Проблема реконструкції сімейних взаємин. Протиріччя між сім"єю та особистістю. Пріоритетна роль стосунків любові, симпатії, співчуття, розуміння з боку іншої людини у реалізації механізму сімейної інтеграції. Причини проблем з успішністю дитини.
При низкой оригинальности работы "Взаємозалежна любов як висока амбівалентність стосунків у сім"ї", Вы можете повысить уникальность этой работы до 80-100%
Ми розглянемо сімї, у яких є важливе підґрунтя - турбота і любов: батьки серйозно займаються проблемами дітей, а діти люблять своїх батьків. Діти з таких сімей стають в епіцентрі уваги лише тоді, коли хтось з батьків або дитина знищує всю родину. У більшості випадків модель такої любові має чотири складові: занадто турботлива матір; батько практично не цікавиться дитиною; дитина, яка дуже повільно дорослішає, залишаючись надмірно залежною від батьків; бабуся і/чи дідусь занадто піклуються про своїх онуків або залишаються байдужими до них У дітей з таких сімей може приховуватися свідома чи несвідома ворожість щодо батьків, які ними занадто опікувалися, тобто виявлятися амбівалентність (як любов, так і ненависть). Маєрсон наводять характерні риси залежних батьків: вони відчувають провину і тривогу, коли у дітей виникають проблеми; шукають вирішення проблем своїх дітей; рідко мають власні інтереси і заглиблюються в інтереси дітей; роблять за дітей те, що ті можуть зробити самі; переживають страждання дітей сильніше, ніж самі діти; заперечують гірку правду про своїх дітей, навіть якщо вона очевидна [186, с 278-279].
Вы можете ЗАГРУЗИТЬ и ПОВЫСИТЬ уникальность своей работы
