів у плазмі крові цих тварин та встановлено зміни, що наступають під впливом таких факторів як сезонність, вік овець, їх фізіологічний стан, умови утримання. Одержаний матеріал може бути використаний у практиці розведення овець, а також при розробці заходів по виробництву високоякісної вовни.

2. Зясовано динаміку вмісту тиреоїдних гормонів у плазмі крові овець і при цьому встановлено: а) найвищий рівень тироксину і трийодтироніну у крові є весною при переході тварин на пасовищне утримання;

б) вагітність і лактація маток супроводжуються зниженням вмісту тироксину на 34,76% у кітних овець і на 30,34% - у лактуючих. Вміст трийодтироніну у 2,16 рази менший у лактуючих самок (р<0,05).

3. Встановлено звязок між вмістом гормонів щитовидної залози та інтенсивністю відростання вовни. У різні пори року цей звязок проявляється по-різному. Восени він має помірно позитивну, а у зимово-стійловий період - високу кореляцію (r = 0,980 для тироксину і r = 0,551- для трийодтироніну).

4. Встановлено, що у різні періоди року, які за часом співпадають з певним фізіологічним навантаженням на організм тварин (вагітність і лактація), рівень і спрямованість білкового обміну в організмі є неоднаковими: а) при переході тварин на зимово-стійлове утримання наступає зниження у крові рівня альбумінів, альфа-глобулінів, залишкового азоту (р<0,05-0,001) при одночасному збільшенні вмісту бета- і гамма-глобулінів, загального білка (р<0,05), зростанні у 2-2,4 рази активності ферментів переамінування амінокислот;

б) вагітність і лактація маток, супроводжуються зниженням рівня загального білка у крові кітних овець у 1,4 і лактуючих - 1,18 рази з одночасним зростанням концентрації альбуміну на 4% рази, залишкового азоту на 9,4% - у кітних самок. У лактуючих тварин має місце зменшення вмісту залишкового азоту в 1,12 рази (р<0,05).

5. Величина корелятивного звязку між відростанням волокон і показниками білкового обміну в крові змінюється як за величиною, так і за знаком. Найбільш тісний характер цього звязку проявляється у зимовий період для загального білка (r = -0,983), залишкового азоту (r = -0,982), АЛТ (r = 0,675), альбуміну (r = -0,642), глобулінів (r = -0,642).

6. У крові вагітних та лактуючих маток у порівнянні з яловими тваринами має місце різке зниження концентрації глюкози і пентоз при одночасному зростанні активності ЛДГ та альдолази (р<0,01-0,001).

7. Існує звязок ліпідів крові з ростом вовни. Загальні ліпіди і фосфоліпіди при цьому проявляють відємну кореляцію, а холестерол, особливо у зимово-стійловий період утримання тварин, навпаки, позитивну. Ліпідам крові властива порівняно висока динамічність, яка зумовлена комплексною дією таких факторів, як індивідуальні особливості, сезон, фізіологічний стан організму, годівля і утримання овець. Кількісні зміни загальних ліпідів найчастіше відбуваються за рахунок фракції фосфоліпідів.

8. Вовні овець української гірськокарпатської породи притаманна яскраво виражена ритмічність росту. Максимальний приріст її припадає на літній період, мінімальний - на зимово-стійловий. Зміни швидкості відростання вовняних волокон супроводжуються змінами її структури (співвідношенням кератоз), хімічного складу та фізичних показників, що виражається: а) зменшенням білка макро- і мікрофібрил (р<0,05) і зростанням частки цементуючої речовини у пік вовноутворення, підвищенням вмісту альфа-кератози і зниженням гамма-кератози у період сповільнення цих процесів. Нерозчинна частка волокна - бета-кератоза при цьому не зазнає суттєвих змін;

б) зниженням рівня тирозину на 22% (р<0,05) і підвищенням триптофану на 14,16% (р<0,05) у період максимального росту вовни; зростанням вмісту гексозамінів та тирозину і відповідно зменшенням рівня триптофану у період її сповільненого росту;

в) збільшенням довжини пуху та ості відповідно на 1,14% і 6,63% і зменшенням їх міцності на 11,43% і 6,47% при максимальній швидкості відростання волокон.

9. Різке сповільнення росту вовни, відоме як депресія вовноутворення, завжди збігається із заключним періодом вагітності і початком лактації маток і супроводжується збільшенням у волокнах кітних овець бета-кератози (р<0,01), а лактуючих - зростанням гамма-кератози і зниженням альфа-фракції (р<0,05).

10. В умовах Західного регіону з метою стимуляції росту вовни овець, особливо у маток в період вагітності і лактації, доцільно вводити у їх раціон йод, як субстрат, що оптимізує синтез гормонів щитовидної залози.

1. Гавриляк В.В. Взаємозвязок біохімічного профілю крові з ростом вовни // Науково-технічний бюлл. ІБТ УААН. - Львів, 2000. - Вип. 2.- С. 33-38.

2. Гавриляк В.В., Макар І.А., Стапай П.В., Сачко Р.Г., Параняк Н.М., Новосад М.П., Тис К.О. Особливості білкового обміну у крові овець української гірськокарпатської породи // Науково-техн. бюлл. ІЗІБТ УААН. - Львів, 1999. - 1(2). - С. 97-101.(Дисертантові належить проведення експериментальних досліджень, статистична обробка і описання отриманих результатів)

3. Стапай П.В., Макар І.А., Сачко Р.Г., Гавриляк В.В. Звязок гормонів щитовидної залози в крові гірськокарпатських овець з ростом вовни // Науково-техн. бюлл. ІЗІБТ УААН. - Львів, 1999. - 1(3). - С. 62-66. (Дисертантові належить проведення експериментальних досліджень, статистична обробка і описання отриманих результатів).

4. Стапай П.В., Параняк Н.М., Макар І.А., Гавриляк В.В., Петришин М.А. Особливості ліпідного обміну у крові тонкорунних і грубововнових овець за різних умов // Науковий вісник ЛДАВМ ім.С.З. Гжицького. - Львів, 2000. - 2(2), N2. - С. 237-240. ( Дисертант провела частину експериментальних досліджень та обробку отриманих результатів).

5. Стапай П.В., Макар І.А., Сачко Р.Г., Параняк Н.М., Гавриляк В.В., Седіло Г.М. Звязок гормонів щитовидної залози в крові овець з ростом вовни // Біологія тварин. - Львів, 2000. - Т.1, N1. - С.75-80. (Дисертант провела частину експериментальних досліджень та обробку отриманих результатів).

6. Петришин М.А., Макар І.А., Стапай П.В., Коваль Р.М., Яцкевич Ю.Р., Параняк Н.М., Гавриляк В.В., Тис К.О. Продуктивні та біологічні особливості вівцематок української гірськокарпатської породи з різним характером вовнового покриву // Науково-техн. бюлл. ІЗІБТ УААН. - Львів, 1999. - 1 (3). - С. 43-46. (Дисертант провела частину експериментальних досліджень та обробку отриманих результатів).

7. Gavrilyak V.V., Makar I.A., Stapay P.V. Connection of thyroid profile in the blood of sheep with wool growth // III Symposium Ukraine-ЧOESTERREICH. Landwirtschaft: Wissenschaft und Praxis. Tschernivci, 14-16 September, 2000.

Размещено на .ru