Взаємозв"язок між ефективністю мнемічних процесів та індивідуально-психологічними особливостями оператора - Автореферат

Процеси структурування та семантичної переробки інформації в памяті, і в оперативній памяті зокрема, вивчались як у вітчизняній, так і в зарубіжній психології. З позицій цього підходу вивчались: залежності показників памяті від місця стимульного матеріалу в структурі діяльності (Г.К. Проблема інтерпретації психологічної природи інформаційних процесів у памяті з позицій теорії діяльності (структурно-функціональний підхід) висвітлювалась у працях Є.М. Ломов) реалізував гуманістичний принцип гомоцентризму, згідно з яким людина розглядається не як додаток до технічної системи, а як центральна ланка керування - субєкт цілеспрямованої діяльності, для якого память є одним із знарядь праці. При аналізі особливостей взаємозвязку памяті з іншими психічними явищами недостатня увага приділялась її взаємозвязку з індивідуально-психологічними особливостями людини, зокрема, з емоційним станом, темпераментом, агресивністю, тривожністю та рівнем субєктивного контролю досліджуваної людини.Проведено аналіз літературних даних, що стосуються емоційного стану людини і характеристик його памяті, які дають підстави припустити, що емоційний стан людини впливає на швидкість і ефективність запамятовування інформації і здобування її з памяті. У другому розділі "Операторська діяльність та фактори її ефективності" аналізуються поняття "операторська діяльність", "мнемічна діяльність", "умови операторської діяльності", "оперативна память", їх теоретична розробленість у психології (Б.Ф. Шлях до розвязання проблеми інформаційного перенапруження полягає у розкритті закономірностей звязку ефективності мнемічних процесів та індивідуально-психологічних особливостей оператора, й урахуванні цих закономірностей під час профвідбору та моніторингу функціонального стану людини-оператора. У третьому розділі "Методика дослідження взаємозвязку характеристик мнемічних процесів з індивідуально-психологічними особливостями особистості" проаналізовані психометричні підходи та вимоги до вимірювання психофізіологічних показників, наведено програму дослідження та основні характеристики статистичних засобів, які використовувались у дослідженні. Перший фактор (вага 5.73) включає у себе часові характеристики процесу запамятовування стимульного матеріалу: сумарний час виконання завдання, середній час запамятовування стимульних блоків довжиною 9 та 11 символів, середній час запамятовування одного символу, середній час запамятовування одного символу у стимульних блоках довжиною 9 та 11 символів.Значний науковий і практичний інтерес становлять дослідження, спрямовані на комплексну оцінку впливу цих характеристик на ефективність мнемічних процесів з метою прогнозування надійності здійснення індивідом діяльності у різноманітних виробничих і життєвих ситуаціях. 2 як чоловіки, так і жінки інтернального типу в середньому при запамятовуванні витрачають менше часу і при відтворенні стимульного матеріалу припускають менше помилок, ніж представники екстернального типу; 3 інтроверти (як чоловіки, так і жінки) в середньому продемонстрували гірші від екстравертів результати за критерієм "відношення ймовірності виникнення помилки при відтворенні стимульного матеріалу певної довжини до часу запамятання", що може бути викликано різними стилями саморегуляції поведінки, які залежать від реактивності нервової системи людини; Як чоловіки, так і жінки, що перебували під час тестування в емоційно врівноваженому психічному стані, показали пересічно найгірші результати за критерієм "відношення ймовірності виникнення помилки при відтворенні стимульного матеріалу певної довжини до часу запамятання". Факторна структура мнемічних процесів для чоловіків і для жінок за більшістю індивідуально-психологічних та мнемічних характеристик збігається.

Основний зміст роботи

1. Проблема впливу індивідуально-психологічних характеристик людини на особливості його мнемічних процесів вивчена недостатньо. Значний науковий і практичний інтерес становлять дослідження, спрямовані на комплексну оцінку впливу цих характеристик на ефективність мнемічних процесів з метою прогнозування надійності здійснення індивідом діяльності у різноманітних виробничих і життєвих ситуаціях.

2. Комплекс методик, що був використаний, адекватно моделює мнемічну діяльність індивіда та розширює можливості вивчення проблеми "память і особистість".

3. Особистісні характеристики людини впливають на ефективність мнемічних процесів. Були отримані такі статистично вірогідні відмінності: 1 числовий, беззмістовний, емоційно незабарвлений стимульний матеріал у середньому краще запамятовують чоловіки, ніж жінки, що, певно, повязано із різними підходами до розвязування мнемічної задачі;

2 як чоловіки, так і жінки інтернального типу в середньому при запамятовуванні витрачають менше часу і при відтворенні стимульного матеріалу припускають менше помилок, ніж представники екстернального типу;

3 інтроверти (як чоловіки, так і жінки) в середньому продемонстрували гірші від екстравертів результати за критерієм "відношення ймовірності виникнення помилки при відтворенні стимульного матеріалу певної довжини до часу запамятання", що може бути викликано різними стилями саморегуляції поведінки, які залежать від реактивності нервової системи людини;

4 чоловіки із високим рівнем агресивності, в середньому краще запамятовували й відтворювали стимульний матеріал, ніж піддослідні з низьким рівнем агресивності. Впливу рівня агресивності на ефективність мнемічних процесів жінок не виявлено. Низька агресивність позитивно корелює з рівнем субєктивного контролю, що супроводжується зростанням часу, який витрачається на запамятання стимульного матеріалу;

5 для чоловіків оптимальною для функціонування оперативної памяті зоною тривожності є зона із низьким рівнем вираженості як особистісної так і ситуативної тривожності;

6 для жінок оптимальною для функціонування оперативної памяті зоною є зона високої особистісної тривожності.

4. Як чоловіки, так і жінки, що перебували під час тестування в емоційно врівноваженому психічному стані, показали пересічно найгірші результати за критерієм "відношення ймовірності виникнення помилки при відтворенні стимульного матеріалу певної довжини до часу запамятання".

5. Факторна структура мнемічних процесів для чоловіків і для жінок за більшістю індивідуально-психологічних та мнемічних характеристик збігається. Різниця спостерігається лише в силі впливу різних показників на факторну модель та, як наслідок, на їхнє місце у цій моделі.

6. Групи людей, що мають схожі індивідуально-особистісні властивості, характеризуються схожими формами організації мнемічних процесів.

7. Опрацьована, у результаті дослідження, програма дозволяє проводити моніторинг характеристик мнемічних процесів та може бути використана у цілях професійного відбору та професійного контролю. В ситуаціях, коли від швидкості й точності мнемічних процесів залежить життя людей або збереження матеріальних цінностей, щоденний моніторинг у сукупності із напрацьованою базою даних дозволить точніше визначати психологічну готовність людини до виконання професійно значущих та доцільних дій.

Основні положення дисертаційного дослідження викладені в наступних публікаціях автора

1. Крупский А.П. Исследование характеристик кратковременной памяти методами факторного анализа // Вісник Дніпропетровського університету. Серія: Педагогіка і психологія. Зб. наук. праць. - Дніпропетровськ: ДДУ, 1998. - Вип. 3. - С. 94-99.

2. Крупский А.П. Применение методов факторного анализа в психологических исследованиях // Вісник Харківського університету. Серія: Психологія. - 1999. - №432. - С. 177-181.

3. Крупский А.П. Экспериментальное исследование связи характеристик оперативной памяти с уровнем субъективного контроля // Вісник Харківського університету. Серія: Психологія. - 1999. - №452. - С. 76-79.

4. Тюрина В.А., Крупский А.П. Исследование особенностей оперативной памяти с помощью компьютеризированной методики // Вісник Харківського університету. Серія: Психологія. - 1999. - №460. - С. 127-129. (Доробок здобувача 70%)

5. Крупский А.П. Факторное моделирование взаимосвязи личностных характеристик // Вісник Дніпропетровського університету. Серія: Педагогіка і психологія. Зб. наук. праць. - Дніпропетровськ: ДДУ, 1999.- Вип. 4.- С. 43-47.

6. Крупский А.П. К вопросу о проблеме "память-личность" // Вісник Харківського університету. Серія: Психологія. - 2000. - №483 - С. 102-104.

7. Крупский А.П. Некоторые особенности зависимости эффективности мнемической деятельности от уровня субъективного // Вісник Харківського університету. Серія: Психологія. - 2000. - №472. - С. 86-88.

8. Крупський О.П. До питання про звязок ефективності мнемічних процесів людини з агресивністю як складовою характеристикою особистості // Вісник Харківського університету. Серія: Психологія. - 2000. - №498. - С. 78-80.

9. Крупський О.П. Вплив емоційного стану та індивідуально-психологічної орієнтації оператора на ефективність його діяльності // Вісник Харківського університету. Серія: Психологія, політологія. "Особистості і трансформаційні процеси у суспільстві. Психолого-педагогічні проблеми сучасної освіти. Матеріали ІІІ Харківських Міжнародних психологічних читань. Ч.4, 5. - 1999. - №439.- С. 67-69.

10. Крупський О.П. Вплив рівня субєктивного контролю на характеристики оперативної памяті // Актуальні проблеми соціальної педагогіки і психології. Психологія та педагогіка 1/99; Зб. наук. праць. - Харків: "Каравела", 1999. - С. 24-29.

11. Крупский А.П. Применение факторного анализа в исследовании характеристик оперативной памяти // Актуальні проблеми педагогіки та психології. Том 2. Зб. наукових праць. - Дніпропетровськ: Вид. "Навчальна книга", 1999. - С. 52-57.

12. Крупський О.П. До питання застосування факторного аналізу в психологічних дослідженнях // Шляхи та проблеми входження освіти України в світовий освітянський простір. Збірник доповідей міжнародної науково-методичної конференції. Том 1. - Вінниця: "УНІВЕРСУМ-Вінниця", 1999. - С. 125-128.

13. Крупський О.П. Використання методів факторного аналізу при обробці даних курсових та дипломних робіт з психології памяті // Сучасні технології навчання у навчальному процесі вищих освітніх закладів: Матеріали міжнародної науково-методичної конференції 10-12 листопада 1999 р. ч.1. - Рівне: РДТУ, 1999. - С. 179-183.

14. Крупский А.П. Влияние агрессивности и уровня субъективного контроля на эффективность мнемической деятельности // Актуальні проблеми соціальної педагогіки і психології. Педагогіка та психологія 3/2000; Зб. наук. праць. - Харків: "Каравела", 2000. - С. 82-83.

15. Крупский А.П. Компьютеризированная методика для исследования мнемической деятельности // II Всеукраїнська молодіжна науково - практична конференція з міжнародною участю "Людина і космос": Зб. тез. - Дніпропетровськ: НЦАОМУ, 2000. - С. 360.

16. Крупский А.П. Влияние темперамента на формирование агрессивности и враждебности // "Спортивний вісник Придніпровя" Зб. наук. праць. - Дніпропетровськ: ДДІФІС, 2000. - С. 94-97.

17. Крупський О.П. Можливості використання компютеризованої методики для дослідження мнемічної діяльності абітурієнтів вищих навчальних закладів // Сучасні інформаційні технології та інноваційні методики навчання у підготовці фахівців: методологія, досвід, проблеми. Зб. наук. праць - К.-Винниця: ДОВ Вінниця, 2000. - С. 388-390.

18. Крупський О.П. Звязок характеристик мнемічної діяльності людини з рівнем агресивності // Превентивне виховання: проблема ненасильства. Зб. науково-практ.ст. - К.:Олди-плбс, 2000. - С. 64-67.

19. Крупский А.П. Особенности влияния личностной тревожности на эффективность мнемических процессов // ІІІ Міжнародна молодіжна науково - практична конференція "Людина і космос": Зб.тез.- Дніпропетровськ: НЦАОМУ, 2001.- С. 369.

Размещено на .ru