Дослідження найважливіших умов творчого стану актора, правильного почування на сцені. Характеристика мови та форм режисерських завдань: показу, пояснення та підказки. Аналіз застільного періоду роботи режисера над мізансценою, усунення творчих перешкод.
ЗМІСТ ВСТУП РАЗДІЛ І. ВЗАЄМОВІДНОСИНИ РЕЖИСЕРА З АКТОРОМ 1.1 Правильне почування актора на сцені 1.2 Мова режисерських завдань - дії 1.3 Форма режисерських завдань. Показ, пояснення і підказка РОЗДІЛ ІІ. ПЕРІОДИ РОБОТИ РЕЖИСЕРА НАД ПЄСОЮ 2.1 Застільний період роботи над пєсою 2.2 Робота режисера над мізансценою 2.3 Усунення творчих перешкод ВИСНОВКИ ВИКОРИСТАНА ЛІТЕРАТУРА ВСТУП Кажучи про основні принципи театру, ми встановили, що для режисера основним матеріалом в його мистецтві є творчість актора. Конфлікт викликає боротьбу, взаємодію між персонажами пєси (недаремно вони називаються дійовими особами). Якщо один з них знає це життя і тому має можливість творчо відтворити його на сцені, а іншій цього життя зовсім не знає, творча взаємодія між режисером і актором стає неможливою. Тепер уявимо собі, що, навпаки, актор добре знає життя, а режисер знає його погано, - що станеться в цьому випадку?. Як відомо, роль режисера в театральному мистецтві за останній час надзвичайно виросла. Для театру згубно, коли актор важким вантажем повисає на шиї режисера, а режисер, замість того аби бути, як цього вимагав Станіславський, творчим акушером актора або його повитухою, перетворюється на няньку або поводиря. Багато чисельні приклади того, як за допомогою простих дій актор може викликати в собі різні відчуття, читач знайде в книзі К.С. Станіславського «Режисерський план «Отелло».
Вы можете ЗАГРУЗИТЬ и ПОВЫСИТЬ уникальность своей работы
